Ua
Зібрались якось колишні розробники Відьмака і вирішили зробити свою гру. За ноги вхопили жанр RPG, за руку – середньовічний антураж темного фентезі і приправили це все прекрасним фольковим супроводом. Та всього цього видалось замало розробникам, адже не вистачає найважливішого – тої самої атмосфери з першого Відьмака. Що ж, тут не прикрутиш молодого Геральта до Карпатських горів, тож автори вирішили обіграти ситуацію і використати найкращі надбання, які можуть лише на гадку прийти. В сумі вийшов справжній подарунок для старих фанатів Відьмак 1 під назвою The Blood of Dawnwalker і сьогодні я розкажу як ця гра з гордістю несе спадщину Відьмак 1 і наглядно демонструє обширні можливості старої RPG на новий лад. Та перед цим залишу запрошення до нашого інтернет-магазину, де ви завжди можете купити топовий ігровий ПК.
ДИВИСЬ ЦЕ ВІДЕО НА YOUTUBE
Перший Відьмак був справжнім шедевром, не дивлячись на деякі кострубаті моменти. Коли згадуєш про це, прекрасне в твоїх думках одразу ж бореться з жахливим, так як протиріч дебютному проекту CD Projekt вистачало, і найбільшим з них стала бойова система. Знаєте як то буває, коли навіть в улюбленої групи є галімі пісні – в сім’ї не без виродка, однак вже після релізу поляки зрозуміли головний косяк і повністю переробили боївку для наступних ігор, тоді як ця битва за таймінги залишилась в тому ж 2007-му.
Майже через 20 років ігровий світ дізнається страшну правду – для оригінальних розробників першого Відьмака дана бойова система залишилась взірцем, який досі осяює їхній шлях, от лиш щоб лапмочка горіла яскравіше її допрацювали. Логіка каже – не вигадуй колесо, бо вже вигадали велик. Замість з нуля створювати своє фехтування, розробники взяли боївку з першого Відьмака і змішали її з боївкою Kingdom Come. В результаті ми отримали доволі тактичну, направлену і майже що покрокову бойову систему для Blood of the Dawnwalker. Коли я вперше це побачив, одразу захотілось повернутись в минуле, біда лиш в тому, що в мене нема CD ROMа в компі. Та про все по порядку.
Нам показали 20 хвилин геймплею The Blood of the Dawnwalker, показали бойову систему, світ, квести і головні принципи гри. І це ми любим, це ми чекаєм. З кожним новим трейлером гра все більше стає ласим шматочком для олдів, особливо для фанатів першого Відьмака – ех… зараз би на болотах побігати та башню пошукати… а заодно й спирт… В The Blood of the Dawnwalker будемо шукати магічні мечі в мідгейм-квесті, котрий нам показують на екрані, а по дорозі до міста випробовувати макітри місцевих вельмож на міцність.
В чому фішка: щоб битись з ворогами, вам треба обирати правильний кут удару щоразу, а також правильний кут для блоку і парирування, як в Kingdom Come. Звідти й переїхала така система, хоч насправді існувала вона ще за часи оригінального the Witcher лише в формі браузерних ігор, де ти повинен був вгадати напрямок удару, щоб відбити його. Якщо грав Кінгдом Кам – буде ще легше освоїтись в новому вампірському всесвіті. Коен, головний герой гри, має ще й різні витребеньки типу пилюки в очі чи скіли магічні, які будемо юзати під час бою, якщо накопимо певний показник. Втілюється це через кат-сцену, що мені не сподобалось, зате самі бої виглядають жваво, хоч і майже що з головою повертають в 2007-й. Сподіваюсь, смужки ХП можна буде відключити, щоб куди глибше поринути в бійку, ну а сконцентрована камера говорить про одне – бої не будуть випадати на вашу долю кожних 5 хвилин.
The Blood of the Dawnwalker демонструє дуальний геймплей: за людину і за вампіра. Бої за вампіра відрізняються від денних сутичок за людину. Вони брутальніші, вони швидші, але вони все одно направлені, так би мовити атако-спрямовані. Нам одразу показали босс-файт з одним з ключових вампірів з групи антагоніста і наголосили на тому, що гра матиме багато видів супротивників, для кожного з котрих знадобиться особливий підхід.
