Помпезний всесвіт Джорджа Мартіна встиг запроторити у свої сталеві обійми фанатів по всьому світі. Серія епічних фентезійних романів «Пісня льоду та полум’я» перекладена більше ніж 20-ти мовами, продано більш ніж 2 мільйона примірників лише в США. Ще більшої слави цикл романів зазнав завдяки кіноадаптації. Серіал «Гра Престолів» став одним з найуспішніших, хоч його кінцівка й не викликає бурю позитивних емоцій. А як щодо відеоігор по Грі Престолів? Чи існують такі і якщо так – чому ми нічого про них не знаємо?
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE!
Все дуже просто – відеоігри по «Пісні льоду та полум’я» існують, утім вони навряд чи зможуть привернути вашу увагу. Почнемо з найкращих, а саме з Game of Thrones Genesis, котра вийшла на світ в 2011 році. Важливо зазначити, що на той час серіал тільки вийшов, а сам Джордж Мартін нарешті дав згоду на ігрову адаптацію французькій студії Cyanide, котра відома в вузьких колах завдяки таким іграм як Styx і Necromunda. Розробники вирішили переміститись в часовому проміжку на 700 років назад і змалювати картину останнього переселення народів. Мова йде про народ ройнарів, який переселився на континент Вестерос під проводом королеви Німерії. Та тікала від володарів тодішньої Валірії, зібравши флот в 10 тисяч кораблів – саме про нього незабаром вийде спін-оф Гри Престолів, на котрий чекають всі поціновувачі «Пісні льоду та полум’я». Німерія заснувала королівство Дорн, а флот в 10 тисяч кораблів спалила, щоб жоден боягуз навіть не мріяв повернутись на батьківщину.
Перед нами стратегія в реальному часі, яка працює за типовим сценарієм. Маємо карту, маємо поселення, які потрібно взяти під своє крило, після фармим їжу та ресурси, збираємо військо і завойовуємо нові території. Звісно, гра значно багатша на деталі: тут і дипломатами потрібно керувати, та так, щоб їх не вбили розбійники на шляху до наступного поселення, створювати кровні союзи, займатись замахами на життя панства й таке інше. Тут доволі багато цікавих ситуацій. До прикладу: ваш дипломат може бути засланим козачком, який створює фіктивні союзи, лорди можуть бунтувати, якщо їм буде щось не до вподоби, а також плодити бастардів, які теж можуть претендувати на корону. Сценарії дійсно типові для всесвіту Джорджа Мартіна, однак їх не оцінило ігрове товариство. Гра не те щоб провалилась – про неї взагалі мало хто знає, а ті, хто обізнаний про її існування залишає лише негативні відгуки в Steam. І не випадково, так як що візуально, що механічно гра виглядає як справжній відстій. Звісно, є тут і позитивні аспекти, проте дивитись на ці епічні сутички немає сечі. Все ж декому вона навіть зайшла і зайшла саме через канонічне подання і реалізацію ідеї. А от як гра Game of Throne Genesis вийшла далеко не такою привабливою.
Через рік, в 2012-му, на світ виходить ще одна гра по циклу «Пісні льоду та полум’я». Вона так і називається – Game of Thrones, і це вже не RTS, а RPG. Сюжет тут не заскакує на тисячу років назад, а починається за рік до початку першої книги. Джон Арин ще живий, він відправляє листа на Стіну до свого товариша Морса Вестфорда, котрий є братчиком Нічної варти. І спочатку все виглядає доволі непогано, та й головний герой бувалий вояка, який злегка нагадує майстра Герванта, та підходить час бойової системи і тут починаєш розуміти, що перед тобою якийсь лютий треш. Що керування, що бої тут залишають бажати кращого, зате в грі доволі непоганий сюжет, який навіть на щось та й претендує. Гра має багато запозичень з серіалу, навіть модельки відомих персонажів тут скопійовані з акторів. Також в грі можна знайти самого Джорджа Мартіна, який працює мейстром. Все ж навіть знайомі обличчя не витягнули цей шедевр – тоді світ вже побачив другого Відьмака і Скайрім, тож мало хто звернув увагу на рольову гру по Грі Престолів, хоч на маркетинг автори виділили непогану суму. Мартін не був задоволений провалом і вирішив більше не зв’язуватись з ігровою індустрією, а сконцентруватись на ненаписанні "Вітрів зими", котрі ми вже чекаємо 13 років.
