Resident Evil є серією, котра постійно знаходиться в стані розвитку. Кожна наступна гра пропонує видозмінений від попередньої частини геймплей, злегка змінений антураж, а також дуже часто пропонує нового головного героя. Іноді подібні зміни кардинальні, як в Resident Evil 7, де серія від 3-ї особи перейшла до першої. І це не просто не зашкодило їй, а зробило ще страшнішою. Предметом нашої розмови сьогодні стане майбутня Resident Evil 9, котра обіцяє стати особливою для серії. Я Андрій Безсовісний, ви на Артлайн Плей і перед початком залишу ваше запрошення на сайт нашого інтернет-магазину, де ви завжди можете купити топовий ігровий ПК.

ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE

Пліток про Resident Evil Requiem було багато: від острова з зомбаками, до цілих трьох головних героїв, одним з котрих фігурувала Джил Валентайн. Фантазії розбились об реальність декілька днів тому, коли нам провели офіційний шоукейс. Як і було відомо раніше, матимемо двох головних героїв: Леона і Грейс, хоч директор проекту – Коші Наканіші, одразу сказав, що спочатку вони створювали гру лише з Леоном в головній ролі, тоді як ідея завести журналістку Грейс з’явилась пізніше. Ця ідея повністю змінила все, та про все по порядку.

Якщо ви прихильник серії Resident Evil і грали в кожну, чи майже в кожну гру, ви знаєте, як сильно вони різняться одна з одною, не дивлячись на те, що майже в кожній треба хедшотити зомбів і хедшотити влучно, оскільки куль насипають так як сьогодні насипають світла. Здебільшого сказане в цьому відео стосується саме останніх ігор серії, включаючи прекрасні рімейки 2, 3 і 4-го Резика. І всі вони як різнокольорові олівці, хоч і з однієї пачки. 

Resident Evil 2 – це хардкорний і атмосферний survival-хоррор, котрий робить немалий акцент на загадках, а також на дефіциті розхідників, особливо набоїв. Клаустрофобні преміщення, виконані як один суцільний лабіринт, вкрай живучі зомбі, чия черепушка немов вилита зі свинцю, готові танчити головою в будь-який момент. Ну і Містер Х, котрий постійно ходить по п’ятах і дуже вправно використовує ефект неочікуваності. Двійка вважається однією з найбільш еталонних частин, адже дійсно є витриманою в жанрі грою, котра зуміла скласти іспит часу і успішно переродитись з попелу. Такою дорогою пішла і трійка, запозичивши той ж антураж і подачу, але з survival-horror’а гру потягнуло в сторону шутера з horror-елементами, що злегка підмочило їй репутацію. Не дивлячись на це, такий хід після повільної другої частини з зомбами, чия кабіна приймає до 10 подач, просто зобов’язаний був бути. Шкода лиш, що в порівнянні з двійкою третя частина ну аж надто коротка, а після її проходження швидко починаєш забувати про те, що взагалі відбувалось після середини гри, тоді як Resident Evil 2 навпаки постійно підігріває градус цікавості. Золотою серединою і класикою для більшості став Resident Evil 4 Biohazard, котрий знову повернув Леона, а також густу й моторошну атмосферу. Та найкраще те, що четвірка зуміла витягнути досвіду й з трійки, притягнувши той самий екшончик з вертушками в якості вишеньки на торті. Гра не просіла ані в плані екшену, ані в плані survival-хоррор, хоч особисто мені ані третя, ані четверта не видаються навіть трішки жахаючими. Четвріка зуміла сплести дуже міцну атмосферу і стати більш динамічною грою, а Леон в якості головного героя – це завжди ізі він. 

В п’яту і шосту частину мені, чомусь, досі не фартануло пограти, тому обов’язково пишіть в коментар що ви думаєте про ці ігри, а от Resident Evil 7 заслуговує бути найбільш моторошною грою в серії. І частково це заслуга камери від першої особи, котра завжди все робить страшнішим, оскільки руйнує призму, через котру ми сприймаємо навколишній світ саме через головного героя, будучи в камері від третьої особи. Камера від першої особи робить саме тебе спостерігачем, а не твій аватар в образі ГГ. Додайте до цього дуже кмітливу, закручену і цікаву історію сім’ї Бейкерів, додайте цілу купу стрьомних моментів, котрі дозволяють зловити висадку на Місяць, а також дайте нормально постріляти і подумати над загадками – на виході отримаєте сьомий Резик. Восьма частина успішно продовжує цю традицію і стає особисто для мене улюбленою частиною в серії, наскільки вона багата на все вищеперераховане! То як рухатись після стількох правильних рішень і як не вгробити серію надлишковим новаторством? Хлопці розкинули мізками і зрозуміли, що не треба вбивати старе – його треба помножити. Так в Resident Evil 9 буде дві камери на вибір: від першої і від третьої особи. Обирати можна буде як за Грейс, так за Леона. Коші Наканіші каже, що геймплей за Грейс нагадуватиме 2 і 7 частини, тоді як геймплей за Леона нагадає четверту. Тобто за Грейс ми будемо більше лякатись, ховатись і стелсити, тоді як за Леона будемо страшно ломити кабіну. Для цього у нас з’явиться складна гуцульська сокирка ну і за вертухани ніхто не забував! Наканіші каже, що цього разу Леон таки повністю пуститься берега, а гра чергуватиме геймплей за обох персонажів. 

Представили нове покоління зомбаків, які є насправді старим поколінням, просто тепер вони все ще володіють спогадами з минулого життя, котрі змушують їх вдаватись до подібної сублімації. Після розповідають про стрільбу – тепер не треба буде стріляти лише по кумполу, можна накладати і по колінцях. Завезли більше ragdoll-фізики, коли противники живі, що круто, як і купа всіляких добивань тощо. Глянувши на стволи Леона, одразу розумієш, що цього разу довбешкою не потанчиш, що теж чудово. Можна буде підбирати пушки ворогів і розвалювати ними. За Грейс більше будемо продумувати кожен хід, лазити вузькими псячими стежечками і колупатись в носі, чекаючи поки пройде той чи інший противник. Головне лиш не розслаблятись, бо можна таки можна буде злегка засратись на скрімаках і ефектах неочікуваності. Часто доведеться втікати від зомбів, а пушка в Грейс буде лиш одна – револьвер «Реквієм». І хоч набоїв буде мало, шотять вони як червоний Ревас.  

Далі нам втюхують рекламні інтеграції «Порше» і якогось надзвичайного годинника. Під кінець прикрутили DLSS 4, щоб будь-яке відро тягнуло, хоч насправді я не надто розумію навіщо це тут взагалі, так як кожен Resident прекрасно оптимізований, на відміну від багатьох інших сучасних шедеврів на популярних рушіях. У всьому іншому – це той самий Резидент, лиш брутальніший і більш обширний. Варто зазначити, що в четвертій частині ми теж місцями мали дуальний геймплей. Переважну більшість гри ми ломили за Леона, тоді як місцями були моменти стелсу і хованок за Ешлі проти зомбі-лицарів – і це було дійсно прикольно, хоч і доволі легко. Дев’ятий Резидент обіцяє бути найбільшим в серії, а також вже сьогодні є плітки про те, що гра може стати останньою для Леона. Поживем – побачим.