ARC Raiders: Огляд, Гайд, Лор

Тут повинен був бути довгий вступ, з аналізом ігор сучасності, їхнього онлайну і часу, котрий вони можуть в тебе забрати. Я вирішив його позбавитись, щоб швидко й просто донести вас наступну думку – будьте обережними з Arc Raiders, адже в цій грі можна розчинитись як цукор в гарячій каві. Жодних твістів, бо починаю з кінця – це гра, котра не просто закохає вас в себе, вона дозволить відкрити очі на те, яким саме повинен бути сьогоднішній ААА на схемі онлайн розвитку, а також заб’є вам всю голову лутом, точками на здоровенних картах, доволі інтелектуальними ворогами і сумнівами, які стосуватимуться інших рейдерів. Даний відос як огляд, так і гайд, як суб’єктивний досвід, так і об’єктивна інфа для розвалювання кабіни. Готуйся до вилазки, рейдер! Ти вже на Артлайн Плей, твій лайк вже стоїть авансом, а твій ігровий ПК завжди чекає на тебе на сайті нашого інтернет-магазину Артлайн.

ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE

Виникає думка – після сотні рейдів можна багато чого розповісти про Arc Raiders. Думка логічна і навіть очевидна, от лише не така ошатна як здається, бо навіть після сотні рейдів ти не можеш скомпілювати абстрактну сутність цієї гри, не можеш вималювати в голові схему дій, котра буде доцільною для кожної карти. Все це тому, що кожна катка в Arc Raiders – це унікальний досвід, котрий будує себе сам. 

Ми – один з рейдерів, котрий разом з іншими робить вилазки на поверхню Землі, щоб дістати ресурси і інопланетні технології. В цьому ролику я вдарюсь в лор ARC, але трішки згодом, тому поки достатньо такої інфи: інопланетні роботи, котрих тут називають ARC, неочікувано атакували нашу планету і розпочали війну з людьми. Події гри переносять нас в часи другого нападу, де люди вже давненько живуть під землею і відправляють на поверхню за ресурсами рейдерів. Ми обираємо одну з карт, вилазимо з одного з бункерів і починаємо обшукувати все і вся, щоб відкопати потрібні або дорогоцінні реси. На все про все у нас є 30 хвилин і біля 25 інших гравців на просто гігантській карті. Фішка в тому, що зробивши діло, вам потрібно провести екстракцію, тобто відшукати пункт виходу і злиняти цілим з лутом. Коли один гравець виходить з сервера, його одразу заміняє інший, тому зареспавнитись можна як на початку раунду – тобто на 30-й хвилині, так і на хвилині 16-й, не пізніше. Ви повинні знайти квестові предмети, топовий і не дуже лут, а після – просто вижити. Адже після смерті ти втрачаєш все.

Arc Raiders – це не просто гра, це психологічний тест. Левова частка інших ігор постійно намагається замкнути гравця в безкінечному нашаруванні правил і завдань, обмежуючи нас, немов закриваючи нас в клітці, де ми не спроможні на власні рішення, а лише йдемо вже готовим і протоптаним шляхом. Геймдизайн Arc Raiders позбавлений цієї обов’язковості. Так, вам ніби треба витягнути якийсь крутий лут і вчасно спригнути, та насправді ніхто не каже вам, що ви маєте робити. Цілих 30 хвилин ви можете просто стріляти роботів або займатись полюванням на чарівні краєвиди, ніхто вам за це слова не скаже. Потрібно лише бути вкрай обережним, так як ворогів тут багато, всі вони дуже швидкі і динамічні, а після падіння на коліна персонаж не може сам оживити себе – це може зробити лише інший рейдер. Тут до кабінету й заходить доктор Фрейд. 

Пекло – це інші. Саме так казав Сартр і він був цілковито правий. В Arc Raiders існує одиночний і кооперативний режим гри на трьох гравців – говорити сьогодні ми будемо виключно про одиночний, бо в іншому випадку цей відос тривав б години півтори, а подібне я не вітаю, так як такі ролики завжди повільні, затягнуті і більше навіюють сон, ніж інтерес. Так ось, в Arc Raiders ніколи не знаєш, що на думці в гравця, котрого ти щойно зустрів. Тут немає жодних правил, тому по вас можуть почати стріляти одразу, можуть – після того як ви будете ламати наступний ящик, та ще в спину, а можуть навпаки об’єднатись з вами і навіть накидати вам луту. Все залежить від гравця, його настрою і ситуації, а ситуації ця гра генерує завжди більш ніж цікаві. 

