Камера спостерігання фокусується на дівчині в масці, котра повільним кроком прямує мокрими вулицями. На них розпростерлись трупи і подих чутно лише один – власний, під маскою. Цю картину транслюють на одному з моніторів космічного корабля.
ВІДЕО ПО СЮЖЕТУ ГРИ ДИВИСЬ НА YOUTUBE-КАНАЛІ ARTLINE PLAY
Його капітан – це головний герой гри, Джейкоб Лі, який разом з іншим пілотом на ім’я Макс везе вантаж до в’язниці Чорна Залізяка, що на Калісто, супутнику Юпітера. Пілоти не ладять. Наш напарник каже, що все це виглядає аж занадто дивно, стільки мір безпеки через якісь медикаменти, які вони везуть в трюмі. Джейкоб відкидає сумніви завдяки раціональності, мовляв, цю в’язниця, до того ж для максимально небезпечних злочинців, через що й потрібно стільки запобіжних заходів. Зате цей рейс зможе озолотити їх і вони вже ніколи не будуть таскати за собою різних мотлох посеред мертвого космосу. Але мрії не вимарювалюсь довгочасно, так як на їхній корабель хтось скоює напад.
Джейкоб спускається до трюму, щоб розібратись в ситуації, і помічає терористів, після чого кидається навтьоки. Джейкобу вдається перекрити хід до капітанського мостику, заодно він відчиняє трюм, щоб викинути звідти нападників, але останні пробивають скло, розгерметизовуючи корабель. Джейкоб з останніх сил повзе до крісла пілота, сідає в нього і намагається зпілотувати корабель на Калісто якомога м’якше. В результаті наш космоліт розбивається об крижану поверхню Калісто. Другий пілот помирає, а за Джейкобом приходять наглядачі в’язниці на чолі з капітаном Феррісом, котрі знаходять на борту й загадкову дівчину в масці, котра разом зі своїми побратимами щойно скоїла напад. Їх обох беруть під варту і ведуть до Чорної Залізяки, де добрий доктор Кейтлін Маллер встановлює Джейкобу в шию тюремний імплант. Річ ця дуже незвичайна, так як це не просто показник ХП на відміну від Dead Space. Вживлений імплант записує всі спогади очевидців, а також дозволяє ці спогади відвотрювати. Утім поки Джейкоб аж ніяк не знав про тутешні порядки. Його запроторили до камери, двері котрої незабаром відчиняться.
Джейкоб прокидається в камері з відкритими дверима. Все навколо палає, а стражі-роботи стоять розгромлені. Він виходить на сектор і бачить, що тут відбувається якийсь погром. Проходячи повз камери, Джейкоб знайомиться з Еліасом Портером, в’язнем, котрий за його словами тут пів життя просидів. Еліас дає нам заточку і просить відчинити його камеру з диспетчерської, в котрій Джейкоб зустрічає двох негативно налаштованих зеків. Він розкидає їх, та тут зустрічається з чимось досі небаченим – страшним монстром людської подоби, котрий нападає на недобитих зеків, а потім і на головного героя. Джейкоб вбиває потвору і відчиняє двері камери Еліаса, але досі не вірить в те, з чим йому довелось зустрітись.
Як то завжди буває в хоррорах, хлопцям доводиться розділитись, щоб пройти далі. Джейкоб прямує темними коридорами в’язниці, серед котрих зустрічає ще декілька монстрів. Він вбиває їх, добирається до операційної, де бачить як робот-охоронець вбиває в’язня. Джейкоб розуміє, що на нього тепер полюють всі, тому потрібно якомога швидше звідси вибиратись. Пролізши по наступній вентиляції, наш герой знаходить електричну дубинку в кімнаті охорони, яка стане нашою основною зброєю на всю гру. Після протагоніст прямує протяжними коридорами в’язниці до пункту керування, де знаходить капітана Ферріса. Той не забезпечує нам радісний прийом – за допомогою телекінетичної рукавиці він волочить нас кімнатним простором, як ганчірку. Ферріс не довіряє нам і не вірить в збіги. Тільки-но ми розбились тут, як в тюрмі одразу почався лютий треш – можливо, саме ми винні в цьому? Ферріс жбурляє нас в двері, котрі стримують юрбу мутованих в’язнів. Ці двері й відчиняє Джейкоб, впускаючи їх. Разом з монстрами Ферріс летить через вікно, а ми продовжуємо спускатись вглиб Чорної Залізяки.
