Попередня God of War була чудовою грою, але продовження… продовження – це одна з найбільш епічних ігор в історії ігрової індустрії! План розробників був простий: зробити все в максимальних масштабах. Стосується це кожного елементу і це більш ніж спрацювало.

ДИВИСЬ ОГЛЯД НА YOUTUBE-КАНАЛІ ARTLINE PLAY

Спочатку побоювання гравців стосувались надто швидкої розробки продовження. «Зараз викотять той самий віз, лише з новим сюжетом і новим цінником, через котрий доведеться економити на кетчупі і колбасі». Такі побоювання небезпідставні, та хто ж знав, що ці хлопці зібрали воєдино всі сили і зробили все близьким до ідеалу. Історія Кратоса і Атрея продовжується через три роки після фіналу першої гри. Їхні дії прикликали фімбл-мімбл… ой, фінтер-вінтер… еее, Фімбулвінтер! Це апокаліптична зима, після котрої повинен відбутись Рагнарьок, кінець світу. По їхніх слідах йде Фрея, котра хоче помститись за свого сина Бальдра, який нехило так роздавав на кінці, але все одно пірнув у глину. Та розлючена домогосподарка – не найстрашніше, що може трапитись у світі скандинавської міфології.

Гра одразу є показує, що зліплена з екшену, інтриг і несподіваних сюжетних поворотів, тож кава не встигне вистигнути, як до нашого дому постукає Тор і Одін. Рудоволосий товстун каже, що за вбивство його дітей Кратос повинен сплатити данину кров’ю, та насправді все це лише умовності в великому плані Одіна, який тут виступає головним лиходієм. Масштаб його плану воістину світових розмірів, а поки Рудий ведмедик демонструє неабияку грацію в бою, сама гра оголює свої найпривабливіші сторони. Так, God of War – це саме про бос-файти. Кожен бос-файт в цій грі – це апогей епічності, через котрий муха може залетіти в рот, настільки тут все вражаюче. Босів буде більш ніж вдосталь, і хоч перемогти більшість не складе проблем, кожна битва віддає свіжим бризом унікальності. Надивишся як Кратос товче морду тому чи іншому, а потім біжиш шукати меншого брата по хаті, щоб перевірити скіли – наш малий Атрей теж не промах і постійно допомагає в бою. Та що якщо я скажу вам, що головний герой тут не Кратос, а саме Атрей?

Цієї новини боялись всі фанати God of War і страхи втілились в реальність. От лише реальність не така страшна. Геймплей дійсно буде розділятись на гру за Кратоса і Атрея. Геймплей за малого більш спрощений, спочатку він мало доставляє, а в деяких місцях навіть бісить. Головною зброєю Атрея є лук, яким той не тільки стріляє, але й товче всіх і вся, і робить це дуже успішно. Ситуація кардинально змінює градус коли малий отримує літаючий меч Інгрід, який запускає Казантіп 2024. Кожна сутичка перетворюється в різнобарвне місиво з цілою купою ворогів і швидким прийняттям рішень. Постійні ухили і вперта атака тут – основа всього, в іншому випадку падатимеш як пам’ятники леніну.

Все ж більшість часу ми гратимемо за Кратоса, а не за малого. Геймплей за бога війни складніший, але значно цікавіший, тим паче майже до самого кінця гри нам постійно даватимуть щось нове і вплутуватимуть це в геймплей, переплітаючи з іншими елементами. Місцями починаєш губитись у всьому цьому плетиві – як мені збити ці срані квіти і з якими стрілами комбінувати пушки? Скажу відверто: перших годин 10 ти просто пливеш за течією і намагаєшся хоча б трішки вникнути у все це нашарування механік, комбінацій, а також прокачку всього і вся. А от після ти перетворюєшся на кровожерливого бородатого берсерска, який не знає пощади.

God of War Ragnarok – це не просо просунута версія першої гри, це прокачана по максимуму версія першої гри. Провівши тут 40 годин, мене щоразу дивував настільки детальний підхід абсолютно до всього в цій грі. Геймплей постійно легко і плавно переходить в кат-сцени, які дуже часто пропонують QTE. Місцями це не просто гра, це топова епічна епопея від котрої не можеш відірватись. Для того, щоб прикути твою увагу, автори використовують не тільки постійний екшен і лютий епік, але й декілька хитрих прийомів. Один з таких – це три оповідача. Ми постійно блукатимемо скандинавськими світами втрьох і наші поплічники часто змінюватимуться. Спочатку паті складатиметься з Кратоса, Атрея і Міміра, балакучої відрубленої голови найрозумнішого в світі чоловіка. Потім життєві колізії змушують Атрея піти і в якості третього члена групи виступає Фрея, яка не тільки стріляє з лука, але й перетворюється на валькірію. У Атрея теж буде своє паті: він, дочка Тора і літаючий меч Інгрід. Потім членів нашої когорти будуть замінювати й брати-гноми і так пішло-поїхало. Важливо зазначити, що для позбуття перенасиченості діалогами один з трьох членів групи завжди буде мовчазним і говоритиме лише по темі. Таким дядьком є наш суворий батя Кратос – справжній стоїк, поєднання сили та розуму. 

