Сюжет The Witcher 1

Блакитні гори неподалік Кедвену, 1270 рік. Велика війна з Нільфгардом закінчилась п’ять років тому, але війна ельфів та гномів з людьми продовжується. Чума та голод панують у королівствах півночі, але вони лише віддаляють неминуче – час ельфів минає, як і час відьмаків. Саме в Блакитних горах Кедвену відьмаки з Каер Морену і знайшли нашого головного героя – Геральта з Рівії.

 

ДИВИСЬ ПОВНУ РОЗПОВІДЬ НА YOUTUBE-КАНАЛІ ARTLINE PLAY

 

 

Славетний відьмак, Геральт з Рівії, помирає наприкінці саги Анджея Сапковського. Його пронизують вилами під час селянського повстання в Рівії, після чого Цирі переносить його разом з Йеннефер на Острів яблунь – абстракцію, в котрій ті можуть знаходитись вічно. Та ідилія тривала недовго, адже на острів якимось чином вийшло Дике Полювання і забрало Геральта з собою. Довгий час він бігав разом з ними, але якимось загадковим чином зумів втекти і знову опинитись у Неверленді.

 

 

В безпам’ятстві, тікаючи дощовим лісом в Блакитних горах, відьмак непритомніє, після чого його знаходять його вірні товариші з Каер Морену. На візку Геральта відвозять до замку, де той приходить до тями і розуміє, що частково втратив пам’ять. Минає два дні і Геральт приходить до тями завдяки чарам Тріс Мерігольд. Магічку він не пригадує, але пригадує, що між ними колись існував зв’язок і та була йому близькою. Але сентименти перебивають бандити зі значками саламандр, які раптово нападають на Каер Морен. В їхніх рядах є маги, один з них керує жахливим монстром під назвою Химера, котрий ламає стіни замку, як сірники.

 

 

Тріс впізнає його – Саволла, потужний маг на побігеньках в двох інших, ще невідомих для відьмаків персон. Гра дає нам вибір – зарубати Химеру з Весемиром і іншими відьмаками, чи спуститись до лабораторії, щоб захистити відьмацькі секрети від рук зловмисників. Геральт спускається до лабораторії разом з Тріс, вбиває Саволлу і зустрічається з антагоністами – це потужний зеріканський маг Азар Явед і Професор, нагорода за голову котрого призначена в декількох королівствах. Явед створює захисне поле навколо лабораторії, щоб відьмаки не могли пройти, але Геральт пробиває його знаком. Білий Вовк спустився до лабораторії разом з юним відьмаком Лео, який встиг прийняти участь у грі лише трішки. Азар Явед знаходить відьмацькі формули і зникає в телепорті, тоді як його поплічник Професор вирішує перевірити чи може дійсно відьмак впіймати стрілу на льоту. Він бере до рук арбалета, цілиться в Геральта, але стріляє в Лео. Стріла зазнає смертельного поранення і Лео помирає на холодній кам’янистій підлозі лабораторії Каер Морену.

 

 

Відьмаки спалюють труп юного побратима, а до цього Геральт встигає приготувати лікарства для Тріс і перевірити найкраще ліжко в Каер Морені. Вони мають мало інформації, тим більше про банду Саламандр. Відьмаки вирішують за будь-яку ціну повернути відьмачі секрети до обителі, тому відправляються у всі сторони світу. Геральт ж їде до Визіми.

 

Розділ 1

Передмістя

 

 

Перший розділ починається з того, що хлопчина на ім’я Альвін разом з Кароліною пізно вночі повертаються додому. По дорозі вони зустрічаються псів-примар, котрі починають гнатись за ними. Малому вдається встигнути до закриття сільських воріт, але Кароліні так не щастить – вона падає і помирає від лап собак-примар. В потрібному місці в потрібний час опиняється Геральт з Рівії, який вбиває примар, тим самим захистивши інших людей. Альвін починає говорити не своїм голосом пророцтво Ітліни про Білий Хлад, котрий поглине світ і знищить все живе. Поки Альвін відходить від шоку, Геральт вирішує зайти до трактиру і розвідати обстановку, а також попитати про заробіток. На дверях він зустрічає свою давнішню подругу Шані, якій розповідає про свою амнезію.

