Великий гайд по слайсерам (Частина 2)

У першій частині ми ознайомилися з історією слайсерів, вивчили фрези. Ми дізналися, які були перші слайсери для 3D-друку. У другій частині ми продовжимо розглядати налаштування слайсера для друку.

Зміст:

1. Налаштування слайсера для друку
2. Фінал
3. Де новачкові можна придбати найкращий 3D-принтер для реалізації своїх проектів?

Налаштування слайсера для друку

Продовжуємо розглядати вкладки у розділі «Процес»:

1. Генератор стін. По суті, тут важливим є лише один параметр: «Класик» або «Arachne». Він впливає на те, чи принтер динамічно змінюватиме ширину шару, який він кладе. Наприклад, модель, де вміщуються то два шари, то три, у класичному генераторі матиме зайвий прохід, а в «Arachne» 3D-принтер просто зробить шар швидше. Іноді він може генерувати артефакти, тому якщо виходить щось дивне, спробуйте перейти на «Класик».
2. Порядок друку стін. Для більшості речей залишайте стокові налаштування. Бувають деякі деталі, де краще спочатку друкувати зовнішні шари, але це рідкість і вам зазвичай про це скажуть.
3. «Бріджинг». Параметр пояснює, як 3D-принтер працює з пластиком, що висить у повітрі, але між двома фізичними точками. Як, наприклад, арка в Benchy. Зазвичай майже весь пластик може перетнути якусь відстань у повітрі. Цей параметр слід настроїти для конкретних моделей.
4. Нависання. По суті, тут і параметрів немає, крім галочки «Зробити нависання більш придатними до друку». Функція стосується моментів, коли принтеру потрібно друкувати в повітрі, але дуже не хочеться. З досвіду скажемо, що більшість сучасних принтерів та пластиків здатні здивувати, щоби минулий шар міг на щось спиратися.

Тепер переходимо до вкладки «Міцність»:

1. Стіни. Тут все супер-просто, вказуйте кількість стінок у зовнішніх елементах вашої моделі. Чим більше, тим міцніше буде, але друк стане повільнішим. Оптимальний варіант – 2-3 стіни.
2. Верхня-нижня кришка. Це те, чим ваші моделі закриваються зверху чи знизу. Зазвичай це 3-4 шари монолітного штрихування, що повністю приховує брудні секрети вашої моделі, що всередині вона порожня. Стокові налаштування працюють у 99% випадків, на практиці ми ще не бачили у них проблем.
3. Наповнення. Напевно, найцікавіший із параметрів. Стосується випадків, коли ваша модель має середину, яка закрита зверху та знизу шаром. Існує безліч схем заповнення і різні варіанти підходять для різних моментів. Ми лише зазначимо, що серед усіх схем є ізотропні та неізотропні. Це дуже розумне слово, але чи дадуть вони вашій моделі слабкість у якомусь напрямку? Наприклад, пряма сітка може розійтися швами. Неізотропний, це, наприклад, гіроїд, але він друкується довше, а код важитиме більше.
4. Вкладка «Швидкість». В основному 3D-принтер має специфічні налаштування. Правило тут одне, якщо у вас щось не друкується як слід, спробуйте на 10% зменшити швидкість і подивіться, чи стало краще. Решту рекомендується залишати стоком.
5. Підтримка. Це дуже важлива вкладка. По суті, тут важлива лише перша частина. Підтримки потрібні, якщо якась частина вашої моделі починається раптово та у повітрі. Принтер у повітрі друкувати не може, тому потрібно створити підтримку, яку слід друкувати. Найчастіше ви вибираєте тут «Нормально» – це лінійні башти або дерево. Другий варіант більш сучасний, товстіший донизу і тонший до верху. Якщо потрібно щось особливе, то на кожній моделі слід зазначити, де можна надавати підтримку, а де ні. Для цього зверху є спеціальний інструмент. Натискаєте та пофарбуйте модель у зелений у місці, де підтримка потрібна. Червоним виділяєте місце, де підтримка не потрібна. Додатково можна змінити розмір пензлика або підсвітити серйозні нависання.

Перейдемо до останньої вкладки «Інше»:

1. Тут перший пункт «Спідниця». Вона потрібна для того, щоб модель з малою адгезією не вирішила відвалитися під своєю вагою на середині принту. Це додатковий шар у кілька ліній, що приклеює вашу модель до столу. Цю опцію ми ніколи не відключаємо, тому що так надійніше.
2. Є ще варіант «Skirt». Це шар навколо моделі, який допомагає з екструзією та прогріванням пластику. Швидше за пережиток минулого, ніж корисна функція зараз. Ми її вимкнули.
3. Ще з цікавого тут є особливий режим «Ваза». Це ситуація, коли 3D-принтер друкує щось в один шар завтовшки, але швидко і роблячи рухи по спіралі. Вази на практиці не надто корисні, хіба що подивитися, що вони є. Також ви зможете за її допомогою надрукувати вазу.

Фінал

Ми розглянули основні параметри, в яких немає нічого складного. Клавіша «Слайс» зверху створить G-код із вашими параметрами, після чого ви можете вибрати один із двох пунктів:

1. Записуєте файл на флешку, вставляєте у 3D-принтер та друкуєте.
2. Натискаєте «Принт» та відправляєте на 3D-принтер. Наприклад, на KE або CR-10 SE. Його можна додати через налаштування. Якщо ви так зробите, на вкладці «Девайс» у вас будуть відображатися всі органи управління, що надаються 3D-принтером. Досить цікава штука, особливо якщо стежити за першим-другим шаром.

Для початківця цієї інформації буде достатньо. Бажаємо вам удачі у всіх починаннях у сфері 3D-друку.

Де новачкові можна придбати найкращий 3D-принтер для реалізації своїх проектів?

Якщо ви є новачком у сфері 3D-друку, перед покупкою принтера необхідно отримати консультацію у професіоналів. Менеджери інтернет-магазину Артлайн дадуть відповідь на всі ваші запитання та допоможуть вибрати найкращий 3D-принтер. Також у каталозі інтернет-магазину пропонуються будь-які пластики для якісного друку.

м. Київ, вул. Кирилівська, 104

• (080) 033-10-06
• (044) 338-10-06
• (066) 356-10-01
• (097) 356-10-01
• (063) 356-10-01

[email protected]