Українська локалізація в російській грі? Вау! Saber Interactive ходить по тонкій кризі. Та, дивлячись на цю компанію, вона постійно ходить по канаті над прірвою, беручись за проекти, жоден з котрих так і не вистрелив. Evil Dead The Game, World War Z, Ghostbusters. По сей день про себе нагадує лише MudRunner, та його місце вже встиг замінити Space Marine 2 і стати справжнім еталоном для росіян, а також предметом страшної гордості. Тепер в будь-якому діалозі про російські ігри московити вставляють новий Warhammer, натякаючи, що і вони на щось та й спроможні.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE!
І спочатку така думка дійсно виникає: яскрава та насичена барвами картинка, плавний ігровий процес без будь-яких натяків на лаги та фризи, повноцінний сюжет з кат-сценами і екшон, котрий душить тебе тисячами тиранідів, котрі навалюють з усіх боків. Це точно російська гра? Адже в найкращих традиціях тут все повинно було захлинатись крінжом з текстурами за привокзальну шаурму і чай з пакетика по третьому колу! Спочатку дійсно дивуєшся – на гру пішло біля 150 мільйонів доларів США, що в два рази менше за бюджет DOOM Eternal. Таку суму самі розробники називають невеликою, через що стверджують, що гра обійшлась їм дешево, а щоб окупитись, треба продати лише 4 мільйони копій новинки. І дешевизна – це справжня істина Space Marine 2.
Перед нами гра, котру позиціонують як шутер від третьої особи, та якщо говорити рівно - перед нами слешер. Базується він на шутерних механіках, а в загальних нарисах – це казуальний слешак, в котрому не треба ані думати, ані запам’ятовувати якісь комбінації. Достатньо затиснути ліву кнопку мишки на початку проходження і відпустити її в кінці. На правій кнопці мишки у нас є меч, яким ми будемо нарізати всіх на салат. До всього цього додайте кнопку парирування, а також кнопку бафу на супер атаку і отримаєте всю бойову систему Space Marine 2. З цим набором вам треба буде протусуватись 7 годин – саме така тривалість цієї гри, і скажу я вам, що навіть такий незначний час повинен був бути меншим, так як вийти звідси хочеться вже через годину.
Спочатку Space Marine 2 приносить приємний подив. Головну фішку гри, а саме – величезну кількість ворогів, котрі набігають на вас звідусіль, показують на самому початку, намагаючись вразити вас як візуально, так і психологічно, виставляючи протагоніста машиною смерті, а в його обличчі й вас самих. Мовляв, все тобі під силу, username, лише слідуй інструкціям і виконуй накази Інквізитора. Один помахом меча наш герой зносить десятки братів Олі Бузової у другому хресті, а зі ствола ще й хедшоти виставляє філігранно. Міцна броня – наше особисте міністерство охорони здоров’я, яка чудово виконує свою функцію, а анімації добивання спантеличують ворогів, через що ті не виходять на танцпол, а мнуться на барі з Чернігівським світлим. Навіть бос-файт одразу запроваджують в найкращих традиціях Dark Souls, от лише падати тут доведеться не через криві рученьки, а по скріпту.
Warhammer 40 000 має сюжет, який не назвеш захопливим, але якусь примарну інтригу він таки підтримує. Граємо ми за лейтенанта Тіта, чиє минуле туманне й загадкове. Йому дають другий шанс у війні з тиранідами, але як то часто буває наш лейтенант винюхує дещо таке, про що йому знати не треба. Це дещо грозить смертю цілій планеті, тому нам потрібно вистріляти всі кулі на карті, щоб реалізувати наш мирний план і взагалі заявити про те, що ми за green peace, тоді як невгамовні ящери топчуть наші грядки з чорнобривцями. Кожен рівень в грі базується на одній і тій ж схемі: маємо пройти від точки А до точки Б абсолютно рівненькими і прямими коридорами, побіжно виконуючи завдання «утримай пост і відбий атаку», «просто відбий атаку», «захопи точку і потім відбий ще одну атаку». На цьому фантазія розробників пішла в декрет, щоб родити бодай хоч щось ще, але вони зовсім не розчарувались і вирішили такий геймдизайн приправити єдиним рішенням – великою кількістю ворогів.
