«Коли народжуєшся, отримуєш квиток на фрік-шоу. Коли народжуєшся в Америці, отримуєш місце в першому ряду» - Джордж Карлін
США – країна мрій і можливостей. Вона завжди знаходиться на лідируючих позиціях в рейтингах найкращих і найбажаніших країн для еміграції, манячи «Американською мрією», до котрої кожен ладен доторкнутись. Американська культура всюди, вона стрімголов поширюється світом протягом років, використовуючи для цього такі інструменти як медіа чи мистецтво. І тоді як самі американці мають високу думку про себе та свої культурні надбання, решта світу дивиться на все це іншими очима. Капіталізм для одних – добровільне рабство для інших, висока купівельна спроможність – культура конс’юмеризму, бездумного споживання. За всіма красивими словами і гучними обіцянками завжди ховається монстр під назвою реальність. І реальність, в переважній більшості, не збігається з фантазіями сказаного. Це ядро кожної гри в серії Grand Theft Auto, де переважна більшість головних героїв стартують з соціального дна, щоб піднестись до лав вищої ліги. І ввесь цей процес їхнього піднесення є однією величезною сатирою на Америку як таку. Та чи могла б існувати GTA за межами США? Спробуємо розібратись. Я Андрій Безсовісний, ти вже на Артлайн Плей, а ігрові ПК чекають тебе на сайті інтернет-магазину Артлайн. Лови літні знижки з Gigabyte і забирай товари за суперцінами!
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
«GTA, як IP, має в собі стільки американщини, що було б дійсно важко змусити працювати все це в Лондоні чи в будь-якому іншому місці. Вам потрібні пушки, вам потрібні гучні персонажі. Відчуття немов гра завжди була про Америку, можливо з перспективи емігранта» - Ден Хаузер
Серія Grand Theft Auto не випадково завжди обирала місцем дії Сполучені Штати. Кожна гра в серії транспортувала нас від східного до західного побережжя, демонструючи реальні міста під іншими назвами. Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Лас-Вегас, Маямі, Нью-Йорк – всі вони існують в віртуальному просторі серії і всіх їх ми встигли дослідити, хоч і самі міста не задумувались як точна копія, а швидше як гібрид різних міст США. Ми багато де побували, та чи може статись так, що одна з ігор серії обере місцем дії не Штати? Ден Хаузер, головний сценарист і колишній співласник Rockstar, заперечує таку ідею, адже це не була б GTA. Колись на першій Плойці хлопці вже випускали GTA London і отримали змішані відгуки. Після подібні експерименти з перенесенням гри до іншого, не американського сетингу, ніколи не проводились, хоч були грандіозні ідеї щодо GTA Tokyo. І це не випадково.
Америка – це не просто країна, це велике грандіозне шоу, в котрому все перетворюють на шоу. Для цього вони мають власний термін – шоу-бізнес, котрий приносить фантастичні статки. Бажання хліба й видовищ в США завжди викручене на максимум: поліцейські погоні перетворюються на цілі live-серіали, а серійні вбивці і кримінальні одиниці стають героями поп-культури. Для американців це звичайний день, тоді як для людей, котрі приїхали туди з інших частин світу, все це видається як мінімум дивним.
