Зовнішні звукові карти — це окремі пристрої, які підключаються через USB і не потребують установки всередині системного блоку. Вони зручні для використання на кількох комп’ютерах і легко замінюються при необхідності. Такі карти ідеально підходять для ноутбуків і моноблоків, де заміна вбудованої звукової карти може бути складною. Внутрішні звукові карти встановлюються в системний блок через роз’єми PCI або PCIe. Вони не займають додаткового місця і мають різноманітний функціонал, що дозволяє вибрати картку під будь-які потреби. Однак їх установка може бути складною, потребує розбирання корпусу комп’ютера і не підходить для ноутбуків або пристроїв Apple.

Підключення через стандартний USB-порт залишається популярним для зовнішніх периферійних пристроїв, хоча USB-роз'єми часто використовуються і для інших пристроїв, що може створювати проблеми при обмеженій кількості портів. Для таких випадків корисний USB-хаб. Нові комп'ютери та ноутбуки частіше використовують компактні USB-C порти, які поступово замінюють повнорозмірні USB-роз'єми. Багато нових звукових карт також підтримують USB-C, хоча деякі моделі можуть використовувати Thunderbolt. PCI-порти, хоча і менш популярні через низьку пропускну спроможність, досі використовуються в деяких материнських платах для звукових карт. Це дозволяє зберігати PCI-E слоти для інших компонентів. PCI-E (PCI Express) — сучасний стандарт для внутрішніх компонентів, зокрема звукових карт, і присутній на більшості сучасних материнських плат. FireWire (IEEE 1394) був популярний для зовнішніх пристроїв, але наразі майже вийшов з використання.

Кількість каналів звуку визначає максимальну кількість аудіоканалів, які підтримує звукова карта. Важливо враховувати, що для повноцінної роботи з багатоканальним звуком вам потрібні не тільки звукова карта, але і акустичні системи (колонки або навушники) з відповідною підтримкою каналів.