Найсильніший, найвідоміший, найкращий – чомусь ці питання завжди турбують нас, немов ми судді на якомусь спортивному змаганні. Всі вони випливають з оціночних суджень, за котрими так звикли люди, шукаючи ці най-най-най всюди. Біда лиш в тому, що далеко не завжди можна їх окреслити чітко, далеко не завжди можна зробити об’єктивні висновки і справді з’ясувати, хто ж в певний момент був дійсно в чомусь та й кращим за інших. Подібна ситуація і зі світом Відьмака. Питання «хто найкращий фехтувальник Неверленду» завжди залишається відкритим, хоч вакансій немало. В мережі ви можете натрапити на подібні топи, чия відірваність від реальності вражає як спис, тому сьогодні я вирішив дати найбільш об’єктивну відповідь на питання «хто з людей в Північних королівствах був наймогутнішим в плані власних силових чи магічних здібностей», а якщо ще коротше – хто №1 з людей по силі в світі Відьмака? На вас чекає цікава й тривала подорож, тож всідайтесь зручніше, запарюйте чайок, а після перегляду заходьте на сайт інтернет-магазину Артлайн і обирай свою ігрову збірку. Отримай до 100 доларів на Steam при покупці товару з комплектуючими від MSI.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
- Хто найкращий фехтувальник в світі?
- Гадки не маю
- Ти ніколи не знав такого?
- Я знав багатьох, котрі вважали себе найкращими
- І де їх шукати?
- На кладовищах
Майстерних фехтувальників в Неверленді немало. Бути найкращим тут – життєва необхідність, адже світ навколо темний та лихий. Як то бувало в Середньовіччі, стати справжнім фехтувальником могли дозволити собі не всі, так як далеко не всі тут взагалі можуть дозволити собі меча. Доля обирала дворян, паничів, військових, магів і людей з екстраординарними здібностями, справжніх самородків, котрі були народжені для того, щоб тримати в долоні меча. Іншим щастило рівно навпаки – ті, хто ніколи не хотів тримати зброю в руках, зобов’язаний робити це все життя, адже він потрапив до Ордену відьмаків. Бути найкращим поневолі – це ще один оксюморон від пана Сапковського.
Те, що відьмаки в цьому світі є одними з найкращих фехтувальників – знають всі. На каналі є відео про відьмацькі школи, як вони з’явились, розвивались й занепадали, гляньте після, щоб дізнатись більше про тамтешнє фехтування. Відточена роками майстерність в поєднанні з мутаціями та нереальними рефлексами дають неабиякий результат. Вбити відьмака в чесному бою? Це тут майже нереально, однак декому таки вдавалось.
Лео Бонарт – славетний мисливець за головами, котрий, за його словами, особисто вбив трьох відьмаків, чиї амулети він носив з собою як згадку, а саме – амулети грифона, кота та вовка. На цьому місці потрібно зупинитись і прояснити один дуже важливий нюанс – в літературній сазі не існує ніяких відьмацьких шкіл окрім Школи Вовка. Декілька днів тому в інтерв’ю Анджей Сапковський казав, що відьмацькі школи – це помилка, так як повинна була існувати лише Школа Вовка. З самого початку його замисел був саме таким і в книгах він дійсно ні разу не згадував про інші школи. Цю ідею розвинули вже CD PRojekt RED і самому Сапковському вона взагалі не до вподоби. Що ж за амулети тоді носив Лео Бонарт? На це немає прямої відповіді, та існує можливість, що ці амулети були зроблені самими відьмаками і не несли якогось сакрального значення. З цього виходить, що вбиті Бонартом люди могли й взагалі бути не відьмаками. Подібну думку висловлює Йен, яка свій сумнів проектує на сам метод Бонарта – як він їх вбив? Насипавши отрути в стакан, перерізавши горло уві сні, підчікуючи на жертву за темним рогом? Адже це теж питання, бо бесіди про вбивство людьми відьмаків в переважній більшості є простим міфом, окрім селянина з вилами, звісно. Конкретної відповіді на це питання немає, та те, що Бонарт був одним з найкращих фехтувальників Півночі – залізний факт.
Знаючи норовливість мисливця за головами, від котрої той згодом і помре, Бонарт вийшов б на сутичку лицем до лиця. В книгах це майже що сатана во плоті, чия майстерність ринула кудись за хмари. Він без проблем б’ється одразу з декількома суперниками і з легкістю бере верх. Єдине, що ми ніколи не бачили, то це як Бонарт зустрічається з собі рівнею і в цьому вкотре виринає проблематика.