«Коли Америка відкрила морські кордони і пустила всіх італійців, як ви думаєте – навіщо вони зробили це? Тому що вони намагались врятувати нас від бідності? Вони зробили це, тому що ми були їм потрібні. Ми потрібні, щоб будувати їхні міста, їхні метро і робити їх багатшими. Карнегі і Рокфеллери, їм потрібні були робочі бджоли і ось ми там. Та не всі хотіли роїтись навколо вулика і втрачати те, чим ми були. Ми хотіли залишатись італійцями і репрезентувати речі, котрі були важливими для нас: честь, родина, вірність. Хтось з нас хотів трохи дії. Ми не були освіченими як американці, але в нас були яйця взяти те, що ми хотіли. А всі інші покидьки, як Джей Пі Морган, вони шахраї і вбивці також, але це інша справа, це бізнес, чи не так? Американський шлях» - Тоні Сопрано, The Sopranos
США – країна емігрантів, котра не може існувати без емігрантів. Дана тема відкриває перед Rockstar надзвичайні можливості, демонструючи справжнє американське diversity. Банди чорних, італо-американська мафія, руска мафія, мексиканські картелі, китайські тріади – все це дає неймовірно великий простір для творчості. Особливо, коли головний герой кожної гри – злочинець. Змістіть вектор подій GTA до умовної Франції чи Італії і отримайте… що? Тему нелегальної міграції, за котру влада видає допомогу по безробіттю і квартиру? Чи квести аля «викрасти фургон з круасанами» і «здолати дві ананасові піци»? В США вже існують архетипи, котрі не потребують пояснень. Вони взяті зі стрічок Скорсезе, Копполи і Майкла Манна, вони популяризовані кіном по всьому світу, через що побачене на екрані не потребує додаткового трактування. Як і впізнавані елементи американської культури, завуальовані під внутрішньо ігрові бізнеси. МакДональдс, Burger King, CocaCola, Facebook – все це є в іграх Rockstar лиш під іншими назвами, втім ми одразу розуміємо про що йде мова. Для тієї ж GTA Tokyo, до прикладу, довелось б повністю завозити всі нові завуальовки з нуля, та проблема в тому, що ніхто дупля не ріже яка солодка водичка популярна в Японії чи який ресторан, так як все це не має жодного впливу на інші культури. Реклама в Америці – це нова релігія, а її культ – це культ конс’юмеризму, бездумного споживання.
«Ми споживачі. Ми продукти одержимості стилю життя. Вбивства, кримінал, бідність – це речі не обходять мене. Що турбує мене, то це журнали зі знаменитостями, телевізор з 500 каналами, ім’я якогось чувака на моїх трусах» - Тайлер Дердер, Бійцівський клуб
Цікаво й те як Rockstar зуміли обіграти цей рекламний культ в своїх іграх. Вони вплели його як елемент постійної розповіді про цей світ, котрий ви завжди чуєте по радіо в своєму авто. Всі ці шалені американські ток-шоу, шахраї, політичні пропагандони і радіоефіри людей, котрі 24 на 7 обговорюють теорії змови – все це реальна частина Америки, лише подана дозами в вашій автівці. Водіння в цих іграх – це не лише хаос під веселу музику, це час культурного просвітлення без просвітлення як такого. Радіо тут є світобудівним інструментом, котрий демонструє його шалені сторони і показує наскільки божевільним насправді є цей світ. Особливо з погляду емігранта.
- Що ти думаєш про Америку, Ніко? Скажи прямо, ти любиш її, чи не так?
- Я не знаю, Роман. Це місце таке ж як всі інші, лише гучніше. Люди тут не знають як закрити рота
- Закладаюсь, що ти можеш їх навчити, чи не так, кузене? Та ти не можеш. Не можеш навчити кожного. Невже тобі не подобається? Не подобаються світла, цицьки, їжа та можливості? Нужбо, Ніко! Це неймовірно!
- Це тупо. Все тут – це просто реклама без будь-яких доказів її вірності. Тобі кажуть, що ти їси свій найкращий бургер. І ти віриш в це, допоки не стечеш потом з хімікатів від нього, а гормони змусять твої яйця відчувати себе дурно. Все інше теж фейк. Цицьки не справжні, а можливості взагалі не можливості. Щоб досягнути їх, потрібно залізти в такі борги, що станеш рабом до кінця свого життя - Ніко Белік
Американська культура – теж свого роду міф, так як вона є сумішшю різних культур. Втім там чудово працює пропаганда, розповідаючи про те, що дана нація обрана богом, а США – це пуп Землі. Завдяки такій філософії GTA завжди має простір для карикатур. Та діє вона так, як того потребує місце дії – Rockstar викручує внутрішнє «Я» персонажів на максимум. Тут нема посередності, є тільки найбільш радикальні форми. Так за кмітливим бізнесменом ховається психопат-капіталіст, за зірками та відомими людьми – нарциси, за поліцейськими – корумповані садисти. І найцікавіше в тому, що дуже часто подібна карикатурщина насправді є більш ніж просто реальною.