І тут одразу думаєш: «Та тут валити будуть зі всіх боків, та ще й в спину, знаю я такі ігри». І ви помиляєтесь. Коли я вперше зайшов в цю гру, я грав в неї і сприймав її як решта інших шутанів – вали інших гравців, забирай їх лут і ось тобі ізі він. Можна й взагалі 30 хвилин біля респи сидіти зі снайперкою в руці, чекаючи на миролюбних лохів, щоб їх нагріти. Я це робив, за одну гру виносив до трьох рейдерів і безсовісно їх лутав. А потім все змінилось. Відверто, я досі дивуюсь собі. Це пішло, цього більше немає для мене в Arc Raiders. Шановні, наскільки я був здивований собою, коли в мене з'явилось відчуття жалю до інших рейдерів. Наскільки тут людяні гравці, я нічого подібного не бачив з часів Lineage 2. Arc Raiders – це не просто гра, це дзеркало твоєї душі. І хоч звучить це надзвичайно пафосно, саме ця гра висвітлює тебе як людину і виставляє на показ твою людяність. Навіть коли тебе підло вбивають в спину на респі і ти вже готовий так само гнило валити інших рейдерів в наступній катці – цього просто не відбувається, бо або тебе врятує від дронів один з них, або помахає тобі рукою і кине набоїв, або ти й взагалі одразу знайдеш двох-трьох тіпів, з котрими спокійно можна лутати карту. Тут навіть якщо бачать, що ти пкашиш інших рейдерів, одразу наказують свинцем. З часом в тебе з’являється жаль до них, якісь прості людські емоції розуміння і підтримки замість постійних засідок з метою наживи. І це просто дивовижно!

Щоб позначити себе адекватним рейдером, ти можеш використовувати швидкі репліки або ліхтарик. Саме тому такі вислови як «Hey, raider!» і «Don’t shoot!» будуть снитись тобі після довгих годин в цій грі. Часто якщо не вітатись здалеку чи не підсвічувати себе ліхтариком, гравці одразу можуть сприймати вас як негативного персонажа, розглядаючи вашу скромну персону в приціл. Дуже рідко буває так, що гравець може прикинутись добрягою, а потім завалити вас в спину, коли ви лутаєте ящик – за 70 годин гри це було лише декілька разів, але було обідно… О так, підлість тут зустрічається так само як в справжньому житті. Хтось лише маскується другом, а сам вже давно гострить ножа, щоб завдати удару в спину тоді, коли цього найбільше не очікуєш. Таких зловмисників найчастіше можна зустріти на респі. Щоб вийти з раунду, вам треба відшукати один з ліфтів, натиснути кнопку виклику, котра приваблює звуком всіх ворогів навколо, почекати трохи, потім зайти і ввести код, щоб спуститись до Сперанзи, підземного міста рейдерів. Саме тоді коли вводиш код в спину можуть частенько накинути гірчичників. Взагалі способів підловити чи знищити іншого рейдера тут стільки, що голова обертом йде. Додайте до цього циклопічних розмірів карти і отримаєте забавку, від котрої не захочеться відходити. 

На початку я казав, що цей ролик буде як оглядом, так і гайдом. Я детально розповім про кожен ігровий елемент цієї гри і розкажу що вам власне потрібно, а що ні. Треба відшукати потрібний лут і вийти живим. Чому до іменника «лут» я не додав прикметник «топовий»? Справа в тому, що в Arc Raiders лут хоч і розділяється на грейди, але саме потрібний лут тут далеко не завжди є топовим. Предметів в грі дуже багато і, що найцікавіше, тут немає непотребу. Абсолютна більшість для чогось потрібна, тоді як інша частина апріорі потрібна завжди. Та до висвітлення цієї теми, хочу яскравіше освітити сам геймплей.

