Існує три основні типи корпусів для комп'ютерів: вертикальні, горизонтальні та універсальні. Вертикальні корпуси (типу Tower) займають більше місця у висоту, їх зручно розміщувати на підлозі або в спеціальних відсіках столів. Горизонтальні корпуси найчастіше використовуються для десктопів і призначені для встановлення на стіл, що дозволяє, наприклад, розміщувати монітор прямо на корпусі. Універсальні корпуси можна ставити як вертикально, так і горизонтально, що робить їх зручними для різних робочих місць. Проте важливо враховувати, що кожен корпус спроектований для певного положення, і його зміна може негативно вплинути на охолодження та роботу системи.

Корпуси для ПК діляться на три основні категорії: Tower, Desktop і Rackmount. Tower-корпуси мають вертикальну орієнтацію і поділяються на Mini-Tower, Micro-Tower, Midi-Tower і Full-Tower. Вони відрізняються форм-фактором материнських плат, габаритами і кількістю відсіків для накопичувачів. Desktop-корпуси, навпаки, орієнтовані горизонтально і зазвичай компактніші, що дозволяє розміщувати їх на робочому столі. Rackmount-корпуси використовуються для серверів і призначені для установки в монтажні стійки. Midi Tower — це середні за розміром корпуси з висотою 40-47 см, що підходять для геймерських і офісних систем. Full Tower — більші корпуси (60-70 см), розраховані на високопродуктивні ПК. Mini Tower — компактні рішення для офісних комп'ютерів, а Cube Case — кубічні корпуси з оригінальним дизайном для ентузіастів.

У корпусах формату Tower блок живлення може бути встановлений зверху або знизу, і це впливає на охолодження системи. Класичне верхнє розташування БЖ має недоліки, такі як накопичення гарячого повітря, що знижує ефективність охолодження, та обмеження на встановлення великих кулерів у малих корпусах. Однак для потужних систем більш оптимальним є нижнє розташування БЖ. У такій конфігурації блок втягує холодніше повітря знизу, що покращує охолодження компонентів. Важливо враховувати довжину кабелів, оскільки при нижній установці вони можуть не дотягуватися до роз'ємів.

Інтерфейсні роз'єми корпусів можуть бути розташовані в різних місцях для зручності користувача. Класичний варіант — спереду, що забезпечує легкий доступ, якщо комп'ютер стоїть на столі. Це дозволяє швидко підключати пристрої та керувати ПК на комфортному рівні. Розміщення роз'ємів зверху ідеально підходить для корпусів, які стоять на підлозі, забезпечуючи легкий доступ до входів і спрощуючи їх використання. А для більш персоналізованого підходу можливе бокове розташування, найчастіше з лівого боку, що робить підключення зручнішим для праворуких користувачів.

Слоти розширення в корпусі ПК дозволяють встановлювати додаткові компоненти, такі як відеокарти, звукові плати, мережеві адаптери або накопичувачі. Стандартні сучасні корпуси зазвичай оснащені від 4 до 7 слотів PCIe, що забезпечує гнучкість при апгрейді. Розташовані вертикально або горизонтально, слоти також можуть мати заглушки для захисту внутрішніх компонентів від пилу та пошкоджень.

Максимальна висота кулера для процесора – це ключовий параметр при виборі корпусу. Він вказує, чи поміститься обрана система охолодження в корпус. Особливо це важливо при використанні потужного процесора, для якого необхідний великий кулер. Перед покупкою переконайтеся, що в корпусі вистачить простору для ефективної роботи системи охолодження.

При виборі корпусу важливо врахувати максимальну довжину відеокарти, яку можна в ньому встановити. Довжина відеокарти визначається від панелі з зовнішніми роз'ємами до протилежного краю, що зазвичай є найбільшим її габаритом. Сучасні графічні адаптери, особливо ігрові та професійні моделі, можуть мати значні розміри, тому потрібно впевнитися, що корпус має достатньо місця для них. При цьому не варто брати корпус із занадто великим запасом по місцю, оскільки це збільшить його загальні габарити.

Максимальна довжина блоку живлення (БЖ) в корпусах для ПК є важливим параметром при виборі комплектуючих. Зазвичай сучасні корпуси підтримують БЖ стандарту ATX довжиною від 140 до 200 мм. Однак у компактних корпусах, наприклад mini-ITX або micro-ATX, цей параметр може бути обмеженим до 160 мм або менше, що вимагає ретельного підбору блоку для забезпечення достатньої вентиляції і простору для кабелів. У великих корпусах формату full tower часто можна встановлювати блоки довжиною до 220 мм або більше, що дозволяє використовувати потужніші моделі з великими вентиляторами. Важливо перевіряти сумісність БЖ з конкретним корпусом, щоб уникнути проблем з установкою та повітряним потоком.