«Ти просто наступний американець, котрий волевидно ігнорує великий червоний, білий чи блакитний чл*н, котрий нависає над твоєю дупою кожного дня. Володарі цієї країни знають правду. Це називається Американською мрією тільки тому, що тобі потрібно спати, щоб в неї повірити!» - Джордж Карлін
Саме гонитва за привидом «Американської мрії» найчастіше спонукає людей переїхати до Штатів і зустрітись з холодною реальністю, з котрою зустрічається Ніко в GTA 4. Його кузен Роман ввесь час розповідав йому про розкішне життя, круті тачки, красивих дівчат і великі можливості, тоді як на ділі він живе в занедбаній зйомній квартирі з тарганами, працює на жалюгідній роботі і хоч якось крутиться, щоб вижити. Ніко доводиться знову робити те, від чого він втікав, щоб просто вижити. Таким чином головний герой сам перетворюється на того, кого він шукає всю гру і кого так нестримно ненавидить. Майже всі персонажі цих ігор хочуть отримати те омріяне життя, котре вони ніколи не мали. Кожен з них вважає, що саме досягнення американської мрії стане для них запорукою щастя. Тоді на горизонті з’являється Майкл, котрий всього добився і вже давно отримав таке життя. Втім воно не зробило його щасливим. В багатьох аспектах автори на пальцях показують істину, котру часто можна переплутати з суцільним божевіллям, котре тут триває на постійній основі. І його уособленням стає Тревор, котрий нічого не хоче і існує тільки як генератор того хаосу, котрий відбувається в США. Адже не дивлячись на те, що дана країна входить в топи найкращих місць для життя і країн з найвищем рівнем достатку своїх громадян, США має надзвичайно великі проблеми з криміналом, що теж грає на руку серії Grand Theft Auto.
Лише за рік в одному Чикаго відбувається більше ніж 1800 перестрілок з жертвами, 6 тисяч пограбувань і 2 тисячі нападів на сексуальному підгрунті – статистика за 2025-й. Перестрілки в школах стали типовим явищем, а торгівля речовинами – це вже частина американської культури. Тільки в Америці серійні вбивці стають відомішими за діячів культури. Тільки в Америці число їхніх жертв може перевищувати десятки а то й сотні, хоч історія знає й подібні випадки за межами США. Втім ніде окрім цієї країни не будують культ навколо вбивць та злочинців. Так в іграх серії можна відшукати справжніх серійників і їхні діяння, а саме насилля немов виступає як постійний елемент, що тебе супроводжує. Ти сам повинен взяти те, що твоє, ти сам вирішуєш свою долю, повністю пускаючись берега. GTA дає просте розуміння, що насправді в житті не існує жодних правил, оскільки правила надиктовані тими, хто хоче тримати тебе під контролем, маскуючись за цивілізацією і її благами. В цих іграх ми самі стаємо тим, хто такі правила пише, демонструючи хитрий та зловісний оскал моральних норм суспільства та двійних стандартів.
Не менш важливими чинниками американщини ГТА є зброя. За статистикою, зброї в США більше ніж самих американців. 120 одиниць зброї припадає на 100 людей, втім володіння нею не є рівним, вся зброя розподілена між громадянами в різній кількості. Відтак дістати пушку в США – доволі легко, тоді як дістати пушку в Лондоні – доволі важко. Озброєні жителі Лондона викликали б багато запитань «шо, де і звідки», тоді як озброєний американець – справа типова. Ти можеш купити як пістолет, так автоматичну гвинтівку, при чому не одну, тоді як в решта країн світу максимум, що ти можеш купити – це Snickers. Обрані американські міста ідеально підходять для Grand Theft Auto з надзвичайно сильно розвинутими автошляхами. Rockstar обирала як найбільші так і найбільш колоритні міста США, завдяки чому дуже конкретно і різко могла міняти атмосферу розмаїттям географічним. Там є все: гори, пустелі, рівнини, пляжі на березі моря, густі ліси тощо. Сама природа цього континенту дуже багата, що теж дозволяє круто пілотувати потік фантазії. Склейте все це до купи і отримайте відповідь на те, чому ГТА ніколи не вийде за рамки США. В такому випадку вона просто не буде GTA.