Справа в тому, що як в реальному житті, так і в фентезі-романі, часто просто неможливо об’єктивно визначити рівень майстерності того чи іншого бійця. Вони обидва можуть бути чемпіонами, обидва можуть обростати легендами, але обидва вони ніколи не сходились в часи свого піку. Відштовхуючись від цього, часи піку в кожного бувають не часто і залежать від багатьох зовнішніх чинників, тому важко сказати конкретно, хто кого б переміг. Це як вічна дискусія про Тайсона і Алі, Кличка і завтрашній день. Виходячи з цього, вміння та силу того чи іншого персонажа можна оцінити за його подвигами. І от подвигів в Лео Бонарта взагалі майже немає, окрім того, що він зробив собі відмінну репутацію топового хедхантера. Саме вбивство трьох відьмаків принесло йому найбільшу славу, адже всі знають, що в чесному бою на мечах з відьмаком шансів майже немає. Біда лиш в тому, що ми достовірно не знаємо чи все це правда і як це відбувалось насправді, ну а сам Бонарт, зрештою падає від руки шмаркачки, яка взяла його на понт і обвела навколо пальця. Життя любить іронію.
Хоч наш сьогоднішній список не буде великим, потрібно обговорити деякі важливі деталі, котрі стосуються тих, хто до цього списку не потрапив. Цирі – перший кандидат. Справа в тому, що як в книжках, так і в грі фізичні можливості Цирі не просто завищені, а суттєво перебільшені. Так, вона Володарка Світів, може відкривати портали, рухатись зі швидкістю Соніка й таке інше, та наскільки я пам’ятаю, дівча не могло здолати простого ельфійського мага з Дикого Полювання, тоді як Геральт настукав йому чисто по фану. В книжках Цирілла й взагалі рідко проявляє якусь майстерність, радше – норовливість, свавілля, розбещеність і ідіотські вчинки є її визитівкою. Звісно, Цирілла вчилась в відьмаків, тож так чи інакше її фехтування знаходиться на рівні. Та якщо її виставити в чесному бою проти того ж Бонарта, шансів у неї просто немає. Саме четверта частина Відьмака дозволить Циріллі стати в один ряд з найкращими фехтувальниками Неверленду, ну а поки їй ще далеко до справжніх майстрів.
Повертаючись до відьмаків, буде непросто виділити з них когось конкретного окрім Геральта. Думаю, що в цьому світі не існує відьмаків з поганою технікою фехтування, тому всі вони більш-менш знаходяться на одному рівні. Тут найкращим методом знову стане метод сегрегації за подвигами. Виділяється Ескель, котрий зумів вбити вищого вампіра, а про його техніку казали, що вона наближена до техніки Геральта. Все ж ні Ескель, чи Ламберт і навіть Весемир не славились чимось надзвичайним. На відміну від тих відьмаків, котрі полювали на драконів.
Як відомо, в світі Відьмака дракони є одними з найбільш небезпечних противників. Полювали на них одиниці, а декотрі відьмаки, як Геральт, і взагалі відмовлялись їх вбивати, так як вони розумні істоти і не несуть планомірної шкоди. Дещиця інших відьмаків думали інакше, шкода лиш, що імена їхні не так добре збереглись в тумані історії. Все ж дійшло до нас одне - Георг з Кагена. Могилу цього відьмака ми будемо шукати в третій частині і називається вона Грот Драконоборця. Саме славетним драконоборцем і був Георг з Кагена зі школи Грифона. Йому вдалось здолати зеленого дракона, однак він отримав надто складні поранення під час сутички. В результаті місцеві християни ще й отруїли і обікрали його, а потім скопитились від відьмачих еліксирів, котрі прийняли за випивку.
Далі треба поговорити про Ередіна, головного антагоніста всіх частин серії і частково літературної саги, так як з’являється він там лише в двох книгах і то нечасто. Ередін – головнокомандуючий Дикого Полювання, ельф з естеблішменту, котрий завжди бажав страшної влади. На відміну від його великих амбіцій і его, його справжні бойові можливості були далеко не такими вражаючими. Більше того, демонстрував він їх лише під кінець Відьмак 3, та й то не надто вдало. Нагадаю, що в книзі Цирілла і взагалі пошила Ередіна в дурні, залишивши забіяку в холодній воді. Рухаючись за фактами, поставити цього пана на одне з місць в нашому рейтингу було б негоже, як і його побратима по племені – Аваллакха. Так, це потужний маг, але він є Знаючим, щось типу шамана, котрий може бачити майбутнє і подорожувати світами. Це не є бойовий маг, та й в третій частині ми бачили його падіння, тому – мінус.
