Farthest Frontier проти Manor Lords

Farthest Frontier проти Manor Lords! Дві містобудівні стратегії, котрі мають багато спільного, сьогодні зустрінуться face to face, оголюючи як сильні, так і слабкі сторони. На обидві гри я робив огляди і обидві вони чудові, хоч і не до кінця допрацьовані. Тоді як Manor Lords доволі активно розвивається і наповнюється розробниками, Farthest Frontier більш статична. Не дивлячись на це, Frontier дорожча і більш популярна в Steam, хоч і випускає недодоповнення за додатковий донат. Ігри мають як спільне позитивне, так і негативні розбіжності, котрі добре було б виправити. Ви вже на ARTLINE PLAY від українського інтернет-магазину Артлайн, де ви завжди можете купити круту ігрову збірку. Оновлюй свій ПК з MSI RTX 5 серії і отримуй приємний бонус у Steam!

ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE

Якщо містобудівні симулятори – то є ваша любов, вам обов’язково необхідно пограти в дві сьогоднішні гри. Це максимально атмосферні і цікаві ігри, котрі потребують не одного дня і навіть не одного тижня, щоб розібратись з тутешнім устроєм. Почнемо з Farthest Frontier. Гра з самого початку прикидається миловидною стратегією з красивими будиночками, скромними жителями і мальовничими околицями. Насправді ж гра поступово перетворюється на біль і потребує правильної стратегії розвитку. Адже в інакшому випадку твоє поселення зупиниться в розвитку, а партія в прогресії.

Найбільша проблема цієї гри – стагнація. В один момент село просто перестає розвиватись і рухатись вперед, нові поселенці не приходять, а загальний рівень щастя падає до плінтуса. Така ситуація тут дуже типова і залежить вона від декількох простих чинників. Перший – неправильний розподіл робітників. Вся фішка Frontier заключається саме в правильному і постійному менеджменті робітників. У вас є будівельники і є працівники. Чим менше останніх, тим повільніше буде рости ваш табір, не дивлячись на велику кількість нових побудов. Бажано тримати кількість робітників в білому значенні, щоб боти могли нормально симулювати життя: переносити припаси та ресурси, добувати ті ж ресурси і слідкувати за власним побутом з напалюванням печі, пранням шмоток тощо. Боти тут імітують життєвий цикл, тому часто займаються власними справами, від котрих також залежить щастя в поселенні. Саме тому вам не потрібно постійно напихати виробництва працівниками по максимуму, як і створювати зайві виробництва.

В Frontier всі бізнеси потрібні для загального щастя поселення, та не всі треба будувати одразу. Найкраща тактика – сконцентруватись на 1 або двох бізнесах і фармити з них по максимуму. Та ж чинбарня вкрай неодооцінена, бо торгівля шубами може приносити хороші гроші, головне лиш базар побудувати швиденько. Тобто не треба набудовувати крамниць кошикаря, свічок і гончарні, бо вам просто не вистачить працівників для простих робіт, а це тягне за собою нестачу ресурсів. Люди просто байдикуватимуть в таких будівлях, тому їх постійно треба буде перекидати на різні роботи. Бачиш, що баглаї гнуть – бігом на двір до іншої роботи. На 1 чи двох бізнесах можна будувати економіку доволі тривалий час, якщо не набудовувати зайвого і не топити цілу купу золота в парки. Вам достатньо будувати місто щільно і лишати місця для невеликих прикрас, котрі тут погано збалансовані. Можна витратити 800 монет на парк, котрий дасть +4 до привабливості, а можна посадити декоративне дерево за 35 злотих і отримати той ж результат. Дорого тут не означає якісно, окрім великого пам’ятника, котрий реально рішає. Будуйте невеликі грядки з кущами квітів попри будинки, вони дешеві і дають багато привабливості. І ніколи не тримайте всі гроші в казні до року так 10-го, бо вони йдуть на потреби різних лайдаків, котрих можна оплатити одним фінансовим внеском в 70 голди, всі гроші тримаємо на базарі допоки не побудували скарбницю.

