Ua
Death Stranding – гра, котру навмисно пропускають люди. Для одних вона занадто незрозуміла, для інших – занадто не їхня. Death Stranding дійсно поєднує в собі безліч автентичних і надзвичайних компонентів, котрі нашаровують складність розуміння того, що відбувається на дисплеї. Навіть після проходження обидвох ігор ти не до кінця розумієш як цей світ функціонує. І це нормально. Хідео Коджіма створив здоровенний торт з наукової фантастики, котрий вже роками розбирають в інтернеті. І лишень з’являється бажання глибше пірнути в хіраль, як воно відразу зникає, дивлячись на 2-годинні розбори, в котрих автори якомога повільнішою інтонацією з паузою після кожного слова, марудно розповідають тобі текст на 2 тисячі символів. Цей ролик позбавить вас подібної участі, тож не будемо затримуватись. Я Андрій Безсовісний, ви вже на Артлайн Плей і перед відправленням до чудернацького світу раджу вам завітати на сайт нашого інтернет-магазину, бо саме там ти знайдеш топовий ігровий ПК для Death Stranding 2 On the Beach. Скористайся акцією «Весняний апгрейд» і отримай бонуси на Steam.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
Світ Death Stranding – це смола, дощ, пахмурне небо і порожнеча, котрою снують Тварюки. Це самотнє місце зі збіднілою флорою та фауною, місце, покликане знищити нас як вид. Події Death Stranding – це час 6-го масового вимирання, через котрий проходить людська раса. Вихід смерті – масштабна катастрофа, котра стоїть за зникненням домінуючих видів на Землі і відбувається з певною періодизацією, а саме коли певний вид доходить до піку свого розвитку. Тоді за загадкових причин вмикається механізм Виходу смерті і переважна більшість всього живого на планеті гине. Саме Вихід смерті стояв за всіма масовими вимираннями, тим паче всі вони відбувались в надзвичайно короткий термін.
Яка ж причина такого феномену? Щоб дізнатись її, нам потрібно відправитись до початку часів, до моменту, коли був створений Всесвіт. Тоді, коли не існувало ані простору, ні часу, існувала лише матерія і антиматерія. Ці дві сили зіштовхнулись між собою й утворили Великий вибух, котрий створив Всесвіт, а в ньому зародилось життя. Проблема в тому, що створення Всесвіту не входило в плани подібного явища.
Всесвіт – це побічний небажаний ефект, тоді як життя в ньому й взагалі випадковість та помилка. Саме цю помилку Всесвіт і намагається виправити масовими вимираннями за рахунок Викиду смерті. Втім останній не міг б існувати, якщо б не існував інший світ, світ мертвих. Ми пам’ятаємо, що на початку була лише матерія та антиматерія. Після Великого вибуху матерія створила світ живих, тоді як антиматерія – світ мертвих. Останній є дзеркальним відображенням світу живих, втім він повністю невидимий і не поєднується зі світом живих. В цьому світі мертвих антиматерія відкинула власну тінь – речовину під назвою хіраль. Так як на Землі почали з’являтись живі істоти, їхні хіральні форми відображались і в світі мертвих. Ці хіральні копії називали душею – в грі їх називають Ка, тоді як наші фізичні тіла називають Га. Ка живе в світі мертвих, Га – в світі живих. Всесвіт не був задоволеним таким перебігом подій, тож вирішив створити механізм регулювання життя під назвою Вихід смерті, а його зернятком став фактор вимирання.
Раз на мільйони років народжується істота, котра паралельно живе одразу в двох світах. Така істота несе в собі фактор вимирання і позиціонується як пусковий механізм масового знищення видів. Зв’язок її Ка і Га між двома світами виглядає як пуповина, а після завершення процесу все знову стає на свої місця: домінуючі види зникають і відкривають шляхи для нових видів. Так відбувалось 5 разів, 5 разів на Землі протікав Вихід смерті і знищував розумні види такі як динозаври і навіть неандертальці. І саме завдяки цьому процесу і зв’язку в вигляді ниті між світами й з’явилась людина розумна, homo sapiens.
