У нас було: 5 поселенців, десять полін, 18 пісних булок і чотири дошки. Саме так починається кожна нова партія в Manor Lords, економічній середньовічній стратегії, яка була розроблена однією людиною. Гжегож Стичень – так називається польський ентузіаст, котрий власноруч створив цю гру за рахунок пожертв на Patreon. І це дійсно дуже цікавий і більш ніж симпатичний продукт.
ДИВИСЬ ОГЛЯД НА YOUTUBE!
Manor Lords – це саме економічна стратегія. Нахил тут робиться на торгівлю, яка дозволяє або не дозволяє стрімкий розвиток середньовічного поселення: від табору на три хати до великого міста з пивоварнями, кузнями й лавками зброярів. Та дорости до нього непросто, так як навіть велике місто можуть швидко захопити бандити чи війська противника і перетворити 6-годинну партію на ось це. Від теорії перейдем до практики, де я покажу вам як воно виглядає на ділі, що тут взагалі робити і як в це грати.
Починаємо ми з вибору аватара і герба нашого персонажа. Так як я будував середньовічну Польщу, я обирав найбільш достовірне та презентабельне ім’я з прізвищем. В грі є три сценарії – обираємо той, де будемо розвиватись, воювати і панувати, хоч насправді кожен з цих аспектів не буде втілено повноцінно. З’являємось десь посеред поля з 5 бомжами в палатках і одразу ж ставимо табір дроворубів, так як тут він найголовніший. Якщо спочатку його не поставити і витратити всі початкові ресурси на дещо інше, партія буде закінчена. У вас просто не буде дерева побудувати табір дроворубів, а просто так люди тут ліс не рубають. Дивимось на карту, на котрій є ще два противники. Кожен участок багатий тими чи іншими ресурсами, на котрих ми і будемо виїжджати. Наш регіон багатий рибою і сіллю, тож на цьому і будемо спекулювати. Одразу будуємо хатину рибалки, щоб в нас постійно була їжа, а також амбар та склад, щоб прибульці змогли затягнути туди початкові ресурси, так як рано чи пізно піде дощ і намочить їх. Внизу ви можете бачити календарний плеєр, за допомогою котрого будемо пришвидшувати та уповільнювати час. Час тут вкрай важливий, оскільки майже кожен місяць змушує вас займатись різною роботою: від засівання полів до жнив і так далі. Одразу скажу, що найважливішим і найбільш важливим ресурсом тут є їжа, тому постарайтесь з самого початку забезпечити її надходження, так як все постійно скочується до проблем, які спричиняють голод і кінець катки.
Одразу прокладаємо дороги, які тут безкоштовні, але дуже ефективні, так як працівники починають швидше працювати і доставляти ресурси. Одразу будуємо безкоштовний ринок, все з’єднуємо дорогами, бо не буде ефективно робити. Копаємо криницю, отримуємо листа від конкурентів про якесь наше звершення, на ізі ігноримо і починаємо будувати перші господарства для наших безхатьків, які страждають без даху над головою в палатках за 20 злотих. Табір мисливців теж буде доречним, так як люди не можуть їсти тільки рибу. Риба, як то кажуть, не м’ясо, хоча це питання філософське, тут як глянути. Коли всі отримують по хаті, мають воду, запас їжі та палива, село апається на один левел і вибираємо перк розвитку – рекомендую брати торгову логістику, яка понижує ціни на торгівельні шляхи і колотити бабло. На ринку ви завжди можете глянути чого не вистачає вашим поселенцям, щоб дати їм то, адже від рівня загального схвалення залежить швидкість приросту населення. Якщо схвалення буде менше 50%, приросту взагалі не буде і ви будете товктись на одному місці поки ваше село не вимре від голоду – це тут дуже типовий сценарій.
Так як робочих рук пролетаріату в нас небагато, братись за обробку полів будемо на другий рік, а поки виберемо найкращі грунти і просто створимо поля під парою, які чекатимуть на пшеницю, ячмінь чи льон через рік. Поки все йде нормально, люди поселяються і йдуть до праці. В Manor Lords все працює за механіками сімейств – робочі діляться на сім’ї і кожен з них, а все це можна відслідкувати в режимі реального часу, займається своєю справою. Робітників треба призначати на ту чи іншу роботу, інакше піпл буде сачкувати, а ми – смоктати в лейт геймі. Незайняті сім’ї займаються будівництвом, якщо ж будови нема вони просто б’ють байдики. Керувати людьми не треба, як в інших стратегіях, тут боти все роблять на автоматі, лише треба постійно жонглювати працівниками. Поставили одного на амбар, той переніс продукцію і тепер колупається в носі – забрали його звідти, перекинули ловити рибу; одного відправили рубати дрова, іншого – дрова колоти. Решта будує село, хтось водить вола. Вам постійно треба дивитись хто чим займається і закривати необхідні дірки. Людей не так багато, тому кожні руки тут дуже важливі.