Чим більше бізнесів ви відкриваєте, тим більше люди мають різних благ. Вони потрібні для загального щастя, але не всі зможуть форсити вашу економіку. До 15-го року вам треба буде дуже багато дошок, тому сконцентруйтесь на вирубці лісу і тартаках. Для нормального фарму без помилок ШІ будуйте робочі табори, а біля них тимчасові укриття. Тимчасові укриття – це люта імба, бо під час якоїсь негоди боти починають шукати укриття і валять аж на базу. Якщо збоку є така будівля – вони перечекають негоду там, а це економить море часу і дозволяє нормально фармитись. Тимчасові укриття треба ставити навіть в межах свого села, котре з Задуп’я переростає в Нью-Йорк. Також треба додати й те, що не лише бізнеси приносять гроші, але й збирачі. Шукаєм ділянки багаті на різні трави і корінці і буде нам щастя. На ринку спочатку до вас приїздитиме лиш три торговця: баба з металом, жирний з рандомними товарами і дід з м’ясом, котрий завжди скуповує багато меду і коріння. Максимум можна продати 500, якщо в нього вистачить грошей, тож лиш на одних коренях, якщо він захоче їх взяти, можна збудувати імперію. 

Згодом коли ваше село буде біля 3 рівня розвитку, вам знадобиться дуже багато заліза. Реально дуже багато, тому треба одразу робити дві шахти на повну кількість працівників + одну шахту з вугіллям, відкривати ливарню і коваля. Кузню не раджу набивати людьми, достатньо одного майстра, щоб клепав інструменти, бо саме ковальня буде витягувати у вас всі злитки, котрі потрібні на розвиток будівель. Вже коли покращите ковальню і ливарню, зможете робити мечі і алебарди – це одні з найприбутковіших товарів. На мечах можна дуже сильно піднімати, продаючи мінімальну кількість товару, що вигідно, тоді як на свічки треба багато людей і багато вуликів, котрі сильно б’ють по дошках. 

Пізніше почнуться проблеми з їжею, жителі захочуть більше різноманіття. Треба буде садити сад і відкривати крамницю з закрутками, та не варто поспішати, бо спочатку краще розвинути господарство. Тут все просто: будуємо хлів чи будь-яку подібну будівлю і купляємо дві корови, дві курки чи дві кози, неважливо. Головне, щоб була пара, бо саме тоді вони почнуть плодитись. Аж в самому кінці берем коней, бо їх треба буде розводити для кінноти. Нема коней – не можеш найняти кінноту навіть якщо побудуєш військову стайню. Прикол в тому, що коні не вічні. Якщо вершників вбивають, валять і коней, через що треба знову їх купляти чи розводити, тому ніколи не марнуйте бійців, бо складаються вони з жителів вашого села. Найголовніше правило в цій грі – ніколи не втрачати односельчан. Особливо на ранніх етапах, бо міграція тут триває дуже довго навіть за максимального рівня щастя.

Місцями, ви могли побачити, що найняті вами бійці йдуть до бою голими. Справа в тому, що вам треба мати якісь пушки в селі, після найму солдат ті йдуть лутатись цими пушками і аж після шикуються до бою. За моїми спостереженнями, на нормальній складності до 20-го року вистачає одного загону з 9 мечників і 3 лучників, щоб захистити село від будь-якої загрози. Потім вже будемо гратись в імбу з вершниками, котрі тут зносять все, а на році так 35-му знадобляться два загони піхоти і один загін вершників, щоб нормально відбиватись від наскочників. Останні тут в принципі слабкі і тупі, але головне не впускати їх до табору. Для цього будуємо стіни і ставимо вишки, на вишки наймаємо людей тільки тоді, коли йде загроза, бо в іншому випадку вони постійно будуть з’їдати гроші. З наймом війська так само: перемогли – розпустили військо, бо воно зжирає валюту. А от з побудовою паркана я б не сильно поспішав, бо підуть всі ресурси і всі робітники. Чим більший паркан, тим більший ризик програти партію. Боти дуже довго будуть його будувати, а в результаті він не сильно вам допоможе захиститись, бо падає за декілька ударів. Все ж огорожа потрібна, бо коли вона є ворожі боти починають купчитись біля воріт, а там вже стоїть дві вишки, котрі в 4 морди можуть завдати серйозної шкоди противнику. Також завжди досліджуйте карту одним-двома мисливцями з луками, щоб відшукувати скарби старих поселень і бази наскочників, котрі будемо зачищати військом. Там можна знайти багато хорошого луту.

