В Battlefield redsec ви маєте два сценарії: перший – десантуватись на позицію і від’їхати за перші 15 секунд; другий – висадитись десь в полі і шукати ворога біля 15 хвилин, а після впасти за 15 секунд. Сюди запхали найбільшу карту за всю історію серії і навіть не назвали її точний розмір, щоб ти навмисно не знав скільки кемперів на сто гравців, бо їх переважна більшість. Ну а щоб хоч якось вас по карті ганяти, вигадали не лише кільце полум’я, але й квести, котрі ти змушений будеш гріндити. Вітаю вас в Battlefield redsec, котра й стане предметом нашої розмови сьогодні, а після неї на вас чекає 4 тисячі ігрових ПК на сайті Артлайн з шаленими знижками на відеокарти ASUS!
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
Коли відомі розробники анонсують щось безкоштовне, це завжди насторожує. Безкоштовний сир, як знаємо, точно не в магазині, саме тому Electronic Arts вирішили завезти магазин всередині самого сиру. Магазин для бідних так би мовити, адже грають в redsec тільки ті, хто зажав штуцер на оригінальну Батлу, або ті, в кого й того штуцера нема. І це нормальна практика, оскільки вона дозволяє тобі обмацати продукт, який ти в перспективі можеш придбати. Та є тут одне питання – навіщо випускати те, що навпаки може злякати купити оригінальну гру?

Redsec – це щось типу Call of Duty Warzone, лиш від Електроніків. Бо після релізу PUBG кожна мегафірма сьогодні повинна мати власний батл-рояль і крапка! Відсутність такого прирівнює тебе до власника Айфона не Pro версії, що дуже ганебно в колах естеблішменту. Розкинувши мізками, EA прикинули, що безкоштовні free to play-моделі завжди приносять більше бабла ніж всі інші варіанти, тому, не дивлячись на успіх оригінальної Battlefield 6, вирішила залучити ще більше потенційних покупців безкоштовним батл-роялем, який на самому початку не те що рекомендувала, а активно насаджувала. Розкинувши мізками, EA прикинули, що їм потрібен грінд, адже грінд дозволяє надовго утримати увагу гравців і прив’язати їх до гри, а також викарбувати в голові звичку заходити і задротити стільки, скільки маєш вільного часу. І частково EA дійсно з цим справилась – на початкових етапах відірватись від redsec важко. Навколо просто гігантська локація, яку неофіційно оцінюють десь в 64 квадратних кілометри, якщо вірити різним форумам чи Чату. На цій локації є 100 гравців по 2 або по 4 в команді. Кожна команда має свої завдання, які можуть перетинатись з завданнями інших команд. Головна ціль – лишитись однією командою зі ста в кінці раунду, коли пекельний анус зіжметься максимально. Тут одразу можна заганяти про батл-роялі, їх культурні традиції і майже що національні надбання, та REDSEC дещо інший. Це хитрий і підступний змій, який спочатку прикидається другом, а після стріляє тобі в спину. Це забавка, котра працює на постійній інтризі і очікуванні невідомого, завдяки чому дійсно затягує в себе всю твою увагу. Та варто позадротити в це декілька днів, щоб змінити думку в протилежний напрям, хоч гру і не назвеш провалом чи повною крінжою. А от частково буде якраз!