Вверху ви можете побачити, що у нас є 50 голди. Якщо витратити їх одразу, партія теж може швидко закінчитись. Щоб не залізти в таку сраку, треба побудувати факторію – це місце, де ми будемо торгувати і заробляти лаве. Збудувавши факторію, відкриваємо один з потрібних торгових шляхів за пару монет. Тут залежить від вас і від багатств вашого регіону. Взагалі спочатку я рекомендую торгувати дошками, дерево є завжди та й дошки непогано приносять. Потім вже ми відкриємо шлях на сіль, так як в мене її багато і, думаєте, будемо жирувати? Дідька лисого, виручені гроші йдуть на відкриття нових торгівельних шляхів і імпорт різних дрібниць, яких в мене нема, щоб запустити інші дрібниці.
Час йде, вже осінь і наш народ всім задоволений. Щоб перейти до наступного рівня треба задовільнити людей пропозиціями їжі, пального та одягу. Для останнього ставимо дубильню і все буде окей. Деякі господарства хочуть перейти до другого рівня, на що ми кажемо будь-ласка і виводимо їх у пани. Також для цього обов’язково побудувати церкву – в Польщі без костьола нікуди. Щоб молитись було веселіше, через дорогу я поклав корчму, яка знадобиться для переходу на третій рівень. Але вже на першій зимі починаються проблеми. Народ починає голодати і мерзне, через що скидає лижі. Це дуже погано, запасів їжі немає, а купити її просто – можете про це забути, воно тут чомусь не працює. Такий експорт буде постійно жерти цілу купу грошей і не приносити рівно нічого – люди так і будуть голодні. Через голод падає схвалення, отже падає і приріст населення. Якщо не вгамувати проблему, можна виходити і починати нову партію.
Але люди в нас тєрпіли, тому поки надважливим ходом для розвитку буде побудова панської садиби. Завдяки їй ми зможемо наймати найманців. Платимо 50 злотих розбійникам і шуруємо по карті відбирати ресурси. Війну просто так почати поки не можна, як і захопити нові землі, але підісрати гру противнику і назбирати трохи голди можна за рахунок грабунку таборів розбійників. Як тільки такі з’являються на карті, противник одразу ж відправляє туди війська. На дворі вже квітень, а проблема з їжею так і залишається актуальною, не дивлячись на те, що збирається врожай з полів, мелеться борошно і печеться хліб + в нас в ставку плавають акули, але народ все одно голодний. Згодом ситуація трохи виправляється, а ми на широку ногу торгуємо сіллю, відкриваємо ремісників, які будуть працювати аутсорс. Одні робитимуть броню, інші луки, треті варити ель і так далі. Щоб трохи врегулювати питання з їжею будуйте багато курників у господарствах. Коштує це 25 злотих, але кожне господарство треба забити ними, або ж городами чи козами, за котрих отримуємо шкури. Чекаємо набору власного ополчення – для цього потрібні люди та зброя, яку можна або робити самому, або експортувати, залежить чи є у вас в районі поклади заліза.
Тепер наше завдання підвищити всі господарства до третього рівня. Це зробити непросто, так як треба, щоб зійшлись зорі і Нібіру пролітала поряд. Поляки дуже люблять забухати, тому в кожній хаті тут від малого до старого хочуть доброго елю. Для цього треба: корчма, солодильня, ячмінь або солод і бажано пивоварню в місті. Якшо є багато ячменю, а сіяти його я дуже рекомендую, не треба буде завозити солод. Ваше завдання накопити багато елю на складі, а потім запустити корчму і впіймати момент, коли можна буде апнутись до 3 левела. Тут взагалі завжди треба впіймати момент, так як достаток в тому чи іншому ніколи не буває постійним. На разі 3-й левел будівель є максимальним – гра знаходиться в ранньому доступі і дуже багато чого потрібно ще зробити. В цій партії я до 3 рівня хат так і не дійшов через гнилу ситуацію з їжею та постійним голодом. Зате захопив ще один регіон і почав його заселяти, хоч і не надто вдало, бо заселяв перед зимою, через що багато народу повмирало від холоду. На це зійшло біля 4 годин, з того всього новий регіон нам пропонують розвивати точно так само як і перший – тупо з нуля. Ви навіть ресурси чи гроші туди не можете відправляти, це ніби починати нову гру в старій грі, лиш тепер треба дивитись за ще одним поселенням і це просто трешняк.
Покажу вам ще одну партію для кращого розуміння та засвоєння. Тут я був максимально націлений на війну, тому, щоб всі боялись обрав грізного мужика, який виглядає як дірка в шкарпетці і назвав його відповідно. Замутив патріотичний герб і почав з того ж: табір дроворубів, склад, амбар. Регіон тут дуже багатий на їжу, тому здалось, що нарешті хоча б тут не буде подібних проблем. І на початку дійсно не було, та ненадовго. Швидко встиг перейти до 2 рівня господарств, набудувати різних потужних копалень і наладити торгівлю. Вже за 25 хвилин в мене була прибудова до пивоварні і великий запас хавчика, який грів серце замість дров. Вже на другий рік почались роботи на полях, замутився млин і піч для хліба, шо вері найс. А от на наступну зими ми почали сцати лапу і хз чому. Ягід в лісі було повно, звірини повно, а хавла нема.