В грі типовий горизонтальний геймплей з долею вертикальності, ніяких транспортних засобів, ніяких чітінгів з телепортами. Ніжками будемо пробігати страшенний кілометраж, і хоч карти тут реально гігантські, пробігаються відносно швидко, якщо знати хитрощі та цікаві маршрути. Просто бігати собі, як по полю бігає Манчестер Юнайтед, не вийде, бо на вас постійно полюють дрони, а деколи й інші гравці – нагадаю, мова йде про соло режим, бо в кооперативі вся гра перетворюється на суцільне PvP. Дрони тут дуже винахідливі і високоінтелектуальні. І хоч загалом всі типи ворогів тут вміщаються на пальцях обох рук, їх реалізація аж ніяк не кульгає. Навіть декілька простих дронів можуть загнати вас в безвихідну ситуацію. Прикол в тому, що дрони не добивають гравців – гравців добивають інші гравці. Або вони помирають самі, коли ХП зійде. Дати 2 куба по вені адреналіном можна лише для швидкого бігу, підняти себе неможливо. На початках я думав, що це тупо, бо коли тебе приземлили десь, де дідько каже добраніч, єдиний вихід є лише вмерти самому, та потім розумієш, що таке рішення тут добре тримає баланс. Побачивши підбитого рейдера, вже ти вирішуєш жити йому, чи вмерти, щоб ти міг поживитись. Та насправді навіть коли наміри в тебе благі, не завжди в сумці є дефибрілятор, щоб підняти полеглого, тож така смерть вже не на ваших руках. А чи може вона бути взагалі на чиїхось руках, типу чи є тут якась рейтингова таблиця з кілами? Звісно ні, але система тут працює куди крутіше. Якщо ви починаєте шмаляти у всіх і поводитись так, ніби граєте в КС2 – надовго вас не вистачить. Вас або швидко приберуть, або вже сама гра наступну катку закине вас до таких самих PvP-лаверів, як ви. І от вже там непереливки. Там раунд починається з пострілу в голову з нізвідки, там ніхто не блимає ліхтариками і не каже «Хеллоу!», там просто валять. І тут підходимо до найцікавішого – після смерті ви втрачаєте ввесь ваш лут разом з пушками! Всі прокачені стволи і знайдені ресурси назавжди втрачаються, а ви повинні заново крафтити або купляти всю екіпу, щоб зайти в некст раунд. І це напряжно після трьох-чотирьох злитих раундів, бо нема ні пушок, ні ресурсів на їх крафт. Можна злитись так сильно, що заходити в катку доведеться з найпростішою гвинтівкою і 20 кулями, навіть без енергощита. Звісно, в грі є ще варіант пошпіляти зі стоковим набором для лузерів, але я не рекомендую в це грати взагалі, бо тут ніхто не боїться щось втратити, тому вся гра перетворюється на суцільне кемперство і ПвП. Тільки коли тобі є що втрачати, починаєш думати головою і поводитись адекватно. Закінчуючи тему, скажу, що вибратись з такого PvP-пулу ви можете за рахунок відгуків після раунду. Тиснете, що вам не до вподоби такі катки і вам буде підбирати адекватних гравців, а не PvP-маніяків з голим задом і Ferra 1 в руках. 

Arc Raiders не просто демонструє надзвичайно цікавий і нетривіальний геймплей, її автори показують як потрібно відноситись до свого продукту і наскільки багато любові потрібно в нього вкладати. На відміну від безлічі інших онлайн ігор, чи навіть не онлайн, автори Arc Raiders самі грають, постійно слухають гравців і їх прохання і постійно модернізують гру, роблячи геймплей ще цікавішим. Вони прекрасно розуміють, що вишенька цієї гри саме в її неоднозначності і туманності подальших дій – що зробить той чи інший рейдер? Чи дійсно варто йому довіряти чи він ще один щур, який вб’є вас в спину? Як завалити на ничку іншого рейдера, щоб ніхто не бачив? Чи варто об’єднатись з іншими задля луту івентових точок, чи краще засісти і мочити кожного на виході? Автори ніколи не змушують вас робити щось, зате вони активно наповнюють гру новими картами, противниками, пушками і івентами. Схема «зробили раз і забили» тут не працює, працює якраз таки навпаки, що прекрасно. Завдяки цьому онлайн гри не просто тримається на 400 тисячах, він постійно зростає і набирає все новіших гравців, серед котрих можете опинитись і ви. Ну а тепер поговоримо про лор і розберемо на деталі всі ігрові елементи, щоб ви мали поняття як в це грати.