Вона одразу перейняла систему з пуповиною, а в парі з розвиненим розумом і свідомістю заодно й отримала власний Берег – це такий собі приватний кишеньковий вимір, котрий знаходиться між смертю й життям. Він змальований як берег океану з мертвими жителями глибин, час тут тече надзвичайно повільно і в кожного Берег свій, окрім випадків масових вбивств в одному місці, тоді жертви отримують спільний Берег. Перед Берегом існує ще Шов – це певний проміжний стан між життям та смертю, в котрий люди потрапляють під час клінічної смерті і не тільки. Тобто йде життя, між ним є Шов, а після є Берег, потойбічний світ, котрий теж не є фінальною точкою, але за котрим вже знаходиться невідоме.
Варто зазначити, що Берега людей – це теж нашарування під одним Великим та Істинним Берегом, котрий, можливо, й контролює всі процеси у Всесвіті. На берегах записана вся історія та інформація про нашу планету, про всі її життєві форми. Вона зберігається там вічно, тож той, хто може жити в обох світах одразу отримує доступ до надзвичайного кладязя інформації.
Повернемось до хіралі. Цю речовину вчені знаходили на нашій планеті ще до 6-го Виходу смерті, в котрому й протікають події двох ігор. Це наштовхувало вчених на думку, що всі масові вимирання якось пов’язані з цією речовиною, котра не має аналогів на Землі й взагалі не має земного походження. Це правда, бо хіраль потрапила до нас зі світу мертвих через пуповину і почала поступово взаємодіяти зі всім на планеті на деякий час. Разом з хіраллю і фактором вимирання, тобто істотою, котра живе одразу в двох світах, до світу живих попадають й Тварюки.
Деякі джерела вказують на те, що насправді Тварюки існували завжди, а людських форм вони набрали лише тоді, коли з’явився наш вид, хоч насправді форми в них бувають різні, залежить від їхнього виду. Тварюки сліпі і не керуються якоюсь мотивацією окрім однієї – затягнути вас на Берег. Коли з’являється фактор вимирання, Тварюки сходять до світу живих і запускають масову катастрофу. Так як створені вони з антиматерії, будь-який контакт з матерією приводить до величезного вибуху, котрий називають Викид пустоти.
Фактично це ядерний вибух, котрий залишає після себе здоровенний кратер. Тепер уявіть скільки на планеті може бути розумних істот і скільки Тварюк може спуститись зі світу мертвих, в результаті отримаєш масові ядерні вибухи, після котрих виживає мінімальний відсоток організмів на Землі. Все це відбувається дуже швидко, а потім Тварюки повертаються до свого світу, як і хіраль, котрий не зникає повністю. Історія вкотре починає рух допоки один з видів не стане домінантним і вкрай розумним. Десь в районі кінця 20-го, початку 21-го століття Всесвіт вкотре запускає Вихід смерті.
Фактором вимирання стає дівчина Саманта Стренд, котра зі світу мертвих дізнається, що подібні вимирання просто необхідні для подальшого розвитку. Людство вичерпало себе, тож його знищення є лише питанням часу. Щоб сильно не зачіпати і не спойлерити сюжет першої гри, скажу, що Вихід смерті таки відбувся. Це призвело до майже що знищення цивілізації і втрати зв’язку між континентами. Світом пронісся галоп з ядерних вибухів, котрі були спричинені Тварюками. Тільки-но Тварюки торкнеться до людини як відбувається величезний вибух, котрий знищує все навколо. Так були знищені цілі міста, країни перетворились на країни-міста, відірвані один від одного, а світ майже що повністю спорожнів.
Люди побудували бункерні міста під землею, щоб Тварюки не могли до них дістатись. Ті були невидимими для простих людей, тому спочатку ніхто взагалі не розумів, що відбувається. Вихід пустоти пуповиною зв’язав світ мертвих і світ живих, через що померлі люди не могли перейти й залишитись в першому. В світі мертвих вони гадали, що повинні повернутись назад до своїх мертвих тіл. Якщо тіло не утилізувати протягом 48 годин, Га поверталось до нього, але вже у вигляді Тварюки, а після відбувався величезний вибух. Тобто якщо навіть в місті хтось помре і його тіло не спалять в певний проміжок часу, від міста може лишитись лише кратер. Деякі міста були повністю змиті хіраллю й забрані десь в смоляні нетрі. Життя на планеті повністю змінилось.