 

 

В трактирі, як то часто буває, Геральта приймають не радо. Відьмак швидко дає зрозуміти як з ним потрібно говорити і дізнається про невеличке поручення для місцевого духовенства. В тому ж трактирі відьмак знайомиться з алхіміком на ім’я Калькштейн, який пропонує плату за кров гулів, а також за дослідження тіла відьмака – остання пропозиція не розглядалась. Геральт прямує до передмістя і біля селищної церкви знаходить Преподобного, священика, котрий керує громадою і хоче, щоб ви розставили та запалили свічки вночі в місцевих капеланах. Преподобний розповідає про Звіра – величезного собаку-примару, котрий приходить ночами разом зі своїми помічниками і жере необачних жителів передмістя. За словами Преподобного, Звір був посланий вищими силами за гріхи їхні, а допоможе їм його позбавитись тільки Священний вогонь. Культ Священного вогню – один з центральних в грі. Це алюзія на ембріонну стадію середньовічної інквізиції, або ж просто яскравий приклад релігійного фанатизму. Геральт насміхається з методів священника, але погоджується на роботу, адже лише Преподобний може дістати йому пропуск до міста, чиї ворота закриті через карантин. Але Преподобний виявляється хитрою і корисною мерзотою, яка дає суміжне завдання – допомогти трьом його товаришам, якщо їм потрібна буде допомога, а саме: Микулі, Харену та Одо. Вночі відьмак відправляється розставляти свічки і вбивати собак-примар. По дорозі заходить до Харена, торговця, який просить його очистити берег, де стоїть товар, від потоплеників. Геральт виконує завдання, та на кінці його оточують білки – ельфи, котрі боряться за власну свободу і подальше життя власного народу. Ельфи кажуть, що вони працюють з Хареном, тож це товари для них. Відьмак вірить їм, адже співчуває ельфам по своїй натурі, тому відправляється до Харена і оповідає йому ті події. Харен просить нікому не розповідати про торгівлю з білками, хоч насправді йому байдуже на їхню боротьбу, так як найважливіше для нього – це гроші. 

 

По дорозі заходимо до Микули – це сторож одних з воріт Визіми. Микула просить очистити за нього склеп з гулями, в котрому ми знаходимо мертве тіло дівчини Ільзи. Біля її холодної долоні лежить відкритий флакон з отрутою. Геральт виконує роботу і розповідає це Микулі, а той впадає в історику, адже він любив Ільзу, а тепер її немає. Тоді на нас вперше виходять Саламандри, котрі прийшли нас вбити. Вийшло рівно навпаки, ну а Геральт зрозумів, що йде по доброму сліду.

 

 

Останній в списку – Одо, товстий п’яниця, який просить нас зарубати енхінопсів в його садку. Так як Одо ніколи не просихає, він пропонує Геральту нажертись. Поки вони п’ють, Одо розповідає про лицарський обладунок його брата, що стоїть в кутку. Брав, мовляв, на війні загинув, а обладунок і його собака залишились. Добряче напідпитку, відьмак бере меча і йде рубати хижі рослини в садку, повертається, а Одо вже й не пам’ятає хто він взагалі. Геральт швидко приводить його до тями, а той дає нам оплату. Наступного дня на порозі Геральта зустрічає пес, який щось шукає і дуже дивно себе поводить. 

Відьмак повертається до Преподобного, робота виконана. Він заслужив довіру місцевих і розставив усі свічки, але це не допомогло прогнати Звіра. Геральт дізнається, що Звіра вистежував ще один відьмак до нього – Беренгар, ім’я котрого він чув від Весемира. Беренгар був відьмаком зі школи Вовка, але одного разу покинув Каер Морхен і більше ніколи не повертався. Преподобний каже, що той певний час вистежував Звіра, робив записи, а після побачив його і просто накивав п’ятами. Згодом нам віддадуть записи Беренгара, з котрих ми дізнаємось, що Звір – це демон-Альзура. Однак на думку Преподобного в появі звіра винна місцева Відьма, так як вона нечиста.

