Номінальна потужність системи зберігання енергії – це ключовий показник, який визначає максимальну кількість енергії, що система може зберігати та віддавати у мережу або до споживачів. Вона вимірюється в кіловатах (кВт) або мегаватах (МВт) і вказує на можливості системи для підтримки стабільної роботи під час пікових навантажень або аварійних ситуацій.

Автономні системи працюють незалежно від зовнішніх джерел енергії, забезпечуючи повну автономію для живлення споживачів, що особливо корисно в умовах віддалених або нестабільних енергетичних мереж. Гібридні системи поєднують роботу з мережею та можливість автономного живлення, що дозволяє ефективніше використовувати відновлювані джерела енергії та оптимізувати споживання, переходячи на резервні джерела у разі збоїв у мережі.

Кількість фаз визначає спосіб передачі енергії до споживачів. Однофазні системи зазвичай використовуються для невеликих об'єктів і побутових споживачів, забезпечуючи стабільну роботу при меншому навантаженні. Трифазні системи підходять для промислових або великих об'єктів, оскільки здатні ефективніше передавати енергію та розподіляти навантаження, що забезпечує стабільність і високу потужність живлення. Вибір кількості фаз залежить від потреб споживача та масштабів енергоспоживання.

Кількість MPPT (Maximum Power Point Tracker) визначає її здатність оптимізувати роботу з сонячними панелями. Кожен MPPT контролер забезпечує максимальну ефективність перетворення енергії від окремого масиву панелей, дозволяючи системі отримувати більше енергії за різних умов освітлення.

Максимальна вхідна потужність PV (сонячного масиву) — це ключовий показник, що визначає, скільки енергії система може прийняти від сонячних панелей для заряджання. Вимірюється у кіловатах (кВт) і відображає максимальну потужність, яку система здатна обробити без втрат ефективності.

Сумарна ємність блоку батарей – це показник, що відображає загальний обсяг енергії, який батареї можуть накопичити для подальшого використання. Вимірюється у кіловат-годинах (кВт·год) або мегават-годинах (МВт·год) і є важливим фактором, що визначає тривалість автономної роботи та здатність системи підтримувати енергопостачання у разі відсутності зовнішнього джерела живлення. Чим більша ємність, тим довше система може забезпечувати стабільну подачу енергії.

Кількість батарей визначає її загальну ємність та здатність накопичувати енергію для подальшого використання. Чим більше батарей, тим більше енергії система може зберігати, що забезпечує довший час автономної роботи або підтримки пікових навантажень. Кількість батарей також впливає на гнучкість системи, дозволяючи масштабувати її потужність залежно від потреб користувача чи об’єкта.

Тип батареї визначає її технологію, продуктивність і тривалість служби. Найбільш поширені варіанти – це літій-іонні, свинцево-кислотні та твердотільні батареї. Літій-іонні батареї відрізняються високою енергоефективністю та тривалим терміном служби, свинцево-кислотні — доступніші за ціною, а твердотільні пропонують підвищену безпеку та щільність енергії.

Сумарна енергія, що зберігається в блоці батарей, відображає загальний обсяг енергії, накопичений для подальшого використання. Вимірюється в кіловат-годинах (кВт·год) або мегават-годинах (МВт·год). Цей параметр визначає, як довго система може живити споживачів без додаткового підзаряджання, забезпечуючи резервне живлення або згладжування пікових навантажень в енергосистемі.

Номінальна напруга батарей системи зберігання енергії – це стандартний показник, що визначає оптимальний рівень напруги, при якому батареї працюють найбільш ефективно. Вимірюється у вольтах (В) і впливає на здатність системи передавати та приймати енергію.

Життєвий цикл системи зберігання енергії — це показник, що визначає кількість повних циклів заряджання та розряджання, які система може витримати до втрати значної частини своєї ємності. Зазвичай вимірюється в кількості циклів, де кожен цикл відображає один повний процес зарядки і розрядки.