Головний герой гри – Джеймс Сандерленд, приїздить до містечка Сайлент-Хіл, щоб відшукати власну дружину. Проблема в тому, що дружина його померла три роки тому. Джеймс отримує від неї листа, в котрому вона пише, що знаходиться в Сайлент Хілі. Вона кличе його сюди, в їхнє особливе місце з їхнього минулого. Джеймсу важко повірити в подібне. Частково він вважає, що з’їхав з глузду, та він повинен перевірити, так як досі сумує за своєю Мері.
ДИВИСЬ ПОВНИЙ РОЗБІР ГРИ НА YOUTUBE!
Дорога до Сайлент Хіл закрита, тому герой йде в обхід. Він доходить до кладовища містечка, де зустрічає дівчину-підлітка біля однієї з могил. Це Анджела Ороско, яка прийшла сюди відшукати свою матір. З її слів, вона думала, що її батько та брат були тут, але поки нікого так і не знайшла. Анджела радить Джеймсу бути обережним, адже з цим містом щось не так, утім не йде з ним, а залишається сама посеред густого як молоко туману на цвинтарі.
Джеймс застає Сайлент Хіл пустим. Місто ніби застигло в часі: ані мешканців, ані натяків на їхню діяльність. Ніби в один момент всі зникли і більше ніколи не повертались. Вийшовши на одну з вулиць, Джеймс бачить постать в тумані. Він крокує за нею, а настигнувши бачить, що ця постать – це якесь страховидло, монстр в латексному костюмі без рук, який прудко повзає по холодному асфальті. Озброївшись дошкою з цвяхами, герой вбиває монстра, та згодом виявляється, що Сайлент Хіл наповнений подібними істотами, та не ними одними.
Поневіряючись пустими вулицями, Джеймс відвідує різні спорожнілі заклади. В декотрих з них знаходить записки від колишніх жителів, у котрих часто згадується якийсь таємничий чоловік, який приходив раніше. Місто немов знає про його присутність, немов веде його за руку допіро намальованим шляхом, як якимось атракціоном жаху. З цього моменту починаєш дивуватись реакції протагоніста на те, що відбувається навколо – він не проявляє страху, не проявляє глибоко подиву, не розсипається в діалогах до самого з себе і не намагається хоч якось пояснити те, що побачив. Чому? Невже для Джеймса Сандерленда ця ситуація знайома, чи може все це просто сон? Відкинути останнє допомагає біль через отримані від монстрів поранення. Все навколо реальне, як і смерть.
Silent Hill не дає жодних пояснень протягом всієї гри. Тут ви не знайдете великого хабу з цілою купою NPC, котрі введуть вас в курс справи і розкажуть місцеві байки. Більшу частину гри герой мандрує сам, а інформацію про це місце черпає з записок та газетних вирізок. Сайлент Хіл дійсно незвичайне місце з великою та моторошною історією. Коли Джеймс відвідував його зі своєю дружиною Мері, воно було геть іншим – без зловісного туману, невелике курортне містечко з красивими видами і якимось магічним спокоєм. Мері тут дуже подобалось. Колись вони зупинялись в красивому готелі «Лейкв’ю» і були щасливими, насолоджувались спокоєм і відірваністю від липучої буденності. Та згодом Мері захворіла. Ніхто не знає, що то була за хвороба, але лікарі не могли з нею нічого вдіяти. Жінка в’янула на очах, як осінній листок, а Джеймс нічим не міг зарадити. Її помістили до місцевої лікарні, тож можливо там Джеймс зможе знайти відповіді, чи хоча б якісь зачіпки. Адже вона тут, чекає на нього, посеред зловісного туману, в мороці та холоді. Утім потрапити до лікарні не так просто. Місто немов перегороджує йому шлях і змушує його крокувати стежкою власних спогадів.
Щоб відкрити наступні зачинені двері, Джеймсу потрібно відремонтувати старий музичний програвач і склеїти платівку з їхньою улюбленою піснею. Це навіює на нього теплі спогади. Джеймс згадує, що Мері вказувала в листі про їхнє особливе місце – це альтанка на пристані, шлях до котрої загороджений. Щоб його відкрити, герой повинен пройти житловим комплексом Вуд-Сайд – громіздкою будівлею, котра більше нагадувала мурашник з цілою купою зачинених дверей. Жодного промінчика світла окрім ліхтарика і гротескні монстри, які намагаються позбавити життя. Поневіряючись апартаментами комплексу, Джеймс зустрічає дещо страшніше за латексних фриків – Пірамідоголового, котрий спокійно споглядає за ним за решіткою. В одній з квартир герой знаходить пістолет. Він лежить біля мертвого тіла на кріслі навпроти телевізора. Самогубство.