В передмісті Геральт зустрічає також свого старого друга – краснолюда Золтана, а також багатого торговця з Визіми Леуваардена, котрий просить знищити архіспори в одній печері і забрати залишки його друга. Залишки ми поховаємо в церкві, після чого з’явиться Король Дикого Полювання і скаже, що переслідує нас через те, щоб Призначення було виконане. Геральт, як все, відповідає в саркастичній манері, Король зникає, а після з’являється дух Лео, якого ми зобов’язані перемогти в поєдинку.

 

 

Геральт відправляється до відьми – звуть її Абігайл і вона приютила Альвіна. Відьмак розуміє, що всі помисли Преподобного – це типові забобони, брехня і релігійний фанатизм, ну а відьма тим часом пропонує дізнатись про Звіра більше завдяки Альвіну, адже він – дитина-джерело, дитина Старшої крові. Для нового пророцтва потрібен еліксир, тож Геральт відправляється на пошуки компонентів. Відьмак знаходить все потрібне, залишилось почекати поки еліксир звариться. Геральт повертається до відьми і Альвін починає нелюдським голосом віщати про Звіра. Геральт повертається до Преподобного і розповідає, що вини відьми в появі Звіра немає, адже він є квінтесенцією всіх гріхів жителів Передмістя. Преподобний вирішує зібрати нараду.

Геральт йде до трактиру, де застає свою подругу Шані. Її хочуть згвалтувати місцеві бандити. Голови летять, а Шані ціла та здорова. Як виявилось, трактирник Олаф допомагав Саламандрам, а їхнє лігво в підвалі його будинку. Геральт йде туди, вбиває декількох бандюганів і в печері під підвалом знаходить Саламандр разом з дітьми. Дітей місцеві віддають бандюганам в якості данини, адже ті вирішили вирощувати власних відьмаків завдяки секретним формулам з Каер Морену. Геральт назавжди заспокоює бандитів, після чого до нього прибігає Альвін. Малий каже, що сюди його здав Преподобний, а відьму Абігайл він разом з іншими жителями села вирішив спалити на вогні, так як вона – зло, повія Сатани і все в цьому дусі. Ми зносимо стіну, вступаємо в інтимний зв’язок з Абігайл, виводимо її на двір, де на нас чекає розгніваний натовп на чолі з Преподобним. Геральт рубає правду-матку: він розповідає про те, як Харен торогує з білками і саламандрами, як п’яниця Одо вбив свого власного брата, а Микула згвалтував Ільзу, після чого та наклала на себе руки. Сам Преподобний ж – підлий змій, який теж працює з Саламандрами. Він боронить Абігайл і проводить її через натовп. Разом вони вбивають Звіра, але цей бій не останній. Після битви підступно жителі Передмістя нападають на відьмака з відьмою. Геральт вбиває всіх: Харена, Одо, Преподобного. Він бере з мертвого тіла священика пропуск до міста, прощається з Абігайл, йде до таверни, бере Шані і йде до міських воріт. Там нас зустрічає Микула, який здав нас владі. Відьмака запроторюють до в’язниці.

 

Розділ 2

Храмовий квартал

 

 

У в’язниці Геральт зустрічає Професора, за якого внесли заставу. Білому Вовку випадає можливість проявити себе – в каналізації завівся кокатрікс, якого потрібно зарубати. Геральт б’є морду одному дурнику, бере до рук срібного меча і спускається до каналізації, де зустрічає лицаря Ордена Палаючої Рози – Зігфріда. Разом вони вбивають кокатрікса, а Зігфрід облизує нам дупу і демонструє високі польоти своєї вишуканої натури. Нас випускають з темниці, повертають речі. Геральт попадає до Храмового кварталу Визіми, де в переважній більшості живуть бідняки і представники інших рас, себто нелюди. За порадою Зігфріда, Геральт йде до приватного детектива Реймонда Марлоу, який теж зацікавлений в справі Саламандр. Як виявилось, Саламандри вбили його сім’ю, тому він одразу погоджується допомагати Геральту в його розслідуванні. Детектив дає нам список підозрюваних, котрий складається з таких персонажів: Могила – місцевий кримінальний авторитет, вже знайомий нам алхімік Калькштейн, банкір-краснолюд Голан Вівальді, купець Леуваарден, капітан стражі Вінсент Мейс і барига Талер. Майже для кожного з них ми будемо виконувати різні сайд-квести, головним з котрих стане квест з башнею від Калькштейна. Алхімік розповідає нам стару легенду, про башню на болотах, котру побудував один талановитий чарівник. За легендою, він побудував дві башні, вони впали, після ж він побудував третю, в котрій зайнявся дослідами і вивченням заклинань легендарного чарівника Альзура. Увійти в башню не можна, адже вона захищена спеціальним закляттям. Щоб відчинити двері, потрібно відшукати всі сефіроти – чарівні камені, після чого злити їх зі спеціальними тотемами на болотах. Якщо легенда дійсно є правдою, відкривши двері Башні Мага, Геральт отримає 1000 оренів. 