Тут плавненько підрулюємо до самих персонажів. За рівнем їхнього наповнення, включаючи другорядних героїв, Ragnarok можна порівняти з серіалом «Пуститися берега», настільки все майстерно. В кожного тут своя, яскраво виражена і зрозуміла мотивація, яка в парі з не менш яскравим характером викликає цікавість на постійній основі. Не дивлячись на те, що кожен з них сформована особистість з власними принципами й моральними нормами, всіх їх поступово змінює шлях, який вони проходять. Таким чином герої не постають статичними бовванами, які постійно пропагують одне і те ж, що тягне за собою легке прогнозування майбутніх вчинків. Питання «чи існує доля, чи ми самі ковалі власної» є одним з центральних в цій грі. Взагалі дуже неочікуваним чином God of War Ragnarok підіймає масу філософіських питань і дає ще більше цікавих роздумів. Частина з них стосується стародавньої грецької філософії, інша питань виховання, стосунків між батьками та дітьми, можливостей метаморфоз особистості. Що найважливіше, тут немає пустих діалогів і балаканини для заповнення прогалин. Навпаки, кожен діалог дуже влучний і завжди підігнаний під ігровий таймінг. Увага до найбільших дрібниць тут просто вражає, до того ж в грі майже ніде не зустрічаються огріхи – вона відшліфована до ідеалу, на відміну від більшості сучасних так званих ААА-ігор. 

Повертаючись до персонажів, автори повелись з декотрими аж надто суб’єктивно. Якщо ви очікуєте на класичне зображення представників скандинавської міфології – можете про це забути. Тор тут – товстозадий каблук-алкоголік, якого постійно булить батя і дістає жінка. Одін – маніакально попаяний на знаннях дідуган, котрий готовий на все задля досягнення власної мети. А от що стосується бога війни Тюра – це взагалі якийсь сюр. Якщо образи вищезгаданих героїв тут повністю відповідають сюжету гри і є необхідними, то з Тюра автори немов просто познущались. Ми рятуємо цього чувака з полону ще в першій половині гри іііі… все! Після він буде вештатись хатою і варити борщі, а також постійно скиглити, що йому набридла війна і більше він не візьме до рук зброї. Це немов ще одна історія про порноакторку, яка вирішила стати домогосподаркою. І найгірше в цьому, що персонажа просто списали з рахунків, а декотрими іншими вирішили позакривати сюжетні дірки. Не обійшлось і без Нетфлікса. Ця мала теж покликана закривати сюжетні дірки, а також підхарювати під час проходження, так як розділ з нею можна було й взагалі не вписувати сюди, але як не крути перед нами гра на 40 годин з дуже активним і крутим сюжетом. Не завжди можна дотягнути все до ідеалу, тому це вже скоріш суб’єктивщина. Утім сюжет Ragnarok вийшов дуже крутим, хоч і дуже заплутаним, через що часто не розумієш нащо ми то робим і де ми взагалі.

А от локацій в цій грі багацько, бо кожна локація – це окремий світ з міфології. Завдяки цьому гра дуже швидко і круто змінює біоми, урізноманітнюючи картинку. Щойно лазив пустельними пустками, а тепер швендяєш по лісу, наступаючи на ядовиті грибочки. God of War не просто спонукає, він змушує вас дуже детально досліджувати світ і розглядати його під різними кутами. Спонукання стосуються луту, який лежить в скринях, на дорогах, або випадає з ворогів. Примус стосується хитромудрих пасток, які тут на кожному кроці. Локації гри – кишковидні коридори, тому, щоб гравець не міг просто їх пробігти, гра постійно, увага, ПОСТІЙНО насипає нових небезпек і підкидає нових ребусів, тим самим збільшуючи кількість всього вищезгаданого. У кожної локації не тільки свої пастки й загадки, але й способи їх вирішення. Потім ці способи треба буде комбінувати за мірою проходження і у вас, як і в мене вже підгорає дах від всього сказаного. Насправді це дуже круто, адже ніколи не знаєш що саме чекає тебе на наступному кроці. На тебе може зненацька вилетіти щось з супутньою епічною кат-сценою, а може виникнути ребус, який змушує придивлятись до кожної стіни – чи нема там часом якого прихованого проходу чи штуки, яка допоможе цей прохід відкрити. Оооо, такого в цій грі просто море.