Зайшовши в Arc Raiders вперше, навколишній світ, відображений в картах, може здатись злегка бідним. Багато великих пустих просторів, якісь розвалені будівлі впереміш з чудернацькою архітектурою і ціла купа знищених роботів. Насправді абсолютно все тут відповідає лору гри, в котрий ми заглибимось вже зараз.

Події гри протікають в 2180 році в Італії, де люди живуть під землею в місті Сперанза, можливо, останньому місті на планеті. Десь в 2050-х роках Землю почали вкривати страшні природні катаклізми, які винищили багато населення. Цього виявилось недостатньо, бо вже невдовзі розпочинається інопланетне вторгнення роботів, яких згодом назвали ARC – Alien Robotic Craft. Розпочалась війна людей і машин, в котрій люди таки здобули перемогу на карті The Dam, де ми можемо побачити поле битви. Та після їм довелось піти під землю, щоб вижити. Там вони будують місто Сперанза. Населення більшало, ресурсів меншало. З’явились рейдери, котрі ризикують власним життям, щоб здобути потрібне на поверхні. Тут розпочинається друге вторгнення ARC. Тепер роботи еволюціонували і стали ще сильнішими, але як і попереднє покоління не позбавились вразливих місць. Якраз в цей час ми й попадаємо до гри.

Історія ARC Raiders не відкриває себе вповні, адже вповні вона відкриватиметься поступово з обновами. Ніхто точно не знає звідки взялись ARC, але існує теорія, що насправді вони є справою рук людини, так як на собі мають маркування людською мовою. До катастроф і першого вторгнення людство зуміло вийти на високий рівень розвитку. Ми почали колонізувати космос, в переважній більшості за кошт компаній і багатіїв. Самі багатії зуміли злиняти перед вторгненням ARC, а інша частина людей змогла відправитись в космос і, можливо, створити колонію на Місяці. Тобто ми точно не знаємо хто вижив і де, тож цілком можливо, що АРКИ надіслані саме тими іншими людьми на Землю, щоб очистити її від останніх вцілілих і підготувати планету для себе. Та й тут не все так просто, бо АРКИ не вбивають людей, лише ранять. Схоже, їхня мета – дістати з планети потрібні їм ресурси, а люди якраз таки заважають ці ресурси добувати. Якщо ви не вийдете з матчу за 30 хвилин, ви побачите, як на карту падає ядерна бомба. І ніхто так і не знає, чиїх це рук справа насправді. 

Тепер перейдемо до геймплейних етапів і розпочнемо з карт. На разі їх лише 5 і саме це «лише» відпаде у вас після того, як ви опинитесь на одній з них. Розміри карт просто вражають, тим паче тут вам доведеться вивчити кожен куточок, щоб знаходити хороший лут чи знати де юзати ключі. На кожній карті є білі, жовті й червоні місця. Червоні – місця з найкращим лутом, та насправді крутий лут часто можна знайти навіть десь на краю карти. Якщо коротко, всі одразу біжать в червоні точки, лутають їх до 25 хвилини і звалюють, тоді як нові гравці або шукають щось інше, або лутають вже лутані, або полюють на людей і забирають лут. Іноді спавн на 17 хвилині навіть вигідніший, бо ви можете познаходити купа мертвих тіл гравців, яких навіть просто закабанили роботи, яких навіть ніхто не лутав. Одного такого гравця може вистачити, щоб заповнити ввесь ваш рюкзак. 

Біля карт ви можете побачити івенти. З ними все дуже просто: електромагнітний шторм постійно створює на карті місце, де можна отримати розряд струмом; нічний рейд – це вилазка з більшою кількістю роботів, але з ціннішим лутом, а також триває вона довше ніж простий рейд; матріарх – на карті буде головний рейд-бос гри, котрого треба валити всім серваком. Також є івент з безпілотниками, які сідають на землю і з яких можна брати проби, такий івент має ще одного рейд-боса – Королеву, котра розриває значно жвавіше за Матріарха. Взагалі вороги ніби з шахів: Королева – то дамка, Матріарх – Король, але небезпечний, Немезіс – офіцер тощо. Був режим Cold Snap, котрий не дозволяв довго знаходитись під відкритим небом, бо ти просто замерзав. Всі вони видозмінюють карту і насипають всяких плюшок, луту і експи.

