Материнська плата оптимізована під певні типи завдань, що визначає її загальну спеціалізацію. Водночас поділ за цим показником часто умовний, оскільки моделі з подібними характеристиками можуть належати до різних категорій. Проте інформація про спеціалізацію значно полегшує процес вибору.

Форм-фактор материнської плати визначає її розміри, кількість слотів для пам'яті та інших компонентів, а також сумісність із корпусами. Найпоширенішими є ATX (305x244 мм) і microATX (244x244 мм), причому ширина може змінюватися. Компактні mini-ITX (170x170 мм) набувають популярності для малих ПК, а Thin Mini-ITX з низькопрофільними елементами підходять для моноблоків. Великі материнські плати випускаються у форматах EATX і XL-ATX для потужних систем. Багато форм-факторів сумісні між собою: наприклад, mini-ITX можна встановлювати в ATX-корпуси.

Сокет (socket) — це роз'єм на материнській платі для встановлення процесора. Різні процесори підтримують різні типи сокетів, тому важливо перевіряти сумісність процесора та материнської плати перед покупкою.

Чипсет — це набір схем, які забезпечують взаємодію компонентів комп'ютера. Він складається з двох частин: північного моста, що відповідає за обмін даними між процесором, пам'яттю та графікою, і південного, який керує іншими компонентами. Характеристики північного моста визначають продуктивність всієї системи, тому саме його назву використовують для позначення чипсета. Це знання корисне при створенні спеціалізованих систем. До списку входять найпопулярніші чипсети Intel та AMD, які широко застосовуються в сучасних материнських платах.

Материнська плата оснащена певною кількістю слотів для модулів оперативної пам'яті. Чим більше таких слотів, тим більше обсяг RAM можна встановити. Важливо враховувати, що різні типи оперативної пам'яті не сумісні між собою — наприклад, модуль DDR4 не підійде в слот DDR3 і навпаки.

Максимальний об'єм оперативної пам'яті (ОЗП) визначає, скільки пам'яті можна встановити на материнську плату. Під час вибору цього параметра важливо враховувати майбутнє використання ПК. Для базових завдань і ігор зазвичай достатньо до 32 ГБ. Для професійних задач, як-от робота з графікою або відеомонтажем, оптимальним варіантом буде 64 ГБ. Для ресурсоємних завдань, таких як 3D-рендеринг, може знадобитися 96 або 128 ГБ. Найпотужніші системи, орієнтовані на сервери або HEDT, можуть підтримувати до 192 ГБ і більше. Вибирати об'єм ОЗП варто з запасом для майбутніх апгрейдів, оскільки додавання пам'яті — це простий спосіб підвищення продуктивності системи.

Максимальна частота оперативної пам'яті – це найбільша швидкість, яку підтримує материнська плата. Встановлювати планки з вищою частотою не рекомендується, оскільки їхня робота може бути нестабільною, а швидкість буде обмежена можливостями плати. Вибір плати з нижчою частотою часто є оптимальним рішенням, особливо якщо ви вже використовуєте повільнішу пам'ять і не плануєте модернізацію системи.

HDMI, DisplayPort і DVI-D — це інтерфейси для передачі цифрового відеосигналу, тоді як D-Sub (VGA) передає аналоговий сигнал. Роз'єм DVI-I є універсальним, оскільки підтримує як аналоговий, так і цифровий сигнали.

При виборі материнської плати важливо враховувати наявність інтерфейсних роз'ємів. Для підключення накопичувачів використовуються SATA, SATA 3.0 і SATA Express. Інтерфейси M.2 і mSATA призначені для SSD, а PCI Express x1 і PCI — для підключення адаптерів та інших пристроїв. SATA 3 забезпечує швидкість передачі даних до 600 МБ/с, однак для швидкісних SSD краще використовувати M.2 або U.2. Інтерфейс M.2 може підтримувати як SATA, так і PCI-E. Якщо на платі є два або більше роз'ємів M.2 (PCI-E), це дозволяє підключати кілька пристроїв одночасно. Стандарт NVMe, що використовує M.2, розкриває весь потенціал SSD, завдяки використанню шини PCI Express.

Роз'єми PCI-E 1x на материнській платі використовуються для підключення плат розширення, таких як мережеві та звукові карти, відеоадаптери, ТВ-тюнери та SSD. Цифра в назві роз'єму означає кількість ліній передачі даних: більше ліній — вища пропускна здатність. PCI-E 1x є базовим варіантом із нижчою швидкістю передачі. Швидкість залежить від версії PCI-E: для версії 3.0 — близько 1 ГБ/с, а для 4.0 — близько 2 ГБ/с. Важливо підключати плату до слоту з рівною або більшою кількістю ліній, щоб забезпечити сумісність.

Сучасні материнські плати зазвичай оснащені мережевим адаптером і принаймні одним LAN-портом RJ45. Деякі моделі, особливо серверні та ігрові, мають два і більше таких портів. Для домашніх серверів часто використовуються плати Mini-ITX. Важливим є і наявність USB 3.2 gen1, що забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с, і розширену потужність живлення. Моделі з більш ніж 4 USB-портами спрощують підключення численних пристроїв. Thunderbolt 3 пропонує універсальний інтерфейс через USB-C зі швидкістю до 40 Гбіт/с. Вбудовані модулі Wi-Fi та Bluetooth додають зручність для бездротового підключення до мереж і пристроїв без додаткових адаптерів.