Місцями на пошук шляху сходить більше часу, ніж на його подолання. Тому скажу вам одразу – завжди обирайте крайню дорогу, ніколи не йдіть очевидним шляхом. Такий метод допоміг мені суттєво скоротити поневіряння, хоч дослідити тут хотілось кожну точку. До цього спонукають і сайд-квести, які зводяться до піди і принеси. Вони не тільки дозволяють отримати експу, покращення та броню, але й більше дізнатись про цей світ, чия історія ну дуже грандіозна. В цьому плані Міміру окремий лайк – завжди повинен бути веселун, який дарує посмішку у дорозі далекій. Виявляється, що тутешні боги – самозакохані, жорстокі і марнославні виродки, які скоїли ну дуже багато злодіянь. Звісно, не рівень серіалу «Хлопаки», та на відміну від суперів дехто з них зізнається в скоєному і проходить через катарсис. От лише богам не личить скиглити, їм більше личить смерть…

Бойова система в God of War Ragnarok слешерна. Розробники ще більше урізноманітнили її, так як тепер у нас є не тільки Клинки Хаосу, але й божественний Спис, яким теж будемо нарізати і прокладати шлях. До цього додається ціла купа дрібничок, серед котрих легко загубитись: від амулетів з бонусами і артефактів, які дають додатковий скіл, до двох додаткових скілів на кожну пушку, які розгалужуються в скіли менші. Якщо говорити простіше, юзати будемо декілька комбінацій клавіш, будемо затикувати противників до посиніння, активно юзати ухили і час від час парирувати. Прокачка самих персонажів виконана на ізі, а от крафт і прокачка пушок тут нагадує список покупок в магазині від твоєї дівчини – хрєн шо знайдеш і постійно приносиш не то. Якщо говорити коротко: до кожної пушки є руків’я, до кожного щита є каркас, до кожної броні є інші комплекти броні і все це разом можна вкачувати, комбінувати бонуси та характеристики і будувати білд. Біда лиш в тому, шо для створення того чи іншого завжди потрібні якісь унікальні ресурси, які фіг зна де шукати, тому треба збирати абсолютно все, бо все воно пригодиться. Крафтити унікальні ресурси не можна, лише пару простих – хто цим займався взагалі, я не знаю.

Також будемо покращувати лук Атрея і Фреї і вкачувати їхню сітку скілів. Ті теж мають по два активних вміння і два типи стріл, які підходять для різних ситуацій. В Кратоса і Атрея є чітерська ульта. В малого вона робить тебе невразливим, а сам він перетворюється на вовка чи ведмедя і відкушує ворогам голови, тоді як в Кратоса ульту можна змінювати. На вибір дають багато варіантів, від божественної сили до поповнення ХП. Я обирав останнє, так як з хілками в цій грі проблемка, якщо не вкачуватись у відновлення. Та найбільша проблемка тут – це чітерські берсерки, які вирубають з трьох ударів, а самі приймають зо тисячу. Вони необов’язкові для проходження, але дають непогані плюшки. Якщо зациклитись на вбивстві всіх, гра може розтягнутись і до 50-ти годин, настільки вони запаристі. 

Що злегка підхарює в цій грі, це комплекти броні, які хрєн знайдеш. Тим більше їхній дизайн якось не надто вражає. Надто багато всяких унікальних ресурсів, а також місцями надто багато загадок, в котрих треба брати окуляри для зору на +10, щоб побачити те, що треба. Декотрі вороги надто чітерські і вирубають з декількох ударів, є проблемка з відхілом Кратоса без прокачки в відновлення, а також не надто ефективна дальня зброя. Та все це легко пробачається, так як гра просто затягує тебе немов болото – повільно, але впевнено. Вона просто майстерно виконана, з чудовою графікою, дуже хорошою лицьовою мімікою, крутими ефектами і максимальним епіком.

Що найцікавіше, сюжет гри породжує велику неоднозначність - Одін не такий вже й антагоніст, а швидше антигерой, який за будь-якої ціни прямує до отримання істинного знання, до відповідей на найважливіші питання. Йому ж протистоять наші герої, які кують свою долю, йдучи по вже напророченому шляху. Я обов