 

 

Варто зазначити й те, що детектив Реймонд Марлоу дає нам наводку на пораненого члена організації Саламандри, якого на разі тримають в місцевому храмі Мелітеле. Геральту не вдається поговорити з ним, адже до нього спочатку невдало підсилають вбивць, а потім таки вбивають ядом, але відьмак домовляється з місцевим могильником за пляшку горілки і тіло саламандри привозять до храму, де він разом з Шані роблять розтин. Але спочатку – ось це. (Бабка). Кожного разу, коли ви приходимете на квартиру до Шані, вас зустрічатиме ось ця злісна бабця, якій постійно щось не так. Переважно вона виганятиме Геральта з хати, але є в грі трюк, як її задобрити – в третьому розділі отримайте колечко будинку ночі. Повертаючись до теми, розтин показав, що багатьох підозрюваних хтось хотів підставити, хоч насправді смерть настала через сильну отруту. 

 

 

Геральт відправляється на болота. Він знову виходить на слід іншого відьмака – Беренгара, який також бував тут. На болоті виконуємо декілька завдань від місцевого населення, яке штампує цеглу, декілька квестів від друїдів, лісорубів. Можемо виконати квести лідера білок Яевіна і лідера Ордена Зігфріда, але таким чином відьмак буде поступово ставати на одну зі сторін і відходити від нейтралітету. Якщо ж відверто, правильним шляхом в грі буде шлях допомоги білкам, тому по ньому і будемо йти. На болотах Геральт дійсно знаходить башню, а також фундаменти інших двох. Легенда не є легендою. Він виходить на цвинтар големів, один з котрих є стражем Башні, але його потрібно оживити. Для цього Геральт просить коваля викувати йому громовідвід. Він повертається на болота, вставляє громовідвід в голема і удар блискавки оживляє його. Геральт виграє в бою, забирає один з сефіротів. Відьмак повертається до міста і дізнається, що купець Леуваарден виплачує гроші за значки Саламандр. Він знаходиться в таємній організації, яка веде з ними війну, адже ті підтасовують під себе всі порядки в місті, а також займаються продажом фісштеху, наркотику для ваших ніздрів. Відьмак зібрав 9 сефіротів, але потрібно 10. Він заходить до детектива Реймонда Марлоу і помічає, що той змінив інтер’єр свого будинку і сам якось дивно змінився. І все це після замаху на його життя в його ж домі. Геральт починає щось запідозрювати. Виконуючи завдання на кладовищі, він знаходить мертве тіло детектива Марлоу. Після замаху Саламандри таки дістались до нього і вбили, а його місце зайняв Азар Явед, який використовує потужну ілюзію. Дізнатись це, до слова, можна декількома шляхами. 

 

 

Відьмак розповідає про останні події так званому детективу Реймонду, а той дає йому останній сефірот. Геральт пливе на болота і розставляє всі сефіроти в обеліски. Двері башні відчинені. Біля входу відьмака чекає детектив Реймонд. Білий Вовк вдає, що вірить йому, але через мить розкриває всі карти. Азар Явед знімає ілюзію і починає читати застанови Геральту, тоді відьмак б’є його в морду і викликає на поєдинок. Явед телепортує до себе професора, вичаровує єфрита. Починається битва. Бачивши, що саламандри програють, Професор кидає отруйну бомбу, від дії якої відьмак відключається. Разом з Яведом вони телепортуються до Визіми, а Геральт таким чином рятує секрети башні від лап злочинців.

