Як зробити американський молодіжний хоррор? Для цього вам треба: багато школярів, велику школу або будинок десь на відчепі, сотні тупих жартів про статеві відносини, 5 літрів пива, маніяка в масці або страшну історію з часів молодості твоєї бабці. Це старер-пак будь-якого подібного фільму, який заправляєтся галонами крові та кишок, а також немалою тупістю жертв і неприємними випадковостями. В Until Dawn автори пішли ва-банк і вирішили не вибирати, а зібрати все це воєдино і відправити нас на куротні смертельні канікули.
ДИВИСЬ ОГЛЯД НА YOUTUBE!
Рімейк Until Dawn лише тепер з’явився на ПК, хоч вийшла гра ще в 2015-му на консолі. З того часу я лише й чув, що ця гра геніальна, найкраща в серії і The Dark Pictures проти неї взагалі не вивозить. Починається все з того, що група школярів влаштовує вечірку на блат-хаті і вирішують підколоти подругу, котра найбільше змахує на ботана. Ханна, Бет і Джош, який вже впіймав свою дозу Львівського світлого і пішов в енергозберігаючий режим – це дві сестри і брат, власники цього курортного помістя в Калгарі, Канада. Всі решта є їхніми однокласниками. Розіграш простий як двері: мачо на ім’я Майкл пише Ханні записку, мовляв давай зустрінемось там і там. Та ведеться, а решта ховається в кімнаті і знімає ввесь цей сором на камеру. Розіграш вдається, але Ханна в істериці вибігає на двір, схлипуючи в канадський мороз, і зникає десь посеред темного гілля нічного лісу. На її пошуки відправляється її сестра Бет, адже брат в п’яному сні не ладен відкоматозитись і допомогти. В лісі обидві лякаються різних незрозумілих жахіть і в результаті падають з урвища в глибоку шахту і розбиваються на смерть. Мінус два персонажа на самому початку гри – це цілком нормально для Supermassive.
Минає рік і наша компанія знову повертається до того ж будинку Вашингтонів. Яка в цьому логіка? Компанію зібрав брат загиблих сестер Джош, котрий п’яний проспав ту ніч. Компанія все ще друзі та однокласники, тож щоб підтримати Джоша в цей нелегкий час вони погоджуються на таку ж тусовку. Тут одразу ж випливають цікаві деталі: Майкл зустрічається з Джессікою, але досі не може відпустити свою колишню дівчину Емілі, котра тепер мутиться з Метом. Перша третина гра складається з постійних розмов про шпілі-вілі. Всі тут просто помішані на обміні рідинами, котрого в більшості ні в кого не було, через що декому настільки не в терпець, що пропонує зайнятись цим прямо на промерзлому дерев’яному столі надворі посеред ночі, снігу і 30-градусного морозу. Градус пристрастей можна серйозно підвищити, якщо зіграти в гру любовний квадрат – персонажів можна налаштувати один проти одного на грунті нерозділеного кохання і зради, але це вже за вашим бажанням.
Що робить компанія, коли збирається разом на паті в заміському будинку? В американських фільмах компанія, звісно ж, розходиться і розділяється за групами. В Until Dawn все йде за таким ж сценарієм: замість смажити шашлики і нарізати салати, кожен починає займатись чимось своїм. Майкл разом з Джес відправляються до гостьового будиночка десь в чорта на рогах. Щоб ви розуміли – це не просто заміський курортний будинок, це якийсь цілий палац з величезною територією, на котрій і ліс, і підземні шахти, і навіть пожежні вежі. Наші герої до свого будиночка дістаються майже що як Фродо до гори Фатуму. По дорозі на них нападає якась невідома істота і ті ледве залишаються живі, але діставшись до місця призначення герой-коханець Майкл одразу ж пропонує інтим, так як він гарантовано знає, що звірі не відкривають дверей. І все вже ніби мало би бути люкс, але хтось розбиває вікно в хаті, Джес біситься і починає кричати на дворі, що зараз вона буде робити це жорстко, а після малу викрадає якась істота прямо з дверей.