За декілька поворотів Джейкобу з’являється голограма директора тюрми Кола, котрий розповідає про благо для людства і все потрібне для Чорної Залізяки. По дорозі нам трапляються нові різновиди монстрів, котрих ми перетворюємо на фарш. Відшукуємо нашого помічника Еліаса, котрий каже, що нам потрібно потрапити в ізолятор. Звісно, з нами він не піде, так як в нього інші завдання, але й Джейкобу той не обіцяє золотих гір. Забираємо пістолет в мертвого охоронця і продовжуємо реалізувати нашу спробу втечі. Через недовгий час відшукуємо телекінетичну рукавицю, яка дозволить нам насаджувати ворогів на штирі або кидати їх у вентилятори, перетворюючи на фарш. В ізоляторі Джейкоб знаходить потрібну йому камері, відчиняє її і отримує по голові. Всередині була та ж азіатка, що й напала на його корабель – це Дені Накамура, член терористичної групи Зовнішній Рубіж, котру звинувачують у терактах на іншому супутнику Юпітера - Європа. Дені зачиняє нас в камері, прибігає наш товариш Еліас, котрий хоче прояснити свій план: він все тут знає, тому шанси вибратись зростають, Джейкоб – пілот, ну а Дені зможе викликати шатл, щоб забратись звідси. План накривається мідним тазом одразу ж, так як Дені каже, що сама по собі. Хтось починає переміщати камери, тому ми знову залишаємось наодинці. Еліас каже, що нам потрібно дістатись до центру переробки відходів, щоб пройти далі.
Монстрів все більшає. Джейкоб зустрічається з новими видами, котрі можуть швидко мутувати і ставати сильнішими. Герой доходить до диспетчерської башні, в котрій йому відкривається неймовірний краєвид: Юпітер зі своїми супутниками купається в сніговій бурі Калісто. Нам бажають вдалого юпітерського дня, а товариш Еліас каже, що треба йти в жилий купол, який ми бачимо вдалині. Там нас повинні підібрати на трамвайній станції, ну а звідти вже до втечі не так далеко. Щоб ми не загубились, Еліас залив нам власні дані з минулого про те, як туди дістатись. З того всього ми опиняємось по коліна в лайні, знайомимось з новими формами химерної еволюції і катаємось на спині в стічних водах, побіжно відстрілюючи біофагів.
Джейкоб добирається до трамвайної станції, де йому вкотре відкривається запаморочливий пейзаж. Але часу хапати естетичне задоволення немає, так як нам треба розблокувати купол, щоб Еліас міг підігнати трамвай. Робимо ми це не без зайвих зусиль, з суміжнім екшончиком і набридливими мутантами. На щастя, цього разу ми нікуди не падаємо, добираємось до виходу з спеціальними костюмами. Прибарахлитись дають недовго. З’являється заражений капітан Ферріс і розгерметизовує ворота, через що нас витягує назовні. Тут відкривається картина з Dead Space 3 – крижана зима, снігова буря і мінімальна видимість. За такої погоди ми повинні відшукати нашого друга Еліаса, котрий знаходиться десь неподалік. Надворі зустрічаємо замерзлих біофагів, декотрі з котрих замерзли не повністю. Знаходимо Еліаса з розбитим шоломом, жити йому залишилось недовго. Сентиментальне прощання закінчує Дені, яка приїздить на снігоході, погрожує нам зброєю, після чого вирізує чіп з шиї Еліаса, так як той знав про тюрму все. Джейкоб каже, що він пілот і разом в них більше шансів вибратись, але Дені не довіряє йому і залишає його посеред снігової бурі.
