Блоки живлення форм-фактора ATX, TFX і SFX розроблені для різних типів корпусів і систем. Стандарт ATX широко використовується для корпусів та материнських плат формату ATX, з типовими розмірами 150х140х86 мм. TFX підходить для компактних корпусів, таких як Mini Tower, маючи менші розміри — 83х146х64 мм, та часто меншу потужність, але повну електричну сумісність з ATX. Форм-фактор SFX, створений для мініатюрних систем (наприклад, microATX), також електрично сумісний з ATX, проте його розміри ще компактніші — 100х125х64 мм.

Комп'ютерний БЖ – це основне джерело живлення для стаціонарних ПК. Він перетворює змінний струм на постійний та живить процесор, материнську плату, відеокарту та інші компоненти. Універсальний БЖ підходить для різних пристроїв, таких як ноутбуки, телевізори та інша електроніка. Це компактні блоки з адаптивними вихідними параметрами. БЖ для ігрових моноблоків створені для високої продуктивності в ігрових системах, забезпечуючи потужність для потужних процесорів та відеокарт. БЖ для ноутбука – це компактні адаптери, що забезпечують мобільним пристроям стабільну роботу від розетки або зарядку акумулятора. БЖ для материнських плат використовуються для тестування та налагодження роботи системи без повного ПК, подаючи живлення безпосередньо на плату.

Для стабільної роботи комп'ютера вихідна потужність блоку живлення повинна перевищувати максимальне енергоспоживання системи. Для офісних ПК зазвичай достатньо 400 Вт, для середніх конфігурацій — до 600 Вт, а для ігрових та професійних систем — 650 Вт і більше. Однак вибір потужності слід робити індивідуально для кожної конфігурації.

Сертифікат 80PLUS підтверджує відповідність блока живлення високим стандартам енергоефективності. Він оцінює ККД на трьох рівнях навантаження та враховує коефіцієнт потужності. Вимоги варіюються залежно від рівня сертифікації.

ККД визначає, яка частка електроенергії, що подається на блок живлення, перетворюється в корисну енергію для системи, а яка втрачається у вигляді тепла. Сучасні блоки живлення з сертифікатом 80 PLUS гарантують ККД від 80% і вище. Це означає, що при 80% ККД лише 20% енергії йде на втрати.

Розмір встановленого вентилятора впливає на його здатність забезпечувати належну циркуляцію повітря, що важливо для підтримання оптимальної температури компонентів. Чим більший вентилятор, тим краще він справляється з охолодженням на низьких обертах, що сприяє зниженню рівня шуму і економії енергії. Хоча такі моделі можуть коштувати більше і потребують більше місця в корпусі, їх перевага у забезпеченні стабільної та тихої роботи є незаперечною.

Активне охолодження — найпоширеніший варіант. Він використовує вентилятор для відведення тепла від компонентів блоку живлення. Цей тип системи недорогий і ефективний, достатній навіть для високопотужних моделей. Основний недолік — шум під час роботи вентилятора, що може бути помітним при високих навантаженнях. Пасивне охолодження не використовує вентилятори, а покладається на теплові радіатори для розсіювання тепла. Такі блоки живлення працюють абсолютно безшумно, що робить їх ідеальними для тихих ПК або домашніх кінотеатрів.

Захист від перенапруги блоку живлення спрацьовує при критичному зростанні напруги, автоматично вимикаючи пристрій, щоб захистити компоненти системи. Захист від надлишкового струму (OPP) відключає блок живлення, коли сила струму перевищує допустимі межі. Важлива відмінність від захисту від короткого замикання (SCP) полягає в тому, що OPP спрацьовує при підвищених струмах, що не досягають рівня короткого замикання, але все ж небезпечні для системи. OPP також враховує сумарний струм на всіх лініях живлення. Захист від короткого замикання (SCP) запобігає пошкодженням блоку живлення та інших компонентів у разі різкого зростання струму, коли опір падає до нуля.