А от що стосується магів Неверленду, тут справа куди цікавіша. Маги в цьому світі – одні з наймогутніших персон. Ми знаємо як члени Капітулу самотужки знищували цілі армії, знаємо про Соденський пагорб і безліч інших оповідей. Та і тут є важливі нюанси. В світі Сапковського маги частіше використовувались як артилерія, яка здатна втілювати масовий демедж. На це йшло багато сили і часу, та в відкритому полі бій проти мага в 95% випадків закінчується смертю його опонента. З саги ми знаємо круті висловлювання магів про спопелити за змах пальця, розкласти на атоми за секунду тощо, і вони не перебільшували, бо це було їм дійсно під силу. Більше того, безліч магів були добрими фехтувальниками, тож могли дати відсіч навіть тоді, коли магічні здібності були відсутніми. Все ж все впирається в простір і ситуацію. Якщо найманий вбивця чи відьмак знаходитимуться недалеко від мага, тоді вже в мага шансів не так багато. І в книгах, і в іграх ми бачили, як декілька озброєних хлоп’ят можуть настукати по довбешці навіть топовим магам. Достатньо згадати лише різню в Лок Муїнне, де пару хлопців з мечами перерізали пів Капітулу. Все залежить від ситуації, однак сила в магів дійсно неймовірна. За лором, найсильнішою магічкою була Тіссая де Вріє, котра й виховала Йен. В книзі про це говорять відкрито, проблема лиш в тому, що ми ніколи не бачили здібності Тіссаї на ділі. І вже й не побачимо, бо після тієї ж різні вона наклала на себе руки.
Наступний топовий фехтувальник і максимально потужний хлопчина в нашому списку – це Ерланд з Лаврика, основоположник Школи Грифона. Цього персонажа вигадали вже CD Projekt RED, але дуже добре наповнили його біографію. Про Ерланда я згадував в відео з відьмацькими школами, тому не буду повністю переказувати його історію і сконцентруюсь лише на подвигах. Ерланд – яскравий приклад справжнього лицаря з чеснотами і намірами. Після розколу Ордену відьмаків, він створив Школу Грифона, яка дуже успішно функціонувала протягом років в Ковірі. Сам Ерланд був одним з найкращих фехтувальників, та настільки, що зумів вбити вищого вампіра, шарлея, ігошу і навіть коричневого дракона! Ерланд був майже що королівським відьмаком, як Геральт, котрий часто мав справи з королями. Найцікавіше те, що Ерланд, швидш за все, і є славнозвісним відьмаком Вороном, чию могилу ми знаходимо в першій частині.
Подвиги Ерланда з Лаврика дійсно вражаючі, однак подвиги Геральта з Рівії куди славетніші. Думаю, наш відьмак зі спокоєм в серці займає своє третє місце за правом. Чому не вище? Та тому, що вище буде саме той, хто наніс йому подвійну поразку, а саме – Вільгефорц з Роггевена.
Вільгефорц в книжній сазі був настільки потужним, що головні антагоністи третьої частини здаються проти нього маленькими дітьми. Це був справжній геній, котрий реалізував свій потенціал максимально в будь-якій справі, за котру брався. По факту, Вільгефорц був найкращим фехтувальником в літературній сазі, і саме не на словах, а на ділі. Одним лише посохом він зумів просто стерти Геральта, покалічивши його так сильно, що лиш магія дріад дозволила йому відновитись. Магічні здібності Вільгефорца перевищували здібності всіх інших магів, навіть Тіссаї. Цей чоловік опановував таку магію, котру цілим Капітулом опанувати не могли. До прикладу, він єдиний добився повноцінної регенерації тканин на власному тілі і майже що відновив собі обличчя та око. Вільгефорц сам створював унікальні заклинання, одним з котрих розмазав Регіса по стіні. Цим ж заклинанням він міг вбити й Геральта, про це він особисто каже перед другою сутичкою, однак не став вдаватись до максимальних сил через власну пиху, а впав переможеним через просту хитрість від Геральта. До слова, вищезгадане заклинання Капітул навіть не зміг вповні повторити, не те що вигадати. Також це був єдиний маг, який міг реально левітувати в повітрі немов він дійсно літає. Вільгефорц був неймовірно розумним і хитрим маніпулятором, котрий робив все, щоб дійти до мети. Цього максимально амбітного хлопця випереджає лише лідер нашого списку – маг Альзур.
Якщо Вільгефорц був найталановитішим магом свого часу, в часи Альзура він був б Альзуром на мінімалках. Маг Альзур – це найсильніший в історії маг, котрий стояв за створенням відьмаків. Він міг викликати демонів і контролювати їх, створював власні легендарні заклинання, котрі намагались відшукати і опанувати маги часів Геральта. Та найвищим досягненням Альзур вважав створення різних істот. Маг стояв не тільки за створенням відьмаків, але й за створенням різних чудовиськ, одне з котрих – Вій, його і вбило. Тільки уявіть: Альзуру вдалось покласти край 100-річній війні всього лише викликом однієї надприродної істоти, котра повністю знищила армію противника. Ерланд з Лаврика, котрий був одним з перших відьмаків, застав Альзура живим, але їхні шляхи більше не перетинались. Маг помер в Мариборі від рук власного творіння, яке згодом рознесло пів міста.
- Андрій Безсовісний, ARTLINE PLAY