Інша когорта школярів знаходить в підвалі спіритичну дошку – знаєте як то буває, в кожному старому будинку повинна бути спіритична дошка. Вони починають гукати духів і на зв’язок виходить дух Ханни, який каже, що її вбили. Джоша охоплюють емоції і той вибігає з кімнати, а після починає творитись страшна чортівня.
Типова зав’язка переростає в доволі нетипову ідею, в котрій на нас чатує не одна небезпека, а декілька. З одного боку маніяк-вбивця, а з іншого – якісь надприродні штуки, котрі неможливо пояснити раціонально. І такий прийом автори цієї гри вже використовували – в грі Quarry, на котру в нас був колись огляд. Quarry – це ніби копіпаст Until Dawn лиш літній варіант, та і свої унікальності в сьогоднішнього гостя присутні. Одна з них – це очевидність. На жаль, на відміну від решти ігор Supermassive, Until Dawn вийшла надто очевидною. Здогадатись, хто маніяк тут простіше-простого, а категорія надприродного просто-напросто помічена одразу на декількох картах: на карті в пожежній вежі і на карті в психлікарні. Так, одним будинком без світла тут не обійшлось. Автори насипали ще декілька незмінних символів жанру хоррор, а також як і більша частина розробників відеоігор додали цілу купу всяких печер, куди ж без цього.
Також Until Dawn часто використовує тактику примітивного переляку і розводок типу «ха, це просто розводка, а ти злякався!». То звідкись вискочить олень, то скрімак прямо в лице, але водночас гра намагається лякати й більш витончено, використовуючи для цього чудову режисуру і ефект несподіванки. Якщо говорити відверто – нічого страшного в Until Dawn немає, зате є дуже густа атмосфера, цікаві ситуації і не менш цікаві персонажі.
За всіма канонами ігор від Supermassive, тут все рішає QTE. В багатьох ситуаціях гра не шкодує гравця і лише одним невчасним непротисканням кнопки може вбити одного з героїв. На відміну від наступних ігор, QTE тут послідовне, до трьох-чотирьох протискань максимум і підряд. Видно, що це була дебютна гра хлопців в такому жанрі: в багатьох аспектах вона сирувата, а також не вражає розв’язкою, хоч зав’язка була дуже навіть винахідливою. Сюжет зливає декількох персонажів – їхні лінії дуже слабко прописані, через що ті з’являються лише на початку і в кінці. Також в грі надто багато ілюзії вибору. В наступних іграх Supermassive гілок подій значно більше та й павутина можливого ширша, тоді як тут черга подій не така багата.
Гра відверто демонструє джерела свого натхнення. Тут і фільм «Пила», і вайби Silent Hill Homecoming, і трошки Resident Evil, що похвально. Це римейк оригінальної гри, відтворений на Unreal Engine 5, та дивно те, що в грі все одно лишились дубові анімації тіл, хоч лицьові анімації як завжди на висоті. Та найгірша річ в цьому порті – це баги і технічний стан. Гра любить вилітати, декотрі скрипти можуть не запускатись. Останнє може повністю зламати проходження, а сейвить ця гра все в один файл, тому перезавантажити рівень не вийде. За подібний технічний стан вже давно пора вигадати якусь кару, але яка їм різниця – ти плати 50 баксів, а ми протягом року там пофіксим якось патчами.
Та, не дивлячись на це, гра залишає хороші враження. Це цікавий легкий хоррор з не менш цікавими персонажами і крутою атмосферою. Раджу до проходження, на котре зійде біля 7 годин. Щоб пограти з трасуванням та DLSS, бери хороший ігровий ПК. Придбати такий можеш на сайті нашого інтернет-магазину Артлайн. Залишай комент для просування цього відео, а також підписуйся на цей канал, тут завжди цікаво.