Після декількох буремних місяців Джон Марстон повертається додому. Там в затишку сімейного вогнища його син Джек читає книжку зі страшними оповідками, а дружина Ебігейл зашиває шкарпетки, жартуючи про те, що колись, коли Джек закінчить університет, буде гнути кирпу й задирати носа, проходячи повз неї, знедолену та бідолашну на вулиці без визнання того, що вона його мати. Та ще й доброго копняка під дупу всипить, на що Джек відповідає – якомога сильнішого. Під смішок заходить Джон Марстон, розпитує про що балакають, як справи і де дівся Дядечко, якого не бачили вже давненько. Ебігайл думала, що старий пияцюрник вештається десь з Джоном і тут за вікном показується і зникає чиясь рука. Сім’я не звертає на це увагу: Ебігейл йде готувати вечерю, а Джек розповідає батьку про ацтеків, котрі поклонялись місяцю і сміливця, котрий перебив всіх, щоб знайти лікарство від загадкової хвороби, немов натякаючи на сюжет цього DLC.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE!
Глуху ніч і тишу в спальні Джона Марстона розрізає скрип дверей і гарчання. На порозі стоїть Дядечко, от лише вигляд у нього не найкращий: скривавлений, розтерзаний, з божевільними очима. Він нападає на Джона, а той гасить його по голові лампою. Джон залишає Ебігейл в спальні і біжить по рушницю, але Дядечко знову приходить до себе і починає бігти за дружиною Джона, наздоганяє її на ганку і кусає за шию. Джон зносить йому голову, малюється Джек, який підбігає до мами, а та вже кусає його. Обоє валяються скривавлені, та швидко здіймаються на ноги і нападають на Джона. Наш герой в’яже обох і відносить до спальні. Тут коїться щось дивне і страшне, том він вирішує поїхати до Блеквотера, щоб знайти лікаря.
Ситуація в Блеквотері не з найкращих. В місті нікого немає, а поодинокі будинки навколо охоплені полум’ям. На головній вулиці Джон зустрічає Професора – в DLC ми вкотре зустрінемось з персонажами з головного сюжету Red Dead Redemption. Той наляканий і не розуміє, чому всі навколо хочуть його з’їсти. Однак він – людина науки! Саме тому рудий просить Джона зачекати допоки той піде за своєю торбою, а згодом вони разом відправляться на пошук ліків. Та збутись цьому не судилось – на Професора одразу ж нападають зомбі і рвуть його на шмаття, залишаючи Джона наодинці з незрозумілим жахом.
Джон прострілює довбешки кожному зомбі в Блеквотері, тим самим звільняючи поселення від ходячих мерців. Він зустрічає інших вцілілих в місті. Налякана руда дівчина розповідає, що мертві повстали з могил. Джон вирішує сам переконатись в сказаному, відправляється на цвинтар, де з могил дійсно починають підійматись мерці. Давши їм раду, він знову повертається до міста, де знаходить декількох живих людей. Одні звинувачують в нашесті мертвих владу й емігрантів, мовляв це вони не закрили кордони і тепер емігранти понабігали в США, щоб жерти американців. Інші розповідають, що у всьому винен чоловік зі скляним оком, або ж чоловік, який продає цілющі зілля, так звану зміїну олію. Місцеві так розбурхують чвари один між одним, що починають вияснювати, хто з них повинен стати лідером і давати вказівки. Поки вони зайняті цією суперечкою, зомбі знову атакують і зжирають жіночку, а ті втікають хто куди.
Людина зі скляним оком і шахрай з тоніками – Джон Марстон знає про кого йде мова і де їх шукати. Біля річки на ганку невеликої хатини Сід разом з мерцем грають в карти. Здається, Сіда ніяк не здивувала подібна епідемія, вона йому навіть до вподоби. Джон хоче відповідей, та огидний худорлявий чолов’яга вмикає блазня. Все ж хоч якусь крихту інформації герою вдається отримати від божевільного. Той каже, що якщо Джон так сильно хоче допомогти, то нехай очистить цвинтарі від мерців, або ж стане одним з них і припинить перейматись пустим. Марстон відвідує три кладовища і очищує їх від мерців, повертається до Сіда, а той влаштував гулянку з мерцями: і мертві хвойди, і мертвий скрипаль, і повільний танець. Сід знову вмикає дурника, але розповідає, що таке трапляється кожні 200 років на цих землях, вони немов очищуються таким способом. Більше нічого суттєвого Джон від нього не отримує, тому вирішує відправитись на пошуки Веста Дікенса, продавця зміїного зілля.