 

Розділ 3

Купецький квартал

 

 

Геральт прокидається у великій ошатній кімнаті. Він знаходиться в Купецькому кварталі в будинку Тріс Мерігольд, яка врятувала відьмака після бою на болотах, телепортувавши його сюди. Після між білками і орденом відбулась битва, ситуація загострювалась. Геральт приходить до себе і одразу ж отримує порцію негативної інфи – він разом з Тріс повинен йти на дорогий прийом купця Леуваардена. Цього разу обійшлось без костюма, який жме – на прийомі зібрались всі сливки високого суспільства і навіть барига Талер, який насправді є головнокомандувачем темерської розвідки. Великий подив охоплює нас, коли ми зустрічаємо Адду – принцесу, дочку короля Фольтеста, котру ми розчарували від прокляття, яке перетворювало дівчину на стригу. Якщо добудем Адді вишуканого котоблепаса, можемо розраховувати не перепихон, але увагу варто звернути на її супутника – графа Де Ветта, котрий дуже різкий у своїх висловлюваннях. Коли гості йдуть, Леуваарден розповідає нам, що є членом таємного організації, котра веде боротьбу з Саламандрами. Вони шкодять бізнесу і хочуть вчинити переворот, до того ж торгують фісштехом по всій Визімі. По слідах наркотику і йде Геральт, та перед цим він, за порученням Тріс, розкладає магічні сенсори навколо міста, щоб відшукати причину магічних аномалій. Причиною виявився хлопчик Альвін, котрий знаходиться в Лікарні Святого Лебеди. У вас є вибір до кого привести хлопця – до Тріс чи до Шані, але правильним вибором буде до Тріс.

 

 

Геральт приводить малого і відправляється до тюремщика Юза, котрий любить побалуватись білим. Той розповідає нам про дилера Косаря, через котрого ми можемо вийти на постачальника. Після зустрічі з відьмаком Косарь довго не прожив, ну а Геральт спускається в каналізацію, де й знаходить лабораторію по виробітку фісштеху. Всіх присутніх там він перемелює на фарш, а в лігві знаходить листа від Готріка, якого відшукує в тій ж каналізації, вбиває і отримує шифр до коду Саламандр. Люди Леуваардена розшифровують його, виявляється, що база Саламандр в купецькому кварталі, але потрапити до неї можна лише через каналізацію. Варта відводить Геральта туди і відьмак знаходить штаб-квартиру з магами організації, котрі спілкуються по магічному дзеркалі з юним королем Реданії Радовидом. Бесіда виявилась недовгою, а самого Радовида ми знаходимо у сусідньому дворі. На виході зустрічаємо перевертня, який є одним зі знайомих нам персонажів.

 

 

Можемо його залишити в живих, можемо вбити – залежить від вас, але спойлерити хто саме є перевертнем я не буду. Знаходимо Радовіда, той розповідає, що хотів використати Саламандр для особистих цілей, а ті хотіли від нього фінансування, але він передумав, адже Саламандри ведуть брудну гру і якимось чином видають підроблені королівські накази за справжні. Геральт вірить королю, так як вже мав справу з підробленим наказом Де Ветта, за котрим повинні були схопити Талера. Геральт дізнається, де знаходиться головна база бандитів в Визімі, але біда не приходить одна – вже наступного дня відьмака втягують в конфлікт між ельфами і людьми. Білки засіли в місцевому банку з заручниками, так як пограбування пішло не так, як хотілось. Відьмак стає переговорником і вирішує зайти чорним ходом, щоб відговорити білок від дурниць. Натомість Геральт допомагає Яевіну, але по-відьмацьки. Під банком були старі ельфійські руїни, повні кікімор. Всіх кікімор відьмак порубав, а ельфи втекли з награбованим – насправді слово награбоване можна взяти в лапки, адже люди забрали банк у Вівальді, а ельфи повернули йому частину грошей, щоб той знову міг відкрити діло. Іншу частину ж вони взяли на власне озброєння. Про допомогу білкам дізнаються представники влади і Ордену палаючої рози, через що припиняють розмовляти з Геральтом. 