На секунду Джеймс захотів зняти з нього покривало, та за мить герой змінює думку і відправляється вирішувати наступну загадку. Кожен рівень в цій грі прикрашає центральна загадка-пазл, котрий потрібно скласти, щоб пройти далі. Зайшовши до наступної квартири, Джеймс бачить на манекені одяг Мері – розову блузку і заквітчану спідницю. І тут на нього вискакує моя колишня! Жартую, це ще один чудернацький монстр, який нагадує неправильно зшитого манекена. Все ж не лише монстрів на шляху зустрічає Джеймс.
В наступних апартаментах герой знаходить товстуна, котрий блює в унітаз. Це Едді Домбровскі, ще одна жива людина в цьому богом забутому місці. Вони злегка торкаються власних мотивів, а також декілька слів говорять про монстрів, котрі тиняються темними закутками міста, та все це їх не надто дивує. Подібна реакція викликає подив саме в гравця – невже все тут настільки звично для вас, простих живих людей, котрі бозна як потрапили до Сайлент Хілу? Більше того, Едді відмовляється йти разом з Джеймсом і залишається в тій ж квартирі біля того ж унітазу. А з вбиральнями в цієї гри справжня одержимість – стільки туалетів я не бачив в жодній грі. Тут вони просто на кожному кроці, та ще й часто перетворюються на місце потрібної взаємодії. В тому ж комплексі «Вуд-Сайд» Джеймс знову зустрічає Анджелу, котра з ножем в руках думає про самогубство, розповідає їй про Мері і забирає в дівчини ніж. Згодом він зустрічає ще одну живу людину – це маленька дівчинка Лора, котра бере його на кпини і змушує попотіти, щоб дістати ключа до наступних зачинених дверей. Звідкись їй відоме ім’я Мері, тому вона стає для нас важливою персоною, котра може знати відповіді на наші питання.
Джеймс вибирається з житлового масиву і дістається до їх особливого місця на пристані. Там на нього чекає жінка, але не Мері, а дуже сильно схожа на неї дівчина на ім’я Марія. Герой конфузиться. Марія виглядає майже так само, як його покійна дружина, лише більш розкуто, з іншою зачіскою і в іншому одязі. У Марії немає спогадів як вона потрапила до Сайлент Хілу. Їй лячно, тому Джеймс пропонує їй піти з ним на пошуки своєї дружини з міркувань безпеки. Вони підходять до боулінг-клубу, але та відмовляється заходити всередину через те, що ненавидить боулінг. Там Джеймс бачить Лору з якимось чоловіком в кінозалі, та коли дістається туди, не застає дівчинку. Чоловіком був Едді, який товаришує з Лорою. Як завше, він не хоче подорожувати з нами, а ми вибігаємо на вулицю в пошуках малої шмаркачки, яку бачила Марія. Сліди Лори приводять їх обох до госпіталя Брукхейвен, де колись лежала Мері. Як і все в Сайлент Хіл, госпіталь закинутий і частково в аварійному стані. Щоб не спойлерити і не переповідати всі події, стрибнемо до головного – Джеймс знаходить Лору в лікарні, а та знову кепкує з нього і закриває його в кімнаті з босом, який називається губи з плоті. Після перемоги ми бачимо, що потрапили до потойбічного світу. Все навколо змінилось, стало зруйнованим і пустим, змінило колірну палітру. Вибираючись з госпіталя, за Джеймсом і Марією починає бігти Пірамідоголовий. Марія не встигає і той протинає її наскрізь мечем. Розпач охоплює протагоніста, але він не покидає надії відшукати свою Мері. Він відправляється до історичної спілки Сайлент Хіла, в котрій стрибає в глибоку яму і попадає до старої в’язниці Толука, де зустрічає нових ворогів і нові загадки. Джеймс неодноразово робитиме такий трюк протягом гри – стрибатиме в бездонні ями з густою пітьмою і якимось чином залишатиметься живим. Після в’язниці він потрапляє до лабіринту – найбільш душного рівня в грі, котрий зводить з розуму своїм заплутаним і маразматичним левелдизайном. Та що найцікавіше, там, в лабіринті, за гратами в одній кімнаті Джеймс знаходить Марію. Та ніби й не помирала, звабливо спілкується з ним і прохає витягнути її звідси.