Маємо три ігрових режими, один з котрих я одразу викидаю зі списку через найменший інтерес, котрий він взагалі створює. Сфокусуємось на режимах по 2 і по 4 в команді, які, фактично, є одним і тим самим, просто замість одного кретина в тімі ви будете мати трьох і ворогів будете бачити частіше, бо режим з двома гравцями копіює сценарій фільму з Томом Хенксом. Різниці не грає, бо командну роботу з незнайомцями в redsec можна зустріти один раз на 15 матчів. В 95% випадків команда буде нагадувати стадо баранів, котре не знає куди йти, а також взагалі не в курсі про те, що тут ще треба проходити якісь там квести. Синдром самотнього вовка з великою ймовірністю ловить як мінімум один член команди, котрий відбивається від групи, падає два рази за 1 хвилину і ліває з катки. В кращому випадку вам вдасться висадитись, відшукати пушки і навіть почати бігати по місіях, однак через незлагодженість командних дій ваших тіммейтів виносять дуже швидко, знижуючи ваші шанси. Справа в тому, що в цій грі пересуваються тільки мобільними кемперськими групами. Це справжній Кемперфілд, який місцями лише прикидається шутером. Насправді геймплей можна розділити на два: це симулятор спринта і симулятор щура. Поціновувачі спринта в цій грі довго не живуть, бо кемперня сидить за кожним кущиком, за кожними дверима і за кожною кришкою унітазу, слідкуючи за рухом. А куди поспішати в принципі, якщо коло все одно звузиться в центрі? Крисять в 4 морди і крисять нагло, використовуючи для цього спеціальні пристрої. Це жалюгідне кемперство разом з безмежними розмірами карти роблять цю гру максимально пустою. Якщо ви хочете справді побачити наскільки пустою є redsec, візьміть один з тепловізорів, дістаньтесь висоти і зацініть самі – на цвинтарі тусовка цікавіша. Це величезний войд, гігантська порожнеча аж ніяк не тішить, бо стрілятимуть тобі в спину і хз звідки. Можна сказати, що в цьому і є вся краса цього режиму, та насправді дана гра відверто пуста не тільки в цьому плані, але й в плані наповнення. Складається враження, що приміщення тут лиш для того, щоб просто бути – вони майже ідентичні, постійно статичні і без нічого, навіть по людськи не зроблені місця для перестрілок, так накидано все чисто на око. На цьому автори не зупинились і насипали цілу купу здоровенних відкритих просторів, де взагалі нема ніяких варіантів сховатись. Сама карта складається з різних локацій, що злегка нагадує Fallout, а між ними або просто безкінечна дорога, або безкінечні поля і горби – бігай, братан, лиш за квести не забувай! Так як це Battlefield, повинно ж бути багато техніки! Адже так? Ну майже. Тут є джип, катер, тачка для гольфу і квадрик + вертушки розкидані по карті. З загальнодоступних транспортних засобів це все. Тобто в грі з картою 64 квадратних кілометра, де ціла купа автомобілів просто розкидана по шляхах, можна брати лише спеціальні машини і вертухан? Ха, я більше скажу – транспортні засоби тут ще й розкидані за сто тисяч миль один від одного, тоді як їзда на них привертає до себе увагу абсолютно всіх. Взяли гвинтокрил? Начепили на себе мішень на всю карту. Готуйтесь до стінгера в бочіну, бо влучити в вертушку може будь-хто і будь-звідки. На щастя, вижити доволі легко.

Вбиває в redsec не так противник як криво розставлений лут. Я не знаю чи ящики з лутом тут генерує комп, чи вони вже мають свої місця, та в БАГАТЬОХ МІСЦЯХ вони розкладені так як на збитки. Десь можеш одразу знайти цілих три ящика з пушками, а десь доведеться шукати до п’яти хвилин перший, тоді як противники вже апнули 4 рівень зброї. Це галяк, бо впасти тут можна за перших 15 секунд, так як піпл часто десантується в одну точку, яка перетворюється в берлінський рейв. Кому фартануло опинитись ззаду – той і виграв! Тут взагалі виграє той, хто опинився в кращій позиції. Тіп до тебе спиною? Це кіл. Тіп пробіг повз? Це кіл. Засідка біля респи – це ще один кіл, так і працюємо.

Біда в тому, що Кемперфілд лише прикидається шутером. Шутерна складова тут взагалі на останньому місці, бо спочатку ти – кінь, що біжить, потім ти пес, що лежить, а після – труп, що смердить. Щоб вбити противника треба випустити або магазин, або більше. І це просто вбиває тебе морально, бо максимально кінчене рішення додати до гри плитки броні, з котрими ти носишся від початку й до кінця. Три постріли з синьої снайперки не забирають противника, три постріли, Карл! Хедшоти тут суто для приколу, з простого карабіна садиш чотири точні в кабіну, а чувакам хоч би шо! Забули, побігли далі! Додайте до всього цього ще й дивакувату стрільбу ніби в футболі хтось б’є парашутиком. Все це в сумі перетворює гравців на мочалки для дамагу. Жодних точних влучень з фатальними наслідками, вся суть тут – напічкати одним-двома магазинами ворога, щоб той сів на сраку. Підходимо до найтупішої речі, яку я бачив в іграх – останній шанс. Наскільки я пам’ятаю, останній шанс в Колдi давав тобі хоча б пістолет в руку, щоб можна було відстрілятись, а не ділдо, яким ти можеш собі помогти! Тут кожна вбивство ділиться на так би мовити ще ПРЕвбивство. Ти знімаєш ворога, а після він не помирає, а сідає на сраку і гукає медика, який в цій грі приходить так само часто, як збірна України виходить в 1/8 Чемпіонату світу по футболу. Бажано добити виродка, щоб зарахувало кіл, і поки ти його добиваєш, добивають тебе. А чому? Та тому що всі бігають по чотири, а в ворожій тімі медики, чомусь, сейвлять своїх. Питання – кому це треба? Мало того що за постріл в голову, НАВІТЬ ЗА ЧОТИРИ ПОСТРІЛИ В ГОЛОВУ нікого вбити не можна, то ще й постійно треба добивати противників тоді, коли вони приймають форму повзучої личинки. Це настільки тупо, що передати важко. Та це лише початок, бо після смерті вам треба почекати тридцять секунд, щоб знову і знову, і знову і знову переглядати одні і ті ж кат-сцени висадки з літака! О так, висадка з літака! На якого дідька розробники взагалі додумались всунути ці кат-сцени як затичку для кожного респауна? Не можна було зразу почати з того, що ти летиш в повітрі? Більше того, ці штучки з десантом – це імбаланс, який не дозволяє адекватно розпочати матч. Чому не генерити випадково кожну тіму кожен раз в іншому місці? Типу рандомно? Нема свободи вибору? Так в тут взагалі її нема – класи мало чим різняться, пушки постійно будуть ті самі і апгрейдитись будуть до тих самих поки не вкачаєш 100-тисячний левел, квести ті самі постійно, техніка, а вірніше її огризки, та сама теж. Більше того, прокачка пушок тут напряму впливає на геймплей. Типу ви апгрейдите зброю і тим самим апаєте її характеристики, завдяки чому вкачені акаунти завжди вбиватимуть вас швидше, ніж ви їх. Не думав, що найбільш відстійні ідеї в іграх хтось досі форсить сьогодні, та схоже на те, що більшість з них зібралась в Кемперфілд redsec. Все ж і це ще не кінець!