 

 

Відьмак готується до вирішальної битви. Заходить в таверну до Леуваардена, але капітан варти Вінсент Мейс попереджує його, що зараз тут все кишітиме саламандрами. Геральт б’єься з ним пліч-о-пліч. Він підіймається на другий поверх, а по п’ятах за ним йде граф Де Ветт, який хоче заарештувати відьмака. Тріс швидко телепортує його разом з білками до печери Саламандр, де на теплу зустріч чекає професор і Азар Явед. Останній пробує вбити нас потужним закляттям, але відьмака рятує закляття Щита Альзура з башні на болотах. Явед тікає і залишає Професора. В недовгій бійці ми перемагаємо нахабного ботаніка, після чого провалюємось вниз до Королеви кікімор. Та зжирає Професора, ну а ми знаком збиваємо опори печери. Каміння толочить Королеву кікімор, а ми забираємо з її шлунка листа Професора, в котрому сказано, що відьмак Беренгар працював на Саламандр. Відьмак виходить з печери біля головної гавані міста, але на нього вже чекає принцеса Адда разом з вартою і Орденом. Це вона разом з Саламандрами і орденом викрала королівську печать і почала підробляти накази. Саме за її наказом в місті ввели карантин, а відьмак, на жаль, повинен померти. Білий вовк має останнє бажання – поцілунок від Адди, який Тріс перериває телепортом. 

 

Розділ 4

Темноводдя

 

 

Відьма телепортує нас до Темноводдя – це південний край, в котрому люди живуть в згоді з риболюдами. Останні живуть під водою і на перших секундах нам показують розкішний підводний палац. Утім він не водяних, колись там жили люди, а потім палац пішов на дно. Баланс між людьми і водяними порушено, злий бог Дагон бажає влади і не збирається йти на компроміси. На щастя, інша частина риболюдей поклоняється Володарці Озера, до котрої Геральт повинен йти і за іншими відповідями. Та перше – це інший відьмак, Беренгар. Як виявилось, саме зараз він бореться з гулями в склепі. Ми поспішаємо до нього і дізнаємось, що він розшукує частини древнього обладунку Ворона, короля-відьмака. Вийшовши на двір, Геральт починає розпитувати Беренгара про його шлях, хоч той і не надто балакучий, так як зневажає Білого вовка, думає, що він надмірно правильний, занадто славнозвісний і  ще той занудний мораліст, який потрібен йому так, як скалка в дупі. Все ж Беренгар розповідає нам, що його схопили Саламандри під час полювання на Звіра в Передмісті, але згодом він від них втік. 

 

 

Геральт вирішує, що згодом Беренгар стане більш говірким і направляється до села. Там його зустрічає Любисток, вони йдуть в таверну і дізнаються, що в селі мають грати пишне вісілє. Заміж виходить дочка старости за багатого і освіченого купця. Поки все село готується, рідна сестра нареченої люто їй заздрить і намагається відбити в неї нареченого, але нічого не виходить. Живе в селі і хлопчина Адам, тонка митецька натура, котра кохає наречену, а та кохає його, але не бути їхньому коханню через злу долю. 

 

 

Темноводдя – дуже красиве і релаксове місце з величезними озерами, довгими і звивистими ріками, безкінечними полями з морем з жовтого колосся. Люди тут живуть спокійно, ведуть дружбу з домовими, які щовечора розбирають міст одному роботязі, водять корів на виставку, а вночі злигаються з сукубами. Та навіть в такому тихому і красивому місці протікає інше потаємне від ока життя. 

 

Аліна, дочка старости, яка виходить заміж, приютила Альвіна – цей хлопчина впевнено переслідує нас телепортами. Декілька раз ми будемо йому допомагати, так як в нього шило в одному місці, ну а після він почне віщити і скаже, що з Аліною сталось щось жахливе. Дівчина дійсно не повернулась з полів, тому відьмак відправляється на її пошуки. В полях біля великого старого дуба ми знаходимо примару Аліни – тепер вона полудениця. Її заздрісна сестра Селіна штовхнула її і випадково вбила – та вдарилась головою об камінь. Дізнавшись про це, закоханий в Аліну Адам вбиває заздрісну сестру на полях, після чого та стає нічницею, приречена щоночі до кінця світу бродити полями у власному горі. Відьмак намагається зняти прокляття з сестер. Він збирає до купи дзеркало Аліни і та в ньому впізнає себе. Але дух не знаходить спокою, тому в рух йде лютня і Любисток. На полях Бард грає Аліні баладу про кохання, яку написав сам, а після її прослуховування примара назавжди зникає. Селіні ж можна допомогти, виконавши квест з відлюдником і отримавши терновий вінець. Щоб його отримати, потрібно перемогти примару Дикого полювання.