Славнозвісного шахрая Марстон знаходить в старому Форті, в котрому в сюжеті сидів Білл Вільямсон. Дікенс гучно розпродує своє зілля, розповідаючи байки про те, що воно відлякує мерців. Джон зупиняє його виставу, розганяє наївних покупців і змушує старого взятись до справи, а не блазнювати шахрайськими витівками. Виявляється, його зілля не відганяє мерців, але якщо б Джон приніс йому 5 підсніжників і 5 штучок пустельного шавлію, він зміг б приготувати більш ефективний тонік. Обидві квітки треба збирати в різних частинах карти, місця не позначені, через що пошук може сильно розтягнутись. Шавлій збираємо біля того ж форту, а за підсніжниками їдемо на північ карти в Тол-Тріз, де в снігах відшукаємо потрібні нам квіти. Там відшукаємо й сімейку, котра полює на Йеті. Вони кажуть, що їх тут розвелось дуже багато і пропонують нам завалити п’ятьох. Джон так і робить, вбиває чотирьох, а останнього застає під деревом в сльозах. Йеті вміє розмовляти, каже, що вони жили в цих горах тисячі років, а якийсь маніяк перестріляв всю його родину. Джон ж певний в іншому – Йеті їдять дітей. Він декілька разів кидає це сніговій людині, а та каже, що він з’їхав з глузду. Нехай краще прикінчить його і покладе кінець його жалюгідному існуванню, так як життя йому більше не миле. Тут вже залежить від вас чи вб’єте ви Йеті, чи залишите на самоті – він зникне вже через пару кроків.
Привізши Дікенсу квіти, той робить приманку для зомбі. Потім відправляє нас по деталі і майструє нам мушкетона. Джон не надто вражений зброєю, типу – чи на дворі точно те століття, щоб стріляти з мушкетона. Але пушка забавна – такий собі аналог базуки, який стріляє частинами тіл мерців і розриває на шматки одразу декількох. Сам ж Дікенс каже, що відправляється до Мексики, щоб перевірити чи там безпечно. Старого треба почекати трохи, а за той час виконати всі можливі квести на карті, один з котрих – квест з кіношником.
Вусатий чолов’яга пропонує нам за винагороду привезти йому кислотного мерця, який стане зіркою його кіно. В результаті ж обидва мерці виявились нікудишніми акторами і зжерли режисера. Після виконуємо декілька місій по порятунку людей, які не відрізняються різноманіттям, допомагаємо шерифу Армаділло відшукати його помічників, котрі перетворились на зомбі. В цьому квесті в одному з салунів Армаділло ми знайомимось з продавцем-хейтером, котрий має власну теорію про те, що відбувається навколо. На його думку у всьому винні жиди. Вони вже давно плетуть ниті всесвітньої змови, та не одні вони привели зло до цієї цвітучої країни, а ще: чорні, геї, католики, соціалісти, азіати і британці. Жидо-гейсько-католицька влада щось замислила, а страждають прості невинні американці. Джон вражений сердешною добротою старого, котрого за декілька хвилин на вулиці роздеруть на шмаття. За поміч шерифу він отримує свій славнозвісний обріз і відправляється на зустріч з Вестом Дікінсом, котрий чекає його в руїнах.
Вест Дікенс все прояснив. Кордони закриті, але до Мексики можна потрапити на військовому поїзді, якщо прикинутись солдатом армії США. У місцевих дезертирів Джон бере форму і заскакує на поїзд, на котрий по дорозі в Мексику нападають мерці. Команда розбігається, та Джон таки приїздить до краю текіли і буріто і бачить, що тут все те ж саме. На станції він зустрічає монашку, котра вбиває зомбі і прохає врятувати її монастир від мерців. Маючи добре серце, Джон виконує прохання, а монашка розповідає свою версію апокаліпсису, яка, звісно ж, пов’язана з гріхами, богами і таким іншим. Однак її свята вода не допомагає вилікувати хворобу, зате добре діє в якості запальної суміші. Очистивши ще одне кладовище, на котрому швидш за все поховали всіх фанатів Тейлор Свіфт, настільки їх там було багато, монашка розповідає про майбутнього президента Мексики Абрахама Рейеса, відгукуючись про нього вкрай негативно. Він точно має знати в чому справа.
Та до Рейеса нас не пустять, допоки ми не виконаємо квест містера Рікетса, колись найкращого стрілка Мексики. Той тепер живе в борделі і каже, що йому потрібен динаміт і приманка. Тут нас вкотре відправляють шукати срані квіточки по всій карті, розтягуючи пошук неочевидною хитрістю – квітка (пустельний мак) росте тільки в районі Блеквотера, завдяки чому її можна вишукувати годинами, адже думаєш, що пустельний мак, за логікою, повинен РОСТИ В ПУСТЕЛІ, а не поблизу тріснутого дерева в Блеквотері. Все ж, відшукавши рослину і динаміт, Рікетс разом з Джоном роблять вибухові приманки.
Залишилась остання справа – відправитись до Рейеса і з’ясувати, що сталось, щоб покласти цьому край. В фазенді майбутнього президента майбутній президент вже встиг стати зомбі, який ганяється за своєю служницею. Зносимо йому голову, а жіночка каже, що в епідемії винен саме Рейес. Виявляється, що під фазендою знаходиться древня гробниця ацтеків, в котрій той знайшов міфічну маску. За легендою, вона повинна була зробити його невразливим, однак перетворила на зомбі і оживила мерців. Марстон разом з дівчиною спускаються до гробниці, щоб покласти маску на місце. Їм це вдається і епідемія дійсно припиняється, а сама дівуля зникає, як пар.
Марстон повертається додому. Його сім’я вже не зомбі. Вони падають в теплі обійми і на цій хорошій ноті все закінчується, та через пару секунд нам знову показують маску. Тепер її викрадає худорлявий Сід, а після Джон Марстон встає з могили. Апокаліпсис починається знову.