Де-юре в redsec у вас безкінечна кількість життів, та де-факто – лише два. Після другої смерті в вас немає автоматичного відродження, через що хтось з вашої команди має активувати і захистити одну з вишок респауну. Так ось – одна половина гравців просто не вкурює за існування таких вишок, а інша – просто забиває. Чому це проблема? Та тому що під redsec ти можеш брати з собою відро попкорну і шість літрів пива, так як більше ти будеш дивитись, ніж грати, якщо хочеш вкачати ак. Вбили тебе 2 раз і ти бачиш, що ніхто навіть і не думає робити redeploy – тоді ти просто ліваєш з катки і шукаєш наступну. За це тобі не нараховують експу. Типу ти повинен був сидіти і втикати до кінця як три кретина з тіми лазять кущами і ховаються в бур’янах, а після 20 хвилин такого лайна вони падають від авіа атаки. ДУЖЕ ВЕСЕЛО. Прокачка відкриває нові пушки, тому вам так чи інакше, та десь треба просто сидіти і втикати до кінця раунду, поки всіх ваших одноклітинних повбивають. Після ви можете натиснути пошук матчу, та якщо шукати матч зразу після матчу, то на такий матч може не назбиратись сто людей – максимум 20. Це чисто проблема гри, пошук катки з меню працює нормально.

Претензії є до руйнівності – вона тут абсолютно картонна і не відчувається, так як що звукове супроводження, що ефекти тут дуже бідні. Розраховано все чисто на феєричні вибухи дуже великих будівель, тоді як всі інші вже мають шви, по яких тріскають, і виглядає все це так, що й не помічаєш того. Інструментів для створення потужних вибухів дуже мало, а танки відкриваються десь після середини матчу.

Гра дуже слабо наповнена і взагалі виглядає постійно пустою. Двіж відбувається лише на перших секундах і більш-менш до середини партії, тоді як інший її бік – це постійне кемперство. І це взагалі не прикольно, так як засісти тут можна реально будь-де і спалити тебе буде важко, а чекати за одну катку можна більше ніж в неї грати. Все ж я б не назвав redsec поганою грою – вона просто потребує нормальної переробки. Відверто, на таку карту добре було б 200 гравців замість 100, бо поки зустрінеш хоч когось, можна прочитати всю серію «Пісня льоду та полум’я». В грі дуже добра оптимізація і непогана графіка, хоч якщо придивитись, нічого особливого тут немає. Картинку в більшості витягує гра світла, ефекти середнякові, все максимально статичне крім великих об’єктів, які створені для ефектної руйнації. Якщо забрати броню і дозволити вбивство за дві-три кулі, ця гра була б куди крутішою, ніж є, бо спостерігати за тим, як ти випускаєш пів магазина тіпу в плечі, а він розвертається і з трьох куль кладе тебе на підлогу – таке собі задоволення. Прокачка в шутерах – це зайвий, тупий і непотрібний грінд, котрий руйнує будь-який баланс. Ну і карту наповнити по-людськи, можна і врізати її, бо ціла купа нецікавих точок, з котрих бігти конкретно дістає. Я не купляв оригінальну Battlefield 6, тому не знаю чи там схожа ситуація, та якщо так, то випуск redsec для бідних – галяковий хід, котрий не лише не окупиться, але й затемнить репутацію оригінальної Батли.