Все ж поїхати далеко Дені не виходить. Джейкоб відшукує гаражі снігоходів, де знаходить і загадкову азіатку. Він каже, що вони можуть ненавидіти один одного, але поодинці їм не вижити, тому треба працювати разом. Та погоджується, але для початку треба полагодити снігохід, щоб дістатись до ангара. Поки вона займається подібним, ми сочно розбиваємо макітри мутантам, котрих стає все більше. Полагодивши снігохід, Дені везе нас до нашого корабля, який майже що розлетівся на друзки. Вона хоче перевірити вантаж, котрий ми транспортували на Калісто й переконатись в тому, що ми не причетні до того, що сталось на Європі. Дені дійсно знаходить медикаменти і нічого більшого, але все одно обіцяє все прояснити. Вона розповідає нам, що слід з Європи привів сюди, до його корабля. Мова йде про біозброю, котра перетворює людей на страшних монстрів. Вони прямують до диспетчерської, по дорозі слухають голограму Кола про світле майбутнє людства. Дені активує віддалений виклик космічного корабля, який зараз знаходиться на орбіті. Ліфт в сусідній кімнаті везе їх до посадочного майданчика і вже видно корабель, який прямує, щоб врятувати їх, та не все так просто. З’являється голограма директора в’язниці Коула, який каже, що Протокол неможна порушувати, тому вони повинні померти тут. Коул активує пушку, котра збиває викликаний корабель. Починається екшен і ми летимо посеред уламків як в Dead Space 3, після чого залітаємо до вікна і таки виживаємо. Все руйнується, Джейкоб разом з Дені попадають під землю, до першої колонії людей на Калісто, над котрою й побудували в’язницю Блек Айрон. Тепер мова не йде про виживання, мова йде про отримання відповідей, відповідей на те, що тут в біса коїться.
Вибираючись з підземної колонії, Джейкобу не щастить – металобрухт під ним не витримує і він падає на ще нижчі рівні, де зустрічає новий вид мутантів – сліпих біофагів, котрі реагують тільки на звук, привіт The Last of Us. Подорож підземеллями довга, але наш герой з записів перших колоністів та шахтарів дізнається про те, що вони щось знайшли під землею, щось досі небачене. Через це люди почали хворіти, ну а те, на що вони перетворились, ми вже не раз зустрічали. Підтверджує це і Дені, котру ми знаходим незабаром. Вона під’єдналась до імпланта одного з померлих і дізналась про такий ж спалах інфекції, як і у в’язниці Чорна Залізяка. Було це 75 років тому. Довелось вбити всіх, щоб стримати хворобу. Розмову перериває бос – здоровенне чувирло, яке поєднало в собі декілька тіл ув’язнених. Ми розправляємось з ним, після чого знаходимо польовий дослідницький центр доктора Маллера, чия голограма ділиться з нами інформацією. Єдина хвороба охопила Калісто, це форма пришвидшеної еволюції, котра вже була виявлена людством раніше у всесвіті. Як то завше буває в науковців, в ім’я науки вони вирішили зрозуміти хворобу, щоб перекроектувати її. Щоб убезпечити експеримент, влада побудувала над колишньою колонією в’язницю з безкінечним пулом піддослідних. Після десятиліть пошуків вчені знайшли джерело, з котрого все почалось. Цим джерелом був величезний інопланетний організм, котрого розкопали шахтарі, коли бурили підземне море Калісто. Доктор Маллер каже, що істота була вбита охороною, але всередині неї вони знайшли мільйони личинок, які є первинними переносниками збуджувача хвороби. Вони зібрали зразки і відправили їх в лабораторію на Європі. Вірус перетворював людей на безмозких тварюк, окрім одного, так званого нульового пацієнта. Він отримав велику силу, виносливість, довговічність при тому зміг зберегти власний інтелект і людяність. Джейкоб відкриває ідентичні коробки з вантажем, які були на його кораблі, а піднявши піддон знаходить колби з вірусом біофага. Повертаючись до нульового пацієнта, його вбила охорона, але тіло доставили в лабораторію Чорної Залізяки, що стало основою дослідницької програми вчених. Цей невеличкий світ за тиждень перериває капітан Ферріс, вірніше – його нова форма. Тепер він став нульовим пацієнтом, який отримав неймовірні властивості і зуміг зберегти власний інтелект. Починається двобій, в котрий вмішується Дені і рятує нас від боса за закритими дверима, але самій дівчині так не щастить – на неї нападає личинка біофага, котра заражає її вірусом. Самопочуття Дені погіршується на очах, але існує ймовірніть того, що десь в кабінеті директора є протияд.