Та це не остання спроба створити відеогру по всесвіті письменника, не дивлячись на провал обох попередніх ігор. В 2015 народжується нова спроба під назвою Game of Thrones: A Telltale Series від відомої однойменної студії, яка встигла прославитись такими іграми-адаптаціями як Wolf Among Us і The Walking Dead. Що ж, тут варто зазначити, що це, швидш за все, найбільш якісна гра саме по серіалу, а не по циклу. Нам дають вже знайомих нам персонажів з серіалу і розповідають нову історію, в котрій ті приймають участь. Що найважливіше, на озвучку взяли тих ж акторів, що в серіалі відігравали своїх персонажів, а за сюжет відповідав особистий помічник Джорджа Мартіна. Геймплей тут базується на Quick Time івентах і прийнятті різних рішень, які впливають на сюжет. Виконано все за канонами світу Мартіна, тому чекати на Нетфлікс тут не варто. Гра отримала позитивні рецензії від гравців, але стати хітом так і не зуміла. Як і наступні ігри, що виходили по всесвіту Джорджа Мартіна.
То – це все? Більше жодних відеоігор по Грі престолів не буде? Найближчим часом вони точно не плануються, зате у мене, як у прихильника всесвіту «Пісні льоду та полум’я» є декілька цікавих ідей, про котрі ми й пофантазуємо. Більше того, спробуємо підібрати під ці абстрактні проекти ігрові студії і поміркувати, якими б вони вийшли в тих чи інших руках.
«Сльози Асшаю»
Планета «Пісні льоду та полум’я» на 5% більша за нашу. Вона не досліджена повністю, тому навіть мейстри та шукачі пригод достеменно не знають скільки насправді на ній континентів. На час подій саги відомо про три континенти: Вестерос, де відбуваються головні події Гри престолів; Ессос, де Дайанеріс поневірялась зі своїми драконами; Соторіус, найменш досліджений континент, який лише своєю шапкою вмістився на карту відомого світу. По центру Ессоса ми можемо побачити регіон під назвою Дотракійське море – це суцільна рівнина, вкрита зеленою травою, через що її й називають морем. За ним йде гірський хребет і землі, котрі відвідували одиниці з Вестеросу. Там теж є міста і різні цивілізації, з котрими мало хто контактував, та найцікавішим місцем є Край Тіней, який знаходиться на крайньому сході карти. Саме там в південній частині знаходиться найсхідніше з відомих міст – Асшай.
Асшай є одним з найбільш загадкових міст у світі Гри Престолів. З книжкової саги в ньому побувало лише чотири персонажі, двоє з котрих є Червоними жрицями і заклиначами Тіней. Це найбільше місто за площею, та настільки воно велике, що там могли б вміститись одразу чотири найбільших міста Вестеросу та Ессоса. Не дивлячись на це, населення Асшаю мінімальне і живуть там лише таємничі та моторошні особистості, котрі так чи інакше пов’язані з магією. Магія в Асшаї дозволена, до того ж будь-яка – від некромантії до куди цікавішої. Завдяки цьому це місце є дуже зловісним, адже чарівники ставлять свої досліди на людях, котрих викрадають і ті назавжди зникають в Тіньових землях. Варто зазначити, що Асшай є одним з найдревніших міст у світі «Пісні льоду та полум’я», та настільки старим, що ніхто й не знає, хто його побудував. А збудовано місто з чорного каменю, котрий має дивну масну текстуру, котра поглинає світло, через що в місті дуже слабко світить сонце. Вночі тут майже нічого не видно окрім вогнів в будинках, та й то мигтять вони лише в кожному десятому, так як живуть тут лише чарівники. Тут немає дітей та тварин, навіть коней. Звірі помирають від випарів ядовитої річки, а також від браку харчу – в Краї Тіней взагалі нічого не росте окрім примар-трави, котру не можна пасти коням. Дотракійці вірять, що колись примар-трава розповзеться по світу і спричинить його кінець.
Не дивлячись на всю моторошність цього міста, порт Асшаю є одним з найбільших в світі. Туди приїжджають купці зі всіх країв на галерах щільно набитих їжею, вином та іншими товарами. Чому вони туди пливуть? Тому що Асшай один з найбагатших країв, де повно золота і дорогоцінного каміння, а також інших, більш цікавих магічних речей, які можна вторгувати на чорних базарах. Все ж всі там зберігають інкогніто і ходять в каптурах, так як місто вкрай небезпечне. Ніхто не знає чи є там взагалі якась влада, проте знаний факт – там дозволена будь-яка магія і будь-які експерименти з нею. Найстрашнішими людьми в тому краї є Заклиначі Тіней, одною з котрих є Мелісандра, котра завдяки магії Тіні вбила короля Ренлі Баратеона, та й не тільки його.
