Принтери з однією друкуючою головкою підходять для базового друку з одного матеріалу та одного кольору. Моделі з двома або більше друкуючими головками дозволяють працювати з різними матеріалами та кольорами одночасно, що значно розширює можливості друку, включаючи створення складних моделей з підтримувальними структурами або кольоровими елементами. Вибір 3D-принтера з потрібною кількістю друкуючих головок залежить від завдань: для простих проєктів достатньо однієї головки, а для складних і багатоколірних моделей краще підходять принтери з кількома головками.

3D-принтери можуть застосовуватися в різних сферах: від хобі та домашніх проєктів до професійного використання в промисловості, медицині чи архітектурі. Принтери для домашніх потреб і навчання зазвичай компактні та прості в управлінні, призначені для створення невеликих моделей, іграшок або прототипів. Професійні та промислові 3D-принтери мають вищу точність, можуть працювати з різноманітними матеріалами й використовуватися для створення складних деталей, інженерних прототипів або медичних імплантів. Вибір 3D-принтера за призначенням залежить від масштабу та складності завдань, а також від рівня необхідної точності та продуктивності.

FDM (Fused Deposition Modeling) — це найпоширеніша технологія, при якій розплавлений пластик накладається шарами, що робить її ідеальною для простих і недорогих проєктів. SLA (Stereolithography) використовує фотополімерну смолу та лазер для її затвердіння, забезпечуючи високу точність і деталізованість об'єктів. DLP (Digital Light Processing) також використовує смолу, але замість лазера застосовує цифровий проєктор, що прискорює процес друку, зберігаючи при цьому високу точність. SLS (Selective Laser Sintering) використовує лазер для спікання порошкових матеріалів, що робить цю технологію придатною для створення міцних і складних деталей. Вибір технології друку залежить від завдань: FDM підходить для простих проєктів, SLA і DLP — для створення деталізованих моделей, а SLS — для міцних промислових деталей.

Найпоширенішими матеріалами є пластики, такі як PLA, ABS і PETG, які підходять для створення міцних і довговічних об'єктів. PLA — це біорозкладний пластик, легкий у використанні й ідеально підходить для початківців. ABS має високу міцність і стійкість до температур, тому використовується для створення функціональних деталей. PETG поєднує гнучкість і міцність, підходить для технічних проєктів. Також існують принтери, що підтримують друк фотополімерами для точних моделей (SLA, DLP), металами (SLS) і композитними матеріалами. Вибір матеріалу залежить від вимог до міцності, гнучкості, деталізації та призначення надрукованого об'єкта.

Характеристика, яка визначає максимальні розміри об'єкта, який можна надрукувати на даному пристрої. Область друку вимірюється у трьох осях: висота, ширина і глибина, зазвичай у міліметрах або сантиметрах. Чим більша область друку, тим більші об'єкти можна створювати, однак це також може впливати на розміри самого принтера. Для домашніх і навчальних моделей часто достатньо області друку 150х150х150 мм, тоді як для професійних і промислових завдань можуть знадобитися принтери з областю до 300х300х400 мм і більше. Вибір розміру області друку залежить від завдань і необхідного масштабу проєктів.

Швидкість друку 3D-принтера — це характеристика, яка визначає, з якою швидкістю пристрій може створювати об'єкти. Швидкість вимірюється в міліметрах за секунду (мм/с) і варіюється залежно від моделі принтера, використовуваної технології та матеріалів. Вища швидкість друку дозволяє скоротити час на створення моделей, але може знизити якість або деталізацію. Для простих об'єктів швидкість друку може досягати 100-150 мм/с, тоді як для високоточних або складних деталей бажано використовувати нижчу швидкість — близько 50 мм/с. Вибір швидкості друку залежить від завдань: для швидких прототипів можна використовувати максимальні значення, а для складних проєктів краще обирати нижчі швидкості для підвищення якості.

Характеристика, яка вказує на кількість нагрівальних елементів, відповідальних за плавлення та подачу філамента в екструдер. Принтери з одним хот-ендом підходять для роботи з одним типом матеріалу або кольором одночасно. Моделі з двома або більше хот-ендами дозволяють друкувати одночасно кількома матеріалами або кольорами, що розширює можливості створення складних і багатоколірних об'єктів. Наявність кількох хот-ендів корисна для проєктів, які потребують комбінації різних матеріалів, наприклад, під час створення гнучких і твердих елементів в одній моделі. Вибір кількості хот-ендів залежить від завдань і складності проєктів для друку.

Датчик наявності філамента — це корисна функція 3D-принтера, яка відстежує наявність матеріалу в екструдері під час друку. Якщо філамент закінчується або відбувається його обрив, датчик автоматично призупиняє друк, щоб уникнути пошкодження моделі та втрати часу. Після заміни філамента процес друку можна продовжити з того місця, де він був зупинений. Ця функція особливо корисна під час тривалого друку великих об'єктів, коли складно передбачити точну кількість необхідного матеріалу. Наявність датчика філамента підвищує надійність і зручність роботи з принтером, знижуючи ризик невдалих проєктів друку.

Автоматичне вирівнювання — це функція 3D-принтера, яка автоматично коригує положення друкарської платформи перед початком друку. Ця характеристика дозволяє принтеру з високою точністю визначати нахил або нерівності робочого столу та налаштовувати висоту друкуючої головки таким чином, щоб забезпечити рівномірне накладання шарів матеріалу. Автоматичне вирівнювання значно спрощує процес підготовки до друку, покращує адгезію першого шару і знижує ризик помилок під час друку, що особливо корисно для початківців. Наявність цієї функції робить роботу з 3D-принтером зручнішою і точнішою, забезпечуючи якісні результати друку.