Великий будинок в готичному стилі, повний жахів та небезпек, а також страшних секретів, від котрих кров стигне в жилах. І це – ні, це не одна з частин Resident Evil. Скажемо більше – саме Resident Evil черпала натхнення в нашого сьогоднішнього гостя. Cаме геймдизайн, механіки і багато ігрових сцен перейшли звідси до Резика, а сам Сіндзі Мікамі неодноразово говорив про те, що якраз таки ця гра і мотивувала його зробити фіксовану камеру в перших частинах Резидента. Вже здогадались, про кого піде мова?
ДИВИСЬ ОГЛЯД НА YOUTUBE!
Alone in The Dark – серія survival horror’ів, котрі виходили ще з 1992-го року. Олдфаги вже фільтрують власні спогади, щоб відкопати ті давнішні, такі теплі і водночас моторошні, ті що відносять нас до довгих вечорів перед білим монітором-ящиком або ж з джойстиком Соні Плейстейшен, вібрація під час страшних моментів котрого віддавала аж в ноги. Диск з Alone In the Dark якимось магічним чином постійно попадав під руку, пропонуючи тобі макабричну мандрівку психологічною павутиною, сплетеною з калейдоскопічного набору тем. За ввесь час ми встигли побачити 8 ігор, останньою з котрих є римейк оригінальної гри з 92-го, про котрий ми і поговоримо сьогодні. Саме оригінальна гра і стала найбільш вагомою не тільки для серії, але й для жанру таких ігор в цілому. Якщо Резидент – це Шевченко, себто основоположник, то перша Alone in The Dark – Котляревський, себто зачинатель жанру. І тут немає жодного перебільшення – приклад з Alone in The Dark тоді брали всі.
Події гри відбуваються в 20-му столітті в Новому Орлеані. Емілі Хартвуд наймає детектива Едварда Карнбі для того, щоб той допоміг врятувати її дядька, який на разі перебуває в психіатричній клініці Дерсето. Він написав їй тривожного листа, в котрому розповів про дивні події в цьому величезному старому маєтку, а після просто зник. Ми обираємо одного з двох героїв і відправляємось на пошуки істини в цих довгих і темних коридорах південної готики. Варто зазначити, що в кожного персонажа своя історія і свої вміння, тому щоб пройти гру повністю і дізнатись всі секрети помістя Дерсето, вам потрібно проти гру як за мужика, так і за жіночку.
Alone in the Dark – це, перш за все, хоррор психологічний. Гра значно більше ставить акцент на сюжеті, ніж на геймплеї, концентруючи увагу на різного роду записках і дрібницях в них, котрі дозволять вам просунутись далі за сюжетом. Чи означає це те, що за всю гру нам доведеться прочитати всі 100 томів Івана Франка? Майже, та на щастя тут немає зайвих записок, котрі ніяк не можна використати в розслідуванні справи. Кожен текст або наштовхує вас на правильне рішення, або таке рішення вже містить в собі і навіть декілька. На початку гри вас запитають чи ви ракал, який грає з підказками, чи тру олд, який шпіляє без – я обирав тру ракал, який грає з підказками і був приємно здивований, коли зрозумів, що підказок тут так багато як хороших пісень в представників української естради.
Так як перед нами хоррор психологічний, розраховувати на скрімерів і ефект неочікуваності не варто. За таким рецептом тут глини не зліпиш, і навіть більше – протягом всього проходження злякаєтесь ви хіба що мильних текстур на задньому фоні. Alone in the Dark не про заїкання і серцевий напад, а про містику, страшну таємницю і надприродних істот з потойбіччя. Ще оригінальна гра черпала натхнення з творів Говарда Лавкрафта і це неозброєним оком може побачити навіть фанат Жадана. Римейк суттєво посилив цей вплив, а це потягнуло за собою й підвищення інтересу до того, що відбувається, адже десь в глибинах свого розуму ти вже розумієш, що сюжет тут полюбому має подвійне дно.