Народ починає голодати і розвиток сповільнюється, зате я встигаю побудувати садибу і набрати розбійників для пошуку ресурсів. Іноді навіть битись не доводиться, я просто чекаю поки війська противника зіштовхнуться з бандитами, а сам на ничку забираю лут. Завдяки славним походам нагромаджую вплив і висуваю претензію на сусідній регіон. Захоплюю його, будую нове село, тоді коли старе повністю стало в розвитку, хоч і живе. Ніхто більше не заселяється, їди нема, страшна біда. Новий регіон навпаки демонструє неймовірні показники, ще й їжі ціла купа просто з лісових ягід. Та не довго музичка грала, так як вже на 2 рівні господарств до мене завітали бандити і спалили все нахрін. Подивіться лише на це суворе обличчя – 10 років в поході, палю професійно. З того всього цю партію теж можна згортати, так як тут впираєшся в глухий кут.
І це головна проблема Manor Lords. Ця гра просто не працює належним чином. Рано чи пізно все сходиться до проблем з їжею або паливом, і байдуже що в мене дві хатини дроворубів і навіть вкачана вугільна піч – ресурсів просто нема, хоч працівники по місцях. Лаги з працівниками тут – це найчастіша проблема. Вони просто перестають працювати, хоч все стоїть як було. Починаєш перекладати табори, руйнувати і будувати наново, але вони все одно байдики б’ють. Така фішка з дроворубами – якшо табір згодом не перемістити в інше місце, рубати дерева вони просто не будуть. Це все сильно бісить, так як село доростає до 250 сімей і кожну з них треба контролити, призначати на посади, постійно жонглювати, щоб збалансувати виробництво. Стратегія з курниками теж не завжди працює. Якщо в місті 200 рил одними яйцями не проживеш, хоч народ і збирає ягоди та полює. Мисливці теж часто просто перестають полювати, що спричиняє голод. І хоч чотири табори став, вони все одно сидять собі без діла навіть коли виділяєш їм робочу область. Ринок з часом стає просто уродським – звідки там беруться такі ціни на продукцію я не в курсі, хоч бачив разок як ламали економіку цією гри абузом черепиці на самому початку. Але багоюзерством займатись не цікаво, а якщо грати по чесному, з часом все зводиться до одних і тих самих проблем. Місцями, до прикладу, в тебе багато пального, а декотрі люди просто мерзнуть в хатах. Питання «чому?» не отримує відповіді, як і питання – звідки в противника на самому початку гри війська, якщо це просто неможливо, бо садибу зразу не побудуєш. Завдяки цьому в компа постійно перевага і він захоплює майже всю карту собі. Ха-ха в тому, що на карті ніде немає його поселень, просто порожнеча. Дипломатія тут взагалі не працює, тому взаємодіяти з противником можна хіба війною, але в того завжди буде більше військ. Захоплення нової території потребує очок впливу, які тут заробляються за грабунок таборів бандитів, побудову певних будівель і за зайву їжу, яку жертвуєш церкві. Дуже довго набивається, а коли захоплюєш територію, починається нова гра. Шо це за крінж? Як я можу контролити стільки процесів, до того ж нове поселення ніяк не можна пов’язати зі старим? Ні реси перекинути, ні людей, лиш військо. Так, щоб захопити всю карту, знадобиться декілька днів у випадку, якщо з хавлом все буде окей. А з ним все окей майже ніколи не буває, навіть коли афігенно збираєш з полів і печеш тони булочок з маком. Навіщо в церкві працівники, якщо вони нічого не роблять? Або ідіотська механіка з палатками на ринку: типу рибак не ловить рибу зимою без перка, але забирати його з рибальської хатини на іншу роботу не варто, бо він тримає магазин з рибою, а це дає більший вибір їжі – ідіотизм. Ресурси в шахтах дуже обмежені, а в тих, в котрих їх вкрай багато і навіть з перком з безкінечним видобутком видобуток може зупинитись за невідомих причин. Деякі будівництва теж зависають, розбудова замку тут ніяка, як і бойова система. Гра справді занадто сира, з невеликою кількістю будівель і механік, з декількома стратегіями розвитку. Також вона дуже повільна навіть на високій швидкості, розвиток одного регіону до 3 левела може забирати до шести годин. Але ці 6 годин проводиш з задоволенням, це дійсно так. Тут прекрасна графіка і ще кращий музичний супровід.
Гра дуже затягуюча, вкрай цікаво розбудовувати село і наладжувати питання денні. Відверто кажучи, вона заслуговує високих оцінок і дійсно є дуже затягуючою, але високі оцінки їй можна буде поставити лише при повноцінному релізі, коли її допилять і доведуть до ладу кожну механіку, а також додадуть більше нових і заберуть ці бісові баги. Обов’язково чекнемо в майбутньому, ну а поки – бери хороший ігровий ПК для Manor Lords, так як гра доволі вимоглива. Придбати такий можеш на сайті інтернет-магазину ARTLINE. Підписуйся на канал ARTLINE PLAY, став лойс і пиши в комент як тобі Феодальні лорди.