Хіраль став головним елементом на Землі. Він вкрай сильно тераформував планету темпоральними дощами, котрі пришвидшували час своїми краплями. З’явились вони через надмірну кількість хіралі в атмосфері. З’явились і смоляні потоки хіралі, котрі в другій частині дозволяли швидко переміщатись на кораблі в різні місця планети. Важливо зрозуміти – всі океани й моря перетворились на хіраль, тягучу смолу, котра не дозволяла плавати, вона одразу затягувала на дно й перекидала на Берег. Так всі континенти втратили між собою зв’язок, а щоб його відновити, потрібно прокласти певну хіральну мережу.
Надважливо зазначити, що хіраль став як проблемою, так і порятунком. Ця штука – щось на манер електрики. Вона дозволила створювати небачені досі технології, як хіральний принтер, до прикладу, котрий за секунди міг створювати з хіралі будь-які фізичні споруди. Хіраль як такий не був небезпечним для людей в невеликих дозах, він навіть використовувався в кулінарії, з нього варили пиво. Втім певні люди отримували хіральну хворобу, через що отримували ДУМ-здібності. Хтось міг телепортуватись, хтось швидко бігати, а хтось – повертатись до життя після смерті. Такою людиною, повернутим, є головний герой гри Сем Портер. Сема неможливо вбити, бо після смерті він потрапляє в шов, а потім вкотре до матеріального світу. Люди з ДУМом могли бачити Тварюк, а також давати їм відсіч. Часто саме таких людей і брали в кур’єри, так як доставка будь-яких матеріалів і провізії в цьому світі відбувалась саме за рахунок кур’єрів, щоб вберегтись від ядерних вибухів.
Все ж не всі кур’єри мали ДУМ. Для того, щоб зробити їхню подорож безпечнішою, була створена технологія ББ – Бріджет Бейбіс. 7-місячну ненароджену дитину виймали з лона мертвої матері, після чого садили до колби. Так як дитя було ненароджене, воно мало зв’язок між світом мертвих і живих, тому дозволяло бачити Тварюк. Таких дітей в США не вважали живими, тому відносились до них як до технічного устаткування, хоч насправді це повністю нормальні люди, котрі можуть розмножуватись і мають свій Берег – Сем Портер був першим ББ, з котрого все й почалось. Також для полегшення шляху був створений сканер, котрий допомагав розгледіти Тварюку і ряд інших технологій, котрі в ігровому процесі використовує Сем.
В новому світі вижили різні люди. Багато з них не хотіли приймати нову реальність і вважали хіраль злом, тому виступали проти протягнення хіральної мережі. Це різні бандити, фанатики й релігійні сектанти, а також озброєні групи вцілілих з власним баченням світу. Всі вони дуже бояться Виходу смерті, тому використовують несмертельні набої. Темпоральні дощі люди використовують в землеробстві, щоб швидко отримувати врожаї, а інформація з того світу була вміщена в к’юпіді, котрим ми й підключаємо всю хіральну сітку.
Як бачимо по другій грі, сітка не просто працює – вона відкриває Розломи, великі хіральні телепорти, котрі дозволяють переміщатись по різних вже приєднаних континентах. Існує в цьому світі й інше явище – хіральні аномалії. Такі аномалії створюють стражденні душі мертвих, котрих щось тримає в цьому світі. Вони ладні створювати кишенькові часопростори, що повністю працюють за їхньою волею. Також надмірні скупчення хіралі викликають темпоральний дощ, а місце під ним вкрай сильно пов’язується зі світом мертвих. В таких місцях можуть з’являтись величезні хіральні створіння різних форм та розмірів.
Щоб не спойлерити сюжети обидвох ігор, скажу, що прокладання хіральної мережі – дійсно ефективний метод об’єднати всі континенти та людей, щоб зрозуміти як потрібно виживати в новому світі і що, власне, з ним робити. З цією інформацією ви сміливо можете починати перше проходження, бо тепер замість науково-фантастичної каші в голові цвітуть яблуні, а під цим роликом – лайки. Обидві Death Stranding – це надзвичайні та вкрай автентичні ігри, котрі приносять подив на постійній основі.