В вампірській подобі Коен використовує для бою кігті, але й меч наш герой зможе юзати, хоч цього поки й не показали. Автори стверджують, що показане стосується мідгейму і навіть на мідгеймі ми можемо побачити, що бої тут тривають доволі довго. Розправлятись з противниками за 1-2 удари не вийде навіть з непоганою прокачкою, та чи добре це, чи погано – вирішить кожен для себе сам, або ж для всіх в секції коментів.
Що ж це за світ, в котрому кровотоком протікають події The Blood of the Dawnwalker? Ми знаходимось в вигаданій Долині Сангора, на дворі 16 сторіччя, лютує епідемія бубонної чуми. Цим вирішили скористатись вампіри, котрі вбивають людських правителів і посідають їхні місця. Покидьки беруть нашу сім’ю в полон, нас роблять денним ходаком і залишають 30 днів та ночей на їх порятунок. Прикол в тому, що фінальну локацію, замок головного вампіра, можна буде штурмувати тоді, коли побажаєш – навіть в першу ніч, от лише закінчиться це не надто вдало. Гра побудована на Карпатських пейзажах, оскільки Сангора за лором знаходиться за два горба далі Гуцульської лісної самогонної спілки. Загалом в грі буде до 5 великих міст, нам показали Сварграу, найбільший населений пункт, котрий просто бере вас в руку і жбурляє прямо в Визіму з першого Відьмака. Ви тільки подивіться на цю красу – чисто рімейк на сучасний манер. Можемо побачити велику кількість різних сценок, які розігруються навколо неписями.
Автори рекомендують куди прискіпливіше спостерігати за подібним, адже це можуть бути як приховані так і відкриті квести. Взагалі з квестами тут насипали найбільше цікавого. Гру позиціонують як квестову пісочницю, себто тут немає головних і другорядних завдань, є просто історії, в котрі ти можеш вплутатись, а можеш і ні. Так як наш герой вампір, йому треба буде їсти. Вечорами ми зможемо пити кров в людей і обирати чи випивати їх повністю, чи залишати їм життя, чи взагалі лиш облизати шию і втекти. Кожен вибір буде впливати на характер Коена, а його набуті риси характеру визначатимуть кінцівку. Головне завдання – балансувати між вампіром і людиною, між звірством та людяністю. Але це вже справа особиста – проходити можеш як хочеш, та й взагалі можеш навіть НПС випивати, що приведе до зовсім інших наслідків. Тобто квест не заруїниться, він зміниться.
В денний період часу ми бачимо як Коен вільно переміщається містом і навіть заходить до церкви кинути попу милостиню на нову ковану браму. Вампір церковний – нова категорія духовенства, що обожнює кагор. Тут нам показали хорошу лицьову міміку, приємний голос протагоніста і ввічливі манери інтелігента з філфаку ЧНУ, а також розгалуження виборів. Найцікавіше починається, коли приходить ніч. Коен стає вампіром і починає лазити дахами як українські підсобники в Польщі. Вертикальність - те, чого іноді бракувало Відьмаку. Коен може не просто бігати дахами, він може ходити по стінах і телепортуватись горобцями майже що в будь-яку точку, яку бачить на карті. Це дозволяє реально швидко переміщатись доволі великим містом, яке навіть з дорелізного футажа пробуджує естетичні почуття. Вкотре нагадую про музику – музичний супровід The Blood of the Dawnwalker ніби зітканий з відлунь музичного супроводу тої самої гри. Цілком можливо, що музику писав той ж композитор, що й для Відьмака – вайби просто кидають мене через стегно і я зі спокоєм в серці задоволено лечу вниз. Після показують трохи дедуктивних фішок ну і сам бос-файт.
Побачене говорить лише про одне – це ми любим, це ми чекаєм. Густа атмосфера затягувала до цієї гри ще з концепт-артів, за котрими дуже точно відтворюють все графічно. Єдине, чого варто боятись – це надто мала доза екшену. Сподіваюсь, автори не будуть затягувати бої, бо дубасити трьох напів голих ідіотів біля 10 хвилин – таке собі задоволення. Дуже важливо не піти протоптаною стежкою і вкотре не наступити на ті ж граблі, та побачити це ми зможемо аж через рік. А ти чекаєш на The Blood of the Dawnwalker? Залишай коментар на ARTLINE PLAY і підписуйся, ну а побачимось ми тут і вже скоро.