Все ж моторошний чорний Асшай не є найстрашнішим місцем в Краю Тіней. За його стінами починається справжнє пекло, і чим глибше в гори, тим воно страшніше. Посеред гірських хребтів в Краю Тіней є лише одне місто – це мертве місто Стигай, до котрого бояться навідуватись навіть могутні чаклуни. Там живуть мертві, духи, а також такі страшні поторочі, котрих важко й уявити. Варто зазначити, що в тому краю досі живуть дракони, а драконячі яйця Дайнеріс були привезені саме з Асшаю. Магія в світі Гри Престолів напряму пов’язана з драконами, тому під час подій саги вона дуже слабка, адже більшість драконів вимерла. В Тіньових Землях ж дракони живуть дичаком, що свідчить про присутність сильних магічних просторів.
Що ж, нічого вам такий край не нагадує? Бо мені одразу спадає на думку Dark Souls і Elden Ring, котрі мають майже що ідеальну відповідність до Асшаю. Саме тому відеогру по Грі Престолів під назвою «Сльози Асшаю» варто було б довірити FromSoftware, котрі як ніхто краще знають свою справу. Вийшов б ще один гідний соулслайк з дивовижами та поторочами, чий дизайн надовго врізається в пам’ять. FromSoftware вкотре б зробили головного героя ноунеймом, який згодом виявляється обраним, от лише найбільше тут би пасував лик темного чарівника або тінев’яза, котрий відправляється з Асшаю до мертвого міста Стигай за «Сльозами Асшаю». Що це за сльози – магічний артефакт чи древня книга з таємним знанням – хто його зна, скажу точно, що назва, котра спала мені на думку, доволі епічна.
Та з соулсами все зрозуміло, а як б до гри на таку тематику віднеслись інші студії? Якщо б подібну гру робили Ubisoft, варто чекати на ще одного ассасина під великим чорним каптуром і нахилу на стелс механіки. Тема з захопленням вишок тут би не проканала, тому довелось би знову повзати в траві і зливатись з тінями. Гра була б від третьої особи, позбавлена більшості ідіотських діалогів, так як в такому краї мало з ким побалакаєш. Все ж Юбікам подібна ідея не до снаги – вони більше 10 років Skull and Bones робили, в котру ніхто не грає, не кажучи вже про конвеєр ассасинів, який взагалі хтось ще проходить?
Цікавішою студією для такої гри була б Bethesda. Тут варто було б очікувати гру від першої особи, яка геймплейно нагадувала б Скайрім, але більш хардкорний, без лутання всього і вся, сатири та гумору. Хлопці мають величезний досвід і змогли б чудово реалізувати моторошну атмосферу, до того ж вони вміють працювати з драконами, що важливо для Асшаю. Головне лиш обійтись без процедурної генерації, пустих локацій, тон луту, пустих персонажів, грінда і багів, але хто його зна чи був би Тодд Говард задоволений без цих речей.
А як щодо CD Projekt? Зробити такого собі Відьмака в Тіньових Землях. Адже це цілком можливо для такого краю, от лише виглядали б такі відьмаки не так, як ми звикли – з двома мечами за спиною і хіттю до всього живого, а більш моторошно. Такий собі древній орден відлюдників-вбивць чудовиськ, котрий не підтримує баланс в Тіньових Землях, а працює лише за наймом найбільш загадкових та небезпечних чарівників. Це виглядало б дуже цікаво. Жанр гри – RPG, з багатьма персонажами та великою кількість діалогів з можливістю вибору, котрий напряму впливав б на сюжет.
Пиши свій варіант такої гри і студію, котра могла б реалізувати подібне в комент – буде дуже цікаво почитати ваші фанфіки. Якщо сподобався такий формат – згадай про це в коментарі і своєю вподобайкою, рубрику можемо продовжити – світ Джорджа Мартіна дуже великий і не менш цікавий. Також завжди раді бачити вас на сайті нашого інтернет-магазину Артлайн, де ви завжди можете придбати топовий ігровий ПК. Ну а з вами як завжди був Андрій Безсовісний, до нових зустрічей на Артлайн Плей.