Тепер поговоримо власне про лут. У вас є інвентар, котрий потрібно збільшувати за лаве. Спочатку збираємо все і продаємо, бажано синій шмот, щоб мати стартовий капітал. Поступово купляємо розширення для інвентаря за срібні монети, це основа основ. За сині монети можна відкривати різні дескові набори, а за жовті купляти скіни і всякий дріб’язок. Жовті не фармляться, їх можна лише отримати на початку і добити десь 600 монет синіми в самих дескових наборах, тому думайте, який скін купляєте. 

В цій грі вам завжди потрібно збирати зброю, набої, енергощити, сумки для лутання себто кіти, і предмети фіолетового та жовтого кольору – жовті легендарні, тому ви їх майже ніде не знайдете. Також збираємо бинти, речарджери енергощита. У кожного є кімната зі станками, котрі треба покращити. Для кожного треба збирати певні ресурси – табличку я залишу тут, щоб вам було простіше орієнтуватись. Вкачаний верстак дозволяє крафтити цінніші стволи і предмети, тому треба вкачати всі на 3. Головне вкачати gear bench, gunsmith і medical, а також верстак для перетворення на прості компоненти, з котрих тут складаються найважливіші розхідники. Підготування до вилазки виглядає так: беру синю або фіолетову сумку, енергощит, беру два норм бинти, два речаджери щита, дві пушки, по дві пачки куль і адреналінові шпріци щоб бігти як кінь. Це елементарний затар, для котрого авторам треба зробити якесь швидке меню. Не рекомендую брати взагалі чогось багато, бо здохнути тут дуже легко, а після смерті втрачаєш все. Нормальні сумки для лутання дають від двох прихованих кишеньок, котрі дозволяють навіть після смерті винести цінний лут. Не можна туди ставити лише зброю. Сумки для лутання бувають медичними, військовими і власне для лутання. Останні найбільш вигідні, бо мають багато слотів на предмети, але далеко не всі дозволяють носити середній енергощит, тому якщо хочете, щоб по вас менше проходив дамаг, беремо військову сумку і синій енергощит. В переважній більшості в соло я граю з зеленим енергощитом і норм, головне не палитись як лох і не бути надто наївним дурником. Нагадаю – це майже що психологічний експеримент, а не гра, тому будьте обачні. Навіть найпривітніший рейдер може виявитись дуже поганою особистістю. 

Щоб висвітлити бойову систему і пушки тут, треба теж величезний ролик. Якщо даний набере багато переглядів, зроблю такий, та поки обмежусь на лаконічній інфі по тому як тут виносити. Основою арсеналу на початку є гвинтівка Ferra, яка видає 1 постріл і перезарядку після. Це найбільш оптимальний варіант як проти гравців так і проти роботів. Достатньо 3-4 пострілів, щоб знести обидвох. Далі тягаєм Стічер або Реттлер. Стічер зі збільшеним магазином на близькій дистанції виносить майже будь-кого, але він не дуже актуальний проти роботів і потребує багато набоїв. На кожній пушці пише простий дамаг і шкоду ARC – деяка зброя взагалі нормально не дамажить роботів, тому майте на увазі. Ретл більш-менш справляється з цим завданням, але в ПвП це не надто хороший варік. Нагадаю, що пушки треба буде ремонтувати, а для цього треба буде збирати спеціальні ресурси як gun parts чи металобрухт. Це стосується сумки і енергощитів теж. Також зброю можна апати по грейду. На початку апніть Ферру до рівня 4 і буде вам щастя, бо після вона перетвориться вже в іншу пушку. 