Проблемою є й невчасний апгрейд будівель. Декотрі сховки дуже швидко переповнюються, тому бажано будувати пізніше всього по два: дві комори, дві повітки тощо, а також їх апгрейдити. Дуже важливо вкладатись в перки, а це означає вкладатись в академію і виробництво паперу. Чим більше перків маєш, тим ближчий ти до перемоги. Та варто зазначити, що система перків тут ефективна тільки на початку, тоді як на рівні так 40-му ви вже нічого актуального не відкриваєте крім невеликих бустів до чогось. Це сумно, як і надзвичайно мала кількість побудов в цій грі навіть в ендгеймі. Коли я апнув 4 левел села, суттєво нічого нового не відкрилось крім декількох будівель за ціною тухлої риби на Хрещатику.

Підкреслити треба й те, що далеко не завжди потрібен 4 левел села, щоб побудувати імбу – все це відкривається за перки. До гри додали собак і котів, тому одразу вкладаємось в розплідники і ставимо псячі буди біля худоби, бо тепер курей чи овець можуть загризти лисиці. Собаки дуже добре з цим справляються, тоді як коти просто лазять селом і ловлять гризунів - мертва механіка. Надзвичайно важливим є поле, а вірніше декілька полів з правильною сівозміною. Нам вкрай необхідно розблокувати зернові культури, щоб пекти хліб. Також концентруємо увагу на сіні, льоні і всіляких бобах для різноманіття в раціоні. Пшениця-льон-сіно і боби тут переможна стратегія, і не треба робити поле на 15 гектарів, бо чим воно більше, тим більше працівників буде його обробляти і буде до нього прив’язаним. В мене йшов 45-й рік, тоді як 4 поля десь так від року 20-го – і навіть з крамницею консервування, купою вуликів і просунутих хат мисливців їжа може все одно бити по розвитку. Якщо так, пробуйте розбирати руїни чи купляти в торговців артефакти, котрі скручують голод на певний відсоток. Також в торговців бажано купляти книжки на перки, бо поки наладиш виробництво цегли і паперу, може народити слон. Важливим буде швидко поставити вуглярку і відкрити перк на опалення печами, бо дровоколи в цій грі напрягаються за все село. Не забуваємо про дороги для швидшого руху, а також можна поставити два двори візників, щоб було 4 фіри – будівництво піде значно швидше. 

Дуже важливо, щоб до вас постійно приходили нові поселенці і робили це швидко. Для цього підтримуємо загальне щастя на 90-100 відсотках і будуємо багато житла, бажано один біля одного. Якщо район красивий, боти будуть швидко перебудовувати старі нужники на красиві будинки, що дасть більше місць. Товари на базар бажано приносити ще до приїзду торговців літом, бо частенько боти включають тупняк і несуть чотири цегли три місяці. Щоб тварини не жерли посіви, оточуйте все огорожею і ставте неподалік мисливця. Це все одно не вирішує всі проблеми, тому час від часу доведеться ганяти оленів вручну. Великим мінусом Frontier є статичні робочі зони. Їх постійно треба переміщувати, бо в залежності від сезону росте одне або друге. На жаль, в грі не можна розписати переміщення робочої зони за графіком, тому треба нагадувати хто де шо збирає. Обов’язково першим ділом апайте тартак як підуть перші залізні злитки. Я взагалі ставлю 2 тартака і це дійсно рішає. Бондар – маст хев, броварня теж, та ще й гроші приносить непогані. Будуємо багато шахт бажано як можна ближче і забиваємо людьми, якщо є вільні руки. Кумедно те, що вигідніше вкладатись в шахту з піском ніж з золотом, бо виливається воно довго, а нарулити лаве на раз-два можна на базарі. Не соромтесь завжди купляти цеглу і залізні злитки, а також інструменти, якщо їх бракує, бо руками носити гній – така собі забавка. 