 

 

Варто розповісти й про інший бік цього розділу – це філософію Геральта щодо спокійного життя. Відьмак втратив пам’ять, а це чудова можливість для того, щоб розпочати все спочатку. Ми можемо обрати між Шані та Тріс, можемо навіть отримати власний будинок з квесту того ж відлюдника. Геральт, тріс і альвін – чудернацька сім’я, яка могла б жити далеко від світу. Але все це – лише думки, адже на вістрі леза Призначення – ти. 

Конфлікт ельфів і ордена в четвертому розділі теж присутній. Білки беруть в заручники село, щоб врятуватись від Ордену і перед Геральтом знову постає вибір. В кінцевому результаті ми рубаємо Орден на катрани, а під час бою Альвін починає марити і віщити, після чогось кудись зникає. Це останнє зникнення Альвіна в грі.

 

 

Завершивши справи весільні, Геральт примирює людей і водяних завдяки Володарці Озера. Та каже, що спокою не буде доти, поки живий Дагон, тому ми повинні викликати божество на бій і знищити його. Геральту це вдається. Після ми зустрічаємо Беренгара, котрий вирішує розповісти нам все по правді і зняти цей вантаж з плечей. Він жаліється на свою долю, що його зробили відьмаком проти його волі, що він ніколи не розумів своїх братів по цеху і завжди боявся. Він працював на Саламандр, приймав участь в їхніх дослідах, розповів їм як зайти в Каер Морхен. Тепер ж його відправили викрасти Альвіна, але він не хоче більше працювати на злочинців. У Геральта є вибір вбити зрадника чи пошкодувати його. Якщо не вбивати Беренгара, той з’явиться в бою з Азаром Яведом і допомагатиме нам. В залежності від вашої вправності, він може загинути в бою, або ж залишитись живим. Якщо вийде втілити останній варіант – Беренгар піде своїм шляхом. 

 

Розділ 5

Стара Визіма

 

 

Геральт з Любистком припливають до дамби Визіми. Стара Визіма палає, нелюди б’ються з орденом за власне виживання, а підбурили це все Саламандри, Орден і принцеса Адда, яка хотіла здійснити переворот проти свого батька Фольтеста, але стала жертвою брудної гри. Геральт пробивається крізь вулиці, рятує шпиталь Шані, зустрічає королів Радовіда і Фольтеста. Фольтест просить знову зняти прокляття з його дочки Адди, так як та знову почала перетворюватись на стригу. В Старій Визімі Геральт зустрічає плоди викрадених відьмачих секретів з Каер Морену – Саламандри створили мутантів з відьмацькими рефлексами, які повинні стати їм вірним військом, солдатами, котрі не задають питань і сліпо виконують накази. Різновидів мутантів вийшло вдосталь, тож попри лицарів сраного ордену сраної рози ми повинні ще й їм давати відсіч. На арену виходить Яків з Адельсберга – головний Магістр Ордену і чарівник, який просить у Фольтеста більше повноважень, щоб зупинити бунт. Фольтест дає відмову. 