Найбільш оптимальним і топовим варіантом для гри в будь-якому розкладі є Anvil. По факту це ретро-футуристичний Дігл з ручною перезарядкою. По факту, це та ж Ферра, лиш перезаряджається швидше і має 6 куль, а не 1. З цим стволом я бігаю завжди, достатньо трьох пострілів, щоб винести тіпа з легким щитом, чи винести простий білий дрон – іноді й за два можна, залежно куди цілити. До Анвіла рекомендую глушак, бо в цій грі звуковий супровід грає просто надзвичайно важливу роль. Це не той варіант, в котрий можна бігати під музичку з плеєра, тут треба слухати все і вслухуватись в найменше, щоб вижити. Роботи хоч і не надто палять за рівнем шуму, але можуть таки напрягнутись, та про це пізніше. До Анвіла беремо Стічер, щоб швидко заломити противника в ПвП. Є снайперка Ospray – це та сама Ферра, лиш з прицілом. Десь зустрічав інфу, що відстань тут не впливає на шкоду – це нагла брехня. В грі адекватно працює балістика, кулю зносить вітер, треба добре розраховувати постріл. Деяка зброя б’є сильніше, якщо цілити в голову. Потім вам будуть випадати Appeggio, автомати на три кулі які непогано справляються з роботами, а також кулемети і всякі гранатомети, котрі жеруть набоїв більше ніж є на карті. Біг з пушкою повільніший, ніж біг з голими руками, тому майте на увазі, це серйозно впливає на час, за котрий ви зможете дійти до потрібної точки і обнести її, поки цього не зробив хтось інший. Хорошим вибором в пізній грі буде як той ж Анвіл, так і вкачаний карабін Renegade, який приїхав сюди ніби з РДР2. Пушки фіолетові не завжди бачу сенс взагалі брати в рейд, так як за них вас часто можуть завалити з простої Ферри. Виграє тут не завжди той, хто стріляє першим, а той, хто стріляє влучно і хз звідки. Звісно, постріл можна вичислити за слідом від диму, та поки ти зробиш перекат чи підкат, енергощит вже відлетить в Лапландію, а реюз потребує часу і схованки. 

На картах ви будете знаходити різні ключі від дверей. Це доступи до закритих кімнат з крутим лутом, біда лиш в тому, що гра не каже вам де саме знаходяться ці кімнати, треба шукати самому і намагатись здогадатись де ця точка з назви того ж ключа. Працює це не завжди, тому зразу кажу, що вам треба буде гуглити кожен ключ і локацію, котру він відкриває. На щастя, в інтернеті ціла купа цих статей, тому ви не промахнетесь. Ці ключі збирайте і завжди лишайте в потаємних кишенях, якщо ви в раунді. Один такий ключ робить вам одну топову вилазку, якщо кімнату не відкрили до вас. З однієї кімнати, в залежності від грейду ключа, можна винести цілу сумку топового луту.

Та що робити з топовим лутом? Перше – апгрейдити станки і пушки. Друге – крафтити стволи і розхідники, а також виконувати квести, за котрі насипають як експи, так і луту. Найціннішою штукою в луті є блюпрінти, тобто крафтові схеми різних речей. Це можуть бути пушки, міни, гранати, медичні девайси тощо і шукати це обов’язково. Прінт можна вивчити лиш раз і він буде у вас завжди, подібні продаєм. Найважливіше знайти прінт на Анвіл і ізі пушки – такий я знайшов в Спейспорті в червоній будівлі Arrival Building. В інтернеті ви можете знайти карти спавну ящиків, часто рецепти можуть спавнитись на одних і тих ж місцях. Одразу ділюсь з вами ще одним інсайдом: хочете багато прінтів – грайте в Stella Montis. Це конкретно потужна карта, яка є однією з найбільш заплутаних ever. Вона надзвичайно цікава і тут відбувається найбільше PvP, але й прінтів і ресів тут насипають найбільше. 

Взагалі спочатку ви бігаєте по картах і думаєте: «Блін, тут так мало точок з ресурсами». А потім ви починаєте прискіпливіше дивитись під ноги, розглядати архітектуру і бачите, що точок насправді багацько, та ще й всі розділені по класах. Щоб ваш рейд був поміркованішим, вам треба зрозуміти по що саме ви йдете. Електрокомпоненти? Ламайте щитки і електроприлади. Компоненти механічні? Ломіть АРКІВ і лазьте по жовтих чи червоних складах. Треба медицини? Йдіть в госпіталь чи подібні лабораторії. В електрощитку ви не знайдете блюпрінт, хоч можливість такого дропу, здається, таки існує. Часто можна просто розбирати синій шмот, бо саме там є потрібні вам деталі для квесту чи покращення верстака. Дійде все до того, що навіть з фул вкаченим інвентарем у вас не буде місця, доведеться продавати, хімічити і перекладати з пустого в порожнє. На разі в гри немає кінцевої мети. Такою був фарм валюти, але самі Embark Studіos недавно зізнались, що це не має сенсу. Тому тепер ендгейм – це типу відправити свого пєрса в експедицію. Для цього треба залутати її 6 рівнів, щоб збувати ракету і вайпнутись. Потім вам дадуть нового пєрса, якого тре вкачувати знов і знов шукати всі блюпрінти, але дадуть також 2 скіна і ще там шось. Загалом: хоч – вайпайся, хоч – ні, твоя справа. А от за апання левелів експедиції теж дають плюшки, тому раджу вкладатись. 