Тепер уявіть собі святковий стіл, різдвяний, до прикладу. На цьому столі замість 12 страв ми маємо одну, але її багато. Вона соковита, дуже яскрава, виглядає модно і сучасно, але є проблема – в неї відсутній смак. Це як кукурудзяні чіпси, котрі мають форму, запах, привабливий гострий присмак, але вони швидко тануть в роті, не залишаючи після себе нічого. Рівно така ж ситуація з Warhammer 40 000 Space Marine 2. Ми маємо одну головну фішку з величезною кількістю ворогів, котрих треба знищувати, і на цьому все. В цьому суть всієї гри – просто вбивай одних і тих самих ворогів з тією ж поведінкою на кожному кроці протягом 7 годин і буде тобі щастя. Тут можна сказати, що багато ігор працюють за такою схемою і працюють дуже навіть класно, та проблемка тут в тому, що навіть ця схема не лише не відрізняється різноманіттям, вона не доставляє. Справа в тому, що Space Marine 2 – це ще одна ігруля без фізики. Вороги тут – пусті оболонки, котрі повністю зникають вже через секунду після смерті, немов їх ніколи й не було! Щойно загасив пару сотень тиранідів, а вже за секунду локація виглядає так, ніби тут і не було сутички. Навіть підлога виглядає немов її натер лисиною Містер Пропер. Вже при першій сутичці розумієш, що все тут немає фізичних тіл як таких і є лише пустими оболонками, котрі мають один патерн – сунути на тебе і померти. Через це не відчуваєш взагалі ніякого імпакту. Якщо взяти до прикладу ту ж RDR2, там навіть вагу кожного тіла чи предмета можна відчути – якщо б Space Marine 2 зробити з ragdoll-фізикою, от тоді в цій грі можна було б провести більше ніж 7 годин, та ніяк інакше. Звісно, треба було б ще й розуму ворогам додати, оскільки існують вони тут лиш для того, щоб грізно йти на вас, не більше. З часом навіть починаєш помічати як саме було виконане розчленування модельок, яке не залежить від удару меча чи пострілу зі зброї – тіла рвуться суворо в одному місці, а після імітують щось схоже на ragdoll. Що стосується самої боївки, тут багато слів і не скажеш. Просто затисни ліву кнопку миші і час від часу махай мечем з затисканням правої кнопки мишки після одного з ударів, щоб нанести масовий дамаг. Про парирування тебе сповіщатимуть за три години до нападу, а всі 7 годин будеш дивитись на три анімації добивання для кожного типу ворога, а типів тут на одному рівні від сили 3: прості ящери, великі ящери-снайпери і великі ящери-воїни. Ці три види ви будете поступово винищувати всю гру, а вони – ніяк не еволюціонуватимуть і поводитимуться так само, як завжди, тобто – йтимуть на вас, щоб зустріти смерть. Ніхто тут не буде тікати від вашого меча, хитрувати, обирати кращу позицію для стрільби чи кликати підмогу – боти просто набігають і помирають. Це основа всього тут, кожного квеста чи місії. Куди ми там летимо? Та яка різниця взагалі, все одно будемо робити те, що завжди – зажав ліву кнопку і пішов. Що, ця пушка не автоматична і я повинен ще й тицяти ліву кнопку щоразу? Викинути і знайти нормальну, забагато тут діяльності насипати почали! Десь на середині гри вам дадуть можливість повоювати з людьми з вашого Ордену. Думаєте, щось зміниться? Якщо тираніди хоча б набігали і створювали ілюзію небезпеки, то люди з пушками тут взагалі просто втикають на місці, чекаючи смерті. Противники в такій ж броні, як у нас – взагалі вата, яка не приносить нічого крім розчарування.
Методів вбивства ворогів теж небагато. Space Marine 2 не відрізняється великим арсеналом, а в той що є розробники здогадались ще й снайперок додати, котрі тут точно не відрізняються цікавістю. І справа не лише в великій кількості ворогів, а в тому, що прицільна стрільба в цій грі використовується рідко та й то з великим небажанням. Діло в тому, що більшість пушок стріляє по траекторії під назвою «хто зна куди». Пістолети взагалі не знають, що таке приціл, тому найвигіднішим буде важкий кулемет або автоматична гвинтівка. Холодну зброю теж дають на вибір, та пиломеч тут дає фори всім пушкам, крім останньої – який тоді в них сенс? Гра навіть претендує на вертикальність, змушуючи в декотрих рівнях мучити себе недовгими польотами, але місцевий левелдизайн часто відбиває палку пристрасть до неба.
І що найцікавіше, деякі рівні тут з точки зору естетики виконані дуже добре. Взагалі в команді розробників були топові художники, завдяки котрим вона відрізняється яскраво вираженою атмосферою. Біда лиш в тому, що інші компоненти не були реалізовані, а на самій атмосфері не вирулиш. Постановка екшен сцен тут взагалі відсутня. На горизонті щось відбувається, вибухає чи падає, однак це не справляє на тебе якогось враження, так як подано це ніяко, та й вже знаєш, що робитимеш далі – відстрілюватимеш орди тиранідів, які йтимуть тобі прямо в морду. Зате автори відкинули безкінечне лутання і вирішили сконцентрувати увагу лише на винищенні тиранідів і пошуку набоїв і аптечок, котрі тут на кожному кроці.
В результаті, вже через годину зі Space Marine 2 хочеться вийти, так як це односитуативна гра, котра повторює одне і те ж на кожному кроці 7 годин підряд. Змушуєш себе пройти далі, може там щось буде цікавіше – та ні, гра насипає одного і того ж, і навіть не соромиться не міняти противників чи хоч якось ускладнювати їх. Адже це можна було зробити, судячи з декількох непоганих бос-файтів. Якщо ж ви взагалі не фанат Warhammer, як я, то все тут виглядатиме вам по-дитячому гіперболізованим і максимально відірваним від реальності, але сюжет може стати тією цікавинкою, котра змусить вас пройти гру до кінця. Space Marine 2 – це дійсно обман в красивій обгортці Фереро Роше, всередині котрої маємо просту Барбариску. Вона, як і її тираніди, має лише візуальну форму, але не має нічого всередині окрім порожнечі. А природа речей важливіша за їх форму.
Все ж Space Marine 2 не назвеш поганою грою. Це одноденний проходняк, який виконаний за канонами серії – це видно неозброєним оком, з хорошою графікою, хоч все тут є статичним і бутафорським, а також хорошим технічним станом і українською локалізацією, що не може не дивувати. Однозначно ця гра – найкраще, що зробили русаки, та чи варто її зрівнювати з іншими – не думаю. В будь-якому випадку закликаю вас не купляти Space Marine, так як створена гра російською компанією, котра платить податки, тим самим фінансуючи війну. Донать на ЗСУ, козаче, і підписуйся на цей канал. В комент пиши як тобі Space Marine 2, а потім заходь на сайт нашого інтернет-магазину, бо саме там зможеш взяти топовий ігровий ПК. Зустрінемось на цьому ж місці.