Марія не єдина, кого Джеймс знаходить в лабіринті. Один з коридорів приводить його до кімнати Анджели Ороско, в її особисте пекло. Виявляється, що Анджела піддавалася сексуальному насиллю з боку свого батька та брата все своє життя, а її матір була алкоголічкою, котра закривала на це очі і навіть звинувачувала дівчину в тому, що з нею роблять. Починається ще один бос-файт, цього разу з Абстрактним татусем, чий дизайн просто вражає. Ми його перемагаємо, а в Анджели вмикається якась суміш Стокгольмського синдрому з люттю і та звинувачує нас, що ми покинули Мері задля іншої жінки. Звідки вона знає? І чи правда це?
Джеймсу вдається потрапити до камери Марії, де той знаходить її мертвою та понівеченою. Після герой вкотре скоює свій фірмовий квантовий стрибок, та цього разу через могилу. А могил декілька, і на гробовцях викарбувані імена Едді, Анджели і його власне. Після ми попадаємо до м’ясокомбінату, де знаходимо Едді з револьвером в руці. Навколо нього купа трупів, які нагадують самого Джеймса Сандерленда. Едді каже, що вони напали на нього. Це вже не вперше ми бачимо подібне, так як зустрічали Едді ще в тюрмі з револьвером, а біля нього теж був труп надто сильно схожий на Джеймса. Та тоді той відморозився, мовляв вже знайшов його мертвим. Едді впадає в лють і розповідає, що його травили все його життя, глузували з його надмірної ваги і ганебної вроди. Та він знайшов вихід – стріляти в кожного кривдника. Товстун розповідає про собаку, котру одного разу застрілив і поранив її господаря. Насправді ж Едді нікого не вбивав, окрім собаки, та це не стає на заваді розпочати кар’єру вбивці. Едді запускає доволі непоганий бос-файт, на відміну від багатьох попередніх, і помирає від нашої кулі. Джеймс виходить на пірс озера Толука, сідає в човен і дуже довго гребе до протилежного берега, де знаходиться готель «Лейкв’ю».
Готель є фінальною локацією з цілою купою загадок, декотрі з яких висушують мозок як українська естрада. На другому поверсі Джеймс чує голос Мері, яка гукає його за закритими дверима. Тепер він певний в тому, що вона жива, що його шлях не був марним, хоч і вкрай чудернацьким. Та нагадаю, що ані головний герой, ані інші персонажі взагалі не дивуються побаченому в Сайлент Хіл і спокійно попадають до найпотаємніших місць на дорозі головного героя. Це ніяк не пояснюється, як і все в цій грі. В готелі ми знаходимо дівчинку Лору, яка нарешті вмикає режим адекватності і віддає нам листа, написаного Мері. Джеймс розуміє, що його дружина не могла померти три роки тому, так як це ще один лист написаний зовсім недавно. Герой знаходить відеокасету, сідає на крісло перед телевізором і вмикає програвач – на ній його запис з Мері в готелі «Лейкв’ю» з минулого, де вони закохані і щасливі. Та не тільки. Тут головний спойлер всієї гри, тому, якщо не хочете його почути – мотайте вперед. От, я почекаю. Готово? Що ж, останні кадри касети демонструють найгірше. Джеймс вбиває Мері, душить її подушкою. Тільки тепер він усвідомлює, що він – вбивця.
Спогади рояться навколо, він згадує минуле, розуміє, що не міг справитись з власним горем, через що подавив власні спогади. Та зараз він в Сайлент Хілі, а тут можливо все. Джеймс знову потрапляє до потойбічного світу і виходить до кімнати з двома Пірамідоголовими, котрі страчують Марію. Дівчина помирає втретє, а Джеймс готується до бою з ними і каже, що вони більше не потрібні йому. Ті насаджують свої пики на списи, скоюючи самогубство. По дорозі на дах лікарні, Джеймс зустрічає Анджелу, котра теж хоче скоїти самогубство, однак герой не дає їй ножа, після чого та демонструє девіантну поведінку. В результаті дівчина підіймається палаючими сходами і зникає у вогні. Герой виходить на дах готелю, де знаходить Мері. Сентименти тривали недовго – він розуміє, що це не Мері, а Марія в її образі. Та ніяк не хоче його відпускати, а бажає бути разом назавжди тут, в Сайлент Хіл. В залежності від стилю проходження, можна отримати різні кінцівки. За каноном, який самі підтвердили автори гри, правильною, хоч і сумною кінцівкою, буде кінцівка під назвою «В воді», яку я й отримав після проходження. Марія перетворюється на монстра і ми перемагаємо її в фінальному бос-файті. Після нам показують Джеймса, котрий сидить в авто і розуміє, що вже нічого не може змінити окрім єдиного – відпустити минуле і припинити власне горе. Екран стає темним, ми чуємо звук двигуна і аварію. Джеймс скоює самогубство.