Інший прошарок луту – це необхідний лут. Він використовується в крафті життєво-необхідних предметів як сумки, енергощити, ремонт пушок тощо. На екрані ви вже бачите табличку, яка спростить вам життя, та чисто з пам’яті скажу: збирайте simple gun parts і mechanic components, баночки corrosive explosive для крафту вибухівок, durable clot для медицини збираєм, arc powercell для крафту енергощитів. Це все зелений дроп, можна подумати, що якийсь лажняк, та на ділі вам доведеться постійно купляти їх в торговців, якщо не будете збирати, а це все довго і нудно, та й не завжди у них все є. Не раджу збирати найпростіші бинти, бо вони тут чомусь не апаються в бинти зелені. Також не тягайте забагато адреналін шотів і розхідників, бо це чисто забиває інвентар. 

В Arc Raiders є прокачка, рівні, дерево навичок і квести, але виглядає це все не так, як ми звикли. Квести тут просто постійно набираємо, виконаються вони так чи інакше нашими діями, про котрі ми навіть не підозрюємо. Прокачка ролі не грає, вам треба лиш вкачати червону гілку на лутання, трохи зеленої і трохи жовтої на стаміну. Червона гілка – маст хев, вона дозволяє відкривати предмети одразу по 2, а скіл на зеленій дає можливість робити це швидше. В грі немає вертикальності, нема джетпаків чи парашутів, що дуже шкода, тому розбитись можна доволі просто. Якщо падаєте з середньої висоти, в кінці перед самою землею протискайте альт – перс зробить перекат і не мінуснеться ХП. Не працює для падінь зі страшних висот, це вірна смерть. Вам треба навчитись добре паркурити, щоб швидко лазити конструкціями, а не шукати сто тисяч потаємних ходів, котрі тут дійсно є. Карти зазвичай мають два рівні: наземний і підземний. Додайте ще й хмарочоси на деяких і отримайте цілий Діснейленд. 