Якщо притримуватись всього вищесказаного, ваше село зможе розвиватись доволі спокійно, але не швидко. Справа в тому, що цій грі іноді бракує перемотки часу на х4, наскільки все тут довго тягнеться. Та вся сіль попереду, так як ендгейм незрозуміло кому не потрібен. Моє поселення живе більше 45-ти років, тут люди вже починають вмирати від старості, тоді як я – від нудьги. Яка взагалі ціль цієї гри? Бо в результаті вийшло так, що ціль – це будівництво для будівництва. При тому тут не так багато будівель, які відкриваються згодом, а на четвертому левелі гра й взагалі впирається в стелю і робити тут нічого. Так, класно виглядає село, класно собі вже саме функціонує, лиш камеру крути – а що далі? Яка була мета? Тут нема нормальних бойових дій, нема війни, нема противників, котрі хочуть зазіхати на ваше село окрім банди наскочників, які просто хочуть винести казну. Це смішно, бо нащо я стільки часу розводив коней і пантрував курей від лисиць? Чому на карті нема такого ж гравця, керованого компом, котрий теж розвивається? Як в тих ж Козаках – це має сенс! В Frontier ж мертвий ендгейм, вся карта залутана, ввесь туман війни відкритий, що тут робити далі? Більш естетичним своє село? Так для цього не так багато інструментів окрім набору прикрас, котрий повторює сам себе та ще й за оверпрайс з мінімальним ефектом. В грі дуже слабка бойова система. Взяти ті ж Козаки Наполеонівські війни чи Битва за Європу – вони виграють як збірна Німеччини проти Бразилії. В тих ж козаках ти міг вкладати пакти про ненапад, міг підступно вдарити в спину, там була хоч якась політика, тоді як тут все обмежується простою розбудовою села, а вірніше безкінечною розбудовою села. Навіть коли впираєшся в стелю, наскочники все одно будуть бігти на вірну смерть, а важливі сповіщення перетворюватись на крінжу. Цій грі потрібен нормальний ендгейм з противниками в ролі компів чи інших гравців онлайн, інакше я не бачу сенсу її купляти. Тим паче це могло б принести хороший онлайн, от лиш боївку і керування військом треба повністю переробити, бо зводиться все до «виділи всіх і пошли в атаку». Також треба додати більш адекватний менеджмент працівників і покращити штучний інтелект, котрий дуже часто ловить тупняк, особливо коли хтось здох за пів світу, а ті всім селом по черзі йдуть забирати його труп і здихають так само. А чим більше працівників втратиш, тим важче розвиватись далі. Не дивлячись на це, Frontier все одно залишається класною і милою грою, та з дуже великими «але». 

Manor Lords – відео по цій грі в мене вже немов традиційно виходить кожної осені. Дана гра у всьому більша за Farthest Frontier і пропонує не лише розвиватись і воювати, але й торгувати. Адже саме економічна складова в цій грі надзвичайно важлива і може визначити благополучний розвиток або стрімкий занепад вашого поселення. Якщо в Frontier торгівля – це три чела, котрі приїжджають раз на рік і котрих знаєш в лице навіть за товарами, то в Manor Lords система торгівлі виконана значно краще і глобальніше. В цій грі ви можете торгувати абсолютно кожним ресурсом після відкриття торгівельного шляху на нього в факторії. Та найцікавіше в тому, що зароблені кошти не дозволять вам наймати військо і нагинати в звичному вигляді, так як виручка від торгівлі йде тільки на розбудову, тоді як валюта зі скарбниці йде вже на потреби війська.

В попередніх відео я розглядав саме будівельний аспект і дану гру як стратегію, втім я вважаю, що найкращим методом продемонструвати всю її глибину є демонстрація в режимі «панування». Саме режим панування повністю розкриває цю гру і змушує вас викладатись на максимум, адже навіть за невисоких налаштувань важкості, складнощів насипають одразу. На карті, котра вміщає до 10 регіонів, може бути від двох противників, мета котрих – захопити всю карту і витіснити всіх інших. Саме це завдання є в цій грі центральним, от лиш втілити його не так просто, особливо без ігрового досвіду. Як я зазначав вище, гроші з торгівлі можна витрачати лише на розбудову, тоді як гроші на військо йдуть зі скарбниці. Ці дані представлені зверху разом з очками панування. І саме два ці ресурси визначають чи виграєш ти катку, чи ні. Прикол в тому, що фармляться вони надзвичайно помало, тоді як ваші противники вже під кінець року починають виходити в походи і гріндити табори бандитів. Тепер максимально близько до суті.