Наші герої прямують до командної вишки, де Джейкоба вирубає робот-охоронець і закриває його в камері. На зв’язок виходить доктор Маллер, яка каже, що Дені в неї, що вона допоможе знайти директора і зможе вилікувати дівча, але треба щоб Джейкоб знайшов її лабораторію. Не без труднощів, він відшукує доброго лікаря, а той синхронізує спогади Дені з нашими власними, щоб ми отримали тяжкість знання і таки дізнались, що саме відбулось на Європі. Доктор каже, що для вилікування Дені Джейкобу потрібно синтезувати антидот з кров’ю альфи, тобто капітана Ферріса. Нульовий пацієнт, про котрого ми згадували вище, висить в позі кривавого орла в лабораторії доктора. Маллен стверджує, що все це є ідіотським протоколом Коула, директора тюрми, який бажає відтворити альфу шляхом імітації першого спалаху вірусу. Все те, що відбувається в Чорні Залізяці робиться лише для цього, так як альфа – це нова форма еволюції, котра здатна ще й телепатично контролювати інших біофагів. Коул випустив вірус в тюрмі, адже еволюція, за його словами, відбувається в дикій природі. Тоді Джейкоб каже, що йому не вдасться приховати все це, на що Маллен каже - він не один, а лише частина співтовариства, яке існувало віками і намагалось керувати розвитком людства. Якщо Коул отримає чистий зразок альфи, він разом зі своїми так званими масонами зможе перевернути людську еволюцію. Та що ж доктор Маллен? Невже її руки чисті? Аж ніяк ні і вона зізнається в цьому сама. Доктор Маллен теж хотіла створити певний ідеальний організм, але для цього їй забракло можливостей.
Доктор йде, а ми разом з Дені відправляємось до кабінету директора. Шляхом доктор Маллен демонструє нам те, що сталось на Європі очима Дені. Ця трагедія мотивувала Коула відтворити все це в Чорній Залізяці. Під час цього нам показують, що насправді Джейкоб був винуватцем того, що сталось на Калісто, так як він бачив, що перевозить дещо вкрай незвичайне. Але це не їхнього розуму справа, а гроші не пахнуть. Нам проясняють історію Дені Накамури – вірус вбив її сестру й друзів, через що вона вступила до лав так званих терористів, щоб дізнатись відповіді і зупинити цей апокаліпсис. Глюкани закінчуються, а наша Дені більше не може йти, так як вірус долає її імунну систему. Джейкоб впевнено направляється до кабінету директора, де застає його за розмовою з тими, хто керує цим світом. Починається більш ніж серйозна розмова, в котрій Джейкоб дорікає Коулу через те, що його протокол – це смерть, на що Коул відповідає: ціль протоколу – не смерть, а життя. Він показує на космос і каже, що наше майбутнє там, але ми не придатні до нього. Нас обмежують наші тіла, тому ми повинні еволюціонувати, щоб вижити.
Коул вирішує провести останнє змагання, яке вирішить за ким саме майбутнє і випускає на нас капітана Ферріса. Той отримує добрячого прочухана, але не відступає й перетворюється на величезний чікен-наггет. Все ж навіть розміри не допомогли йому побороти Джейкоба. Туша падає замертво, а Джейкоб бере з ока Ферріса зразок альфи. Виходить Коул, який каже, що Ферріс був слабкий, небезперечний. Зате цей зразок є ключем до досягнення мрії. Коул пропонує угоду: ми залишаємо зразок альфи, а він дає нам рятувальний шатл. Угоду зриває Дені, котра стріляє в Коула, але не влучає, так як це була всього лише його голограма. Джейкоб колить Дені зразок. Коул каже, що не варто думати про перемогу, так як всі зібрані дані тут переведуть протокол на наступний етап. Після директор Чорної Залізяки зникає, запустивши процес руйнації. Джейкоб разом з Дені біжать до рятувальних капсул, але виявляється, що така капсула тільки одна. Наш герой закриває Дені в єдину рятувальну шлюпку разом з личинкою віруса біофага в якості доказу і відправляє її на Землю. Сам ж Джейкоб залишається посеред мутантів. В останньому кадрі голограма доктора Малена являється нам і каже, що можливо для нас все ще не закінчено. На цьому закінчується основна гра, а її історію закінчує DLC на один розділ.
Насправді DLC більше виступає в якості комбінування механік заради фану і демонстрація всіх можливостей за короткий період часу + навалювання атмосфери хоррору. В DLC доктор Маллен просить нас відшукати дещо, ну а попутно ми дізнаємось про те, що вона займалась біомеханікою, намагалась створити ідеальний організм, поєднавши біофага з роботом. Насправді є події DLC відбуваються в нашій голові. Наша підсвідомість бореться, щоб передати всі дані зі свого чіпа на чіп Дені, котра зможе показати людям правду. Джейкоба ж показують розірваного на шмаття, але при останніх променях свідомості. Як не крути, а свою останню передачу він таки здійснив.