По противниках. В грі дуже хитрі і інтелектуальні вороги, котрі будуть плести з вас кошики де б ви не були. Часто все починається з одного простого дрона, котрий притягує два-три інших дрона і гра закінчується падінням. Є дрони, котрі навмисно вишукують вас і дають сигнал найближчим побратимам, на котрі ті злітаються як рій бджіл. Є маленькі літаючі жуки, котрі наводять на вас ракетника – це ГГ майже одразу. Немезіс може знести вас за 2 заряда, якщо вцілить, що вже казати про Королеву, яка просто вас затопче. З кожним виродком тут є ціла стратегія бою. Білі дрони виносяться або в кулери, або прямо в кабіну. Якщо стріляти в лампочку з Анвіла, достатньо двох куль. Крутилки варто підбивати, щоб дрон не міг по вас нормально влучити. Постійно ухиляємось альтом, без цього ніяк. Чорні дрони – шершні, виносяться в два задні моторчика. Відкриваю вам ще один елементарний інсайд: ARCи самі по собі білі, це немов їхня шкіра; чорні арки – це арки покриті бронею, тому вам треба шукати в них місця, де видніється білий скін. В шершня білий скін під чорною бронею, яку можна збивати, але не варто. Відстріляюєм два задні кулера і ГГ, два постріла. Є маленькі павучки, які стрибають на фейс і не дозволяють стріляти поки їх не скинеш кнопкою F – виносяться за 1 кулю з Анвіла, за 2-3 з Ретлера. Вибухові пилососи – веселі хлопці, котрі вибухають під ногами майже на весь енергощит. Виносяться дуже легко, але не раджу валити їх з Анвіла, бо можна притухнути на перезарядці, вони дуже швидкі. Інший тип пилососів – вогняні кулі, треба просто почекати щоб ті п’д'їхали і відкрились, а потім винести. Після себе лишають вогонь, від котрого можна загорітись. Вогонь знищує пилососів, тому спочатку виносим цих покидьків. Здалеку з Анвіла падають за 1 шот. В грі є ще блукаюча броньована куля, та її чіпати хіба по квесту, в ній нема нічого доброго, та й вона втікає, а не нападає. Далі йде Снітч – це саме той чорт, який б’є тривогу і скликає пацанів. Виносити безпощадно, або никатись. Споттер – частина Бомбардира, два жука, які той випускає, щоб ті калібрували йому приціл на фул точність. Якщо ці штуки направили на вас жовтий лазер – тікаєм звідти як можна швидше, бо туди прилетять ракети. Спочатку виносяться ці штуки, а потім сам Бомбардир. Жуку стріляємо в ноги, там є жовті кулі на з’єднаннях. Добиваєм в задній прохід в жовтий бак або закидуємо гранатами здалеку. Та ж тактика і з Бастіоном, це майже такий самий жук лиш без Споттерів і з кулеметом. Також в грі є турелі, небезпечною є снайперська турель, зноситься простими пострілами. Має ззаді жовту схему, постріл в котру знищує турель одразу, але її важко побачити. Саме з нього падає sentinel firing core, який так сильно необхідний для апгрейду станка зі зброєю. Ліпер або великий механічний павук – дуже небезпечний, але дуже тупий противник. Битись з ним варто лише з точки, де він не може вас дістати, бо ця штука стрибає на пів карти і розвалює так, шо автографи брати можна. Все ж це найтупіший бот в грі. Часто він залазить в такі місця, з котрих не може вийти, через що його просто забивають палками. Стріляти треба в око, щоб знищити. Дуже болісно реагує на вогонь. Далі йдуть два найгірші виродки, перший з котрих – Шредер. Цей робот-пилосос надзвичайно швидкий і напряжний, його дуже важко позбутись і не так просто вбити. Виносить він все навколо, тому обов’язково ховатись і стріляти йому вниз конструкції. На ділі краще взагалі оминати цих виродків на Стелла Монтіс, лише там вони й зустрічаються. Почесне місце найбільшого козла займає Ракетник – це тутешній Немезіс, котрий валить за 2-3 постріла. Ракетника взагалі краще не чіпати, бо падає з нього порожняк, а ХП і куль йде цілий стос. Якщо ж таки він вас помітив, пробуйте втекти, а не воювати з ним. Вбити Ракетника можна лише пострілами в двигуни, але стріляти треба доволі довго. Існує варіант скинути на нього снітч-сканер, котрий виведе його з ладу. Ракетник впаде і просто розіб’ється об землю – такий дамаг в цій грі теж існує, роботи можуть просто вдаритись об щось і розлетітись.. Ну і в кінці є два рейд-боса, валити котрих будете всім серваком. Хто перший добіг до трупа – той і залутав головне ядро. 

На сам кінець розкажу трохи про те, як тут не палитись. Старайтесь на бігати як кінь і не робити це на відкритих просторах, котрі прострілюються з усіх боків. Часто щоб гра була цікавішою, я сам шмаляю з засідок по гравцях, щоб був градус інтриги, доля небезпеки. Стріляйте по камерах, котрі палять вас звуком – на звук можуть прийти як АРКИ, так і гравці. Щоб не кататись на тросі вниз-вверх, направляємо камеру саме туди, куди хочемо поїхати. Треба піднятись вверх? Дивимось вверх! Падіння з висоти можуть бути перебиті паркуром, якщо за щось зачепитесь або натиснете альт перед приземленням на одну з текстур. Носіть з собою димовухи, вони дозволяють вижити в критичних ситуаціях. Носіть по 5 адреналінових шотів, щоб бігти швидше і економити час. Беріть з собою по 3-4 гранати для жирних мобів, розтяжки канають на гравців, як і всіляки міни тощо. Коли гравця кладуть раком, він автоматично вистрілює червоним фаєром. Це знак про те, що десь там відбувається або ПВП, або комусь потрібна допомога. Ці фаєри можна імітувати. Треба такий знайти, потім встановлюєш на землю, відбігаєш і сідаєш в кущі. На місці ставиш міни, розтяжки і чекаєш на клієнтуру, яка хоче або допомогти, або залутатись. Полювання на людей тут реально безцінне.