Щоб перемогти противників в режимі «панування» в Manor Lords, вам потрібно як можна швидше вифармити 1 тисячу очок панування і якомога більше золота для скарбниці. Чим швидше вам буде капати золото, тим швидше ви зможете найняти найманців, щоб розганяти бандитські табори. Адже саме на них ви і зможете швидко набити очки панування і ту ж валюту. Та заробляти ці дві валюти не так просто, бо дають їх лише за певні діяння. Саме тому вашим першим завданням є збудувати до осені садибу і церкву. Садиба разом з податковою службою дозволяє виставляти податок на землю і десятину на церкву.

Податок на землю часто ріже схвалення поселенців, тому бажано вибирати перк, котрий якраз таки не пригнічує загальне щастя. Достатньо 20% на землю і 20 на церкву, тоді вам почнуть капати обидві валюти. І це реальна тактика, до котрої я дійшов після переходу з режимів більш простих і з простішими налаштуваннями. До слова, тут вимкнені напади бандитів, хоч насправді вони непогано бустять очки і золото, втім не завжди ресурси регіону дозволяють швидко розфармитись, в декотрих місцях прогрес буде повільніший, якщо поблизу немає нормального джерела їжі, каміння чи заліза.

Отже, після того як ми виставили податки, починається гра в «наздожени комп». На карті будуть з’являтись табори бандитів. Разом з ними одразу ж з’являються ворожі війська, котрі біжать ті табори нищити, щоб забрати ресурси і нафармити очки впливу. Ваше завдання мати хоча б 50 монет, щоб найняти найманців і першим добігти до табору. Часто можна просто заагрити бандитів на вороже військо, але насправді вони надзвичайно слабкі, тому головна задача тут добігти першим. І так кожного разу – це буде відбуватись десь раз на 3 місяці. Вам потрібно якомога швидше нафармити 1 тисячу очок впливу для того, щоб могти висувати претензії на інші регіони і розширювати свою владу.

Для цього вам потрібно і правильно розбудовуватись, бо якщо зловите поганий старт – можете вмикати нову карту. І насправді шлях до успіху тут взагалі максимально простий і працює однаково для всіх поселень – в мене їх вже чотири і всі чотири треба розвивати в режимі реального часу, що реально втомлює, хоч і не вбиває цікавість. Ставимо гру на паузу і будуємо табір дроворубів, склад і амбар. Ставимо ринок. В табір даємо двох людей, на склад і амбар по 1, щоб перенесли ресурси. Побіжно будуємо хату на хавчик і пильну яму. Даємо туди по людині і починаємо будувати 6 хат. Піпл не буде заселятись, якщо не буде вільних будинків, тому завжди будуйте з надлишком і не будуйте присадиби на гектари поля, це марна трата місця. Розбудовуємось навколо ринку, хоч тут і нема механіки краси як в Frontier, але чим далі від ринку, тим більше потреб буде, тому ставимо все компактно.

Можна зробити поле під паром на два роки, хай стоїть собі, бо робота з полями – це вже більше ендгейм, там треба багато людей і ресурсів. Дивимось, що в регіоні є з короною, націлюємось на фарм такого ресурсу. Обов’язково потрібен камінь і глина, щоб зробити церкву, тому ставимо шахти або купляємо торгівельний шлях. Ставимо факторію, заводимо туди чувака і починаємо торги, купляємо завжди торгівельний шлях на дошки, бо він дешевий і дошки завжди є. На продажі дошок заробляємо перше лаве, відкриваємо інші торгівельні шляхи – тільки вигідні, тільки ті, котрими у вас багатий регіон, це може глина, залізо, камінь, хутро зі звірів, ягоди тощо. Зароблені гроші використовуємо на потреби села, часто може не вистачати їжі. 