Всю гру ми проведемо в маєтку Дерсето. Він дуже великий і місцями навіть помпезний. Історія цього місця приховує багато небачених секретів, котрі один за одним будеш дізнаватись і сплітати воєдино. Тут вам і старі американські культи, і таємничі зникнення художників, і жахіття, які відбуваються біля маєтку. Стародавні божества і їхні прислужники? Додати в корзину! І хоч танок з дияволом тут далекий від театральності, він чудово розбавляє геймплей. Так, монстри в цій грі дійсно лише для того, щоб додати трішки екшену і розвіятись від постійних дум. Вони вкрай ватні, до того ж присутні лише в локаціях поза межами клініки, або в так званому задзеркаллі, котре гра просто обожнює вмикати в найбільш неочікувані моменти. Це дійсно круто, хоч і подібне ми безліч разів бачили. Боротись будемо за допомогою чотирьох одиниць вогнепальної зброї і різного роду зброї підручної, яка має ресурс на 3-4 атаки, після чого ламається. Бойова система в грі вкрай проста і широко використовується в інших сучасних іграх, але про це, чомусь, забули ігрові журналісти і почали шквально критикувати її, вішаючи ярлик примітивізму. Останнім вона дійсно віддає, але, відверто кажучи, навіть в останньому Резиденті 4 була така ж боївка, щоправда Леон міг тикати ножем, а тут ми даємо налисників з соковитим і потужним розмахом. Набоїв дають вдосталь, хоч пропонують і по-стелсу проходити, який тут не надто добре працює. Схоже на те, що стелс додали сюди саме через жанрову стилістику – що за хоррор без підкрадання на туфлях, повзанні по підлозі, никань за ящиками і бейсбольних кидків різного сміття задля відволікання? Без цього життя – не життя, та на щастя цього разу нам дозволили повністю забити на подібне і вирішувати справи так, як це робить видатний пацанський філософ.
Ще одна чудова річ – в грі немає луту крім куль, підручної зброї, банок на ХП і квестових матеріалів та предметів. Та це не означає, що вам не треба буде обшукувати кожен кутик. Все ж автори зробили проходження розумним, завдяки чому гра постійно наштовхує тебе на те, що тобі потрібно відшукати. Вона не кине вас після наступної кат-сцени в зовсім інший сектор величезного маєтку, звідки треба буде брати квитки на потяг Інтерсіті, щоб дістатись до місця призначення. Ні, ви завжди з’являєтесь в радіусі потрібного предмета і радіус цей не такий великий. Та не поспішайте тішитись, так як в цій грі навіть одна кімната може стати в’язницею.
Загадки в Alone in The Dark дуже логічні і методичні. Їх можна класифікувати, але залишимо це вашій нервовій системі, так як багацько ребусів тут потребують справжнього мозкового штурму. Треба буде постійно копатись в нотатках і записках, щоб відшукати чи потрібний шифр, чи потрібне місце, чи потрібну комбінацію. За мірою проходження будете відкривати нові зони маєтку, які змусять вас займатись постійним бектрекінгом. Часто просто не вкурюєш куди треба йти, але тиняння довгими коридорами дає своє, як і підбирання декотрих шифрів навгад – ця тема в мене проскакувала з замками і добре, що проскакувала. В іншому випадку на проходження зійшло б не 10, а значно більше годин.
Варто зазначити, що в Alone in the Dark є легкий комічний слід, який натякає на наше божевілля. Коли починаються кат-сцени, вмикається легкий джаз, а сцени перетворюються на сцени з нуарних фільмів початку 20-го століття. В грі є багато інших персонажів, але язик не повернеться назвати більше половину з них цікавими – так, статисти, які створюють ілюзію подій. Розкритикувати варто й декотрі загадки, котрі стосуються кулону з крутилками – місцями відгадки занадто накручені. Можна покритикувати гру за те, що темрява, в більшості, тут тільки в назві. Гра вийшла дуже яскравою, світлонаповненою, що аж ніяк не вписується в атмосферу хоррору. Але, як ми говорили раніше, перед нами хоррор психологічний, до того ж з елементами комедії. Графіку не назвеш сучасною, адекватна лицьова міміка не у всіх персонажів, деталізація середнякова, можливість взаємодії з предметами лише за скриптом. Але на це все звертаєш мало уваги, так як від місцевого сюжету просто неможливо відірватись. Єдиний найбільший мінус – це мікрофрізи під час підвантаження локацій. Вони є на будь-якій машині, хоч у всьому іншому гра не страждає на погану оптимізацію. Все ж якщо грати, то на повну – і зробити це вам допоможе ігровий ПК від Артлайн, знайти який ти можеш на сайті нашого інтернет-магазину.