 

 

Відьмак відправляється на кладовище на болотах, де і знаходиться принцеса Адда. Люди короля закривають Геральта з монстром, а той проводить ніч біля неї, щоб зняти чари. У відьмака все виходить і Адда повертається до нормального стану. Підданий короля Велерад каже, що якщо бажаєш дізнатись правду, прямуй до старої садиби. По дорозі на болотах Геральт зустрічає Графа Де Ветта, який власноруч виводить себе на чисту воду. В могилі стриги Геральт знайшов щоденник зрадника Остріта, котрий перший раз прокляв Адду. Про той щоденник Де Ветт і обмовився, хоч Геральт не казав про нього ані слова. Голова злітає з пліч графа і більше не обважує його тіло, а ми відшукуємо стару садибу - це майже що замок, котрий і є головною базою Саламандр. Геральт пробивається з боєм, йому допомагають білки і Яевін. Всередині, в темних тунелях, Азар Явед намагається вбити відьмака клешнями свого домашнього монстра Кощія, але Кощій швидко розсипається на частини, раз і назавжди. Відьмак вперто відшукує Яведа і знаходить його в своїй лабораторії. Той намагається вмовити відьмака перейти на інший бік, намагається затуманити йому розум солодкими бесідами і наплести псевдофілософії, але Геральт король жанру сарказм, тому не ведеться на подібні балачки. Явед стає до бою, до останнього бою у своєму житті.

 

 

Перемігши мага, в його дзеркалі з’являється проекція. Це Яків з Адельсберга, великий магістр, який просить у Яведа більше мутантів. Він і стає нашою головною ціллю.

 

Епілог

 

 

Головний винуватець того, що відбулось – Яків з Адельсберга, та як до нього дістатись? Геральт повертається в палаючий Храмовий квартал Визіми, де зустрічає Радовіда і Фольтеста. Фольтест пропонує йому вбити Якова за королівську плату, на що відьмак охоче погоджується. Разом з Яевіном і білками відьмак пробивається крізь палаючі вулиці, зустрічає Зігфріда, який тепер доріс до командира і нещадно вбиває всіх нелюдей. Безпощадна смерть знаходить і його. Щоб потрапити до штаб-квартири Ордену, відьмак з Яевіном йдуть каналізацією, де зустрічають Ріггера – велетенського монстра зі щупальцями. Яевін отримує поранення, а Геральт продовжує свій шлях самотужки. Він заходить до Ордену, де лицемірить Яков, після чого останній бажає продемонструвати йому те, проти чого він боровся.

 

 

Яків створює ілюзію, в котру переносить нас. Це демонстрація Білого хладу, який прийде і знищить людську цивілізацію. Це не просто пророцтво, це правда, яка відбудеться вже недовзі. Людство помре і його неможливо вберегти. Саме тому Яков з Альдерсберга вигадав інший план – якщо людству не можна допомогти, значить потрібно вивести інше людство. Яків спалахнув ідеєю надлюдини, нової раси, котра стала б сильнішою і започаткувала б новий світовий порядок, в котрому кожний отримує по заслугах, немає бідності і класового соціуму. Ідеальний, білий світ, без нелюдей, чий час вже давно минув. На подібні ідеї Геральт висловився дуже просто – і керувати всім цим новим людством маєш ти? Яків показує нам як саме деградують люди, як вони перетворяться на диких тварин, які шукають лише вдоволення своїх інстинктів. Найгірше в тому, що смерть в цій ілюзії дорівнює реальній смерті. Геральт не ведеться на всі ці фокуси і пропагандистські розповіді схибленого на голову фанатика, в котрого Священний вогонь повинен зігріти нужденних під час Білого Хладу. Геральт викликає Якова на бій, в котрому Великий Магістр потерпає поразки.

 

 

З’являється Дух Дикого Полювання, він хоче забрати Якова з собою, але Геральт не дозволяє цьому статись. Ми вбиваємо Дике полювання, так як не віримо в Призначення – ми самі коваль власної долі. Яків помирає, а в його руці лежить двимеритовий амулет, котрий колись Тріс подарувала Альвіну. Яків з Адельсбергу – це і є хлопчик Альвін, хлопчик-джерело, дитина старшої крові. Тоді в Темноводді він кудись телепортувався, а з часом вирішив врятувати свій від несправедливості і білого хладу, заснував лицарський орден і намагався вивести нову расу надлюдей, згадавши про надлюдські можливості відьмаків. На жаль, все вийшло зовсім не так, як уявляв собі Альвін. 

 

 

Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець. Це повний головний сюжет першого Відьмака. Обов’язково тисни лайк під цим відео на YouTube-каналі ARTLINE PLAY і залишай коментар для просування відео. Підписуйся, там завжди цікаво, ну а з вами був Андрій Безсовісний