Робимо загони для худоби в хатах, завозимо курей, купляємо зерна на саджанці городу і саду. Сильно не розкидайтесь грішми, а також не треба в кожній хаті робити загони чи курники, бо декотрі з них краще одразу апнути до 2 рівня і перетворити їх на ремісників. Раджу вибирати крамницю лучника з рецептом на бойові луки, вони добре продаються і мало потребують, а також коваля і м’ясника. В грі часто є великі проблеми з залізом і інструментами, через що зупиняється робочий процес, тому або купіть торговий шлях на залізну руду і самостійно виготовляйте заготовки в домниці, а потім інструменти в кузні, або купляйте вже готові інструменти через інший шлях. Кожна апнута до 2 рівня хата дає гроші в казну. Церква поступово фармить вам очки панування + вдалі походи на розбійників.

Маємо 1к і висуваємо претензію на регіон, якщо він нічий, то треба просто почекати. Я в цій партії вирішив перешкодити ворогу захопити сусідній регіон і розв’язав справжню бійню, але вона була того варта. Ворог потратився, три рази програв і капітулював, тоді як після за очки панування чи голду і взагалі переживати не доводиться. Коли завойовуєш декілька регіонів, гра перетворюється на прогулянку посеред квітів на нормальній важкості. На початку ж боти немов одразу з військом спавняться, тому вам треба швидко замутити найманців і випереджати їх по таборах розбійників. Якщо впустити момент, то просто не виграєш, бо боти захоплять всю карту і прийдуть з нереальним військом. Так само можна одразу загнутись, якщо будувати різний непотріб замість садиби і церкви. 

А от endgame тут реально шалений, бо керувати одразу 4-5 і більше регіонами – це безумство. Кожен регіон починає з нуля, а щоб почати, треба виділити 250 голди на палатки бездомних. Потім, звісно, можна пересилати по одному виду ресурсів між двома селами, використовуючи пакувальний пункт, та це не завжди дозволяє втамувати голод чи щось подібне. Втім можна вибудувати цілу мережу постачання, що дозволяє вигідно і швидко розвиватись. Питання лиш – куда вже далі розвиватись, якщо на карті лишилось пару невдах, а поселення, по суті, не змінюється? Це слабкий бік даної моделі, котрий треба переробити разом з захопленням регіонів і керуванням декількома поселеннями. Як і Frontier, в певному моменті розвиток стає настільки імбовий, що руйнує endgame, бо робити тут просто нічого, окрім займатись одними і тими ж справами. При чому в кожному селі та ж стратегія розбудови, котра вже потім може піти або через поля, або через виробництво одягу, або через їжу тощо. 

Якщо підбити підсумки, то Manor Lords у всьому більша і краща за Frontier, та це не робить останню гру гіршою. Обидві вони дуже подібні і обидві дуже сильно доставляють, але по-своєму. Frontier пропонує більш приземлений геймплей, де все зав’язано на кількості жителів, тоді як Manor Lords робить зав’язку не просто на кількості жителів і рівні поселення, а на успіху економічному і військовому. Тут набагато більше стратегій і шляхів розвитку, а також є масштабна економічна система + система бойова, котра більш гнучка і цікава ніж в Frontier. Графіка на 5 Анріалі – без шансів проти мальованого і милого Фронтіра. Музика в Manor теж на рівень вище, хоч в Frontier і прикольна мелодія, але вона одна і повторюється ввесь час, тоді як тут більш професійно все зроблено. Але Frontier більше доставляє ламповою і приємною атмосферою, гра вийшла дуже чарівною, тоді як Manor Lords більше тяжіє до реалізму. Обидві гри прекрасні і обидві заслуговують багато уваги, втім обидві мають зламаний ендгейм і зламані системи розвитку, котрі передбачають виконання певних правильних рішень в певний проміжок часу на самому початку, щоб село взагалі вижило. Що одна гра, що інша дуже сильно зав’язана на фарті, якщо в регіоні не буде потрібних ресурсів, шансів на розбудову мало. Все ж в цій сутичці перемагає Manor Lords і робить це доволі впевнено. Дана гра більш об’ємна, хоч і Frontier не менш захоплива. Це один з небагатьох випадків, коли одна гра очевидно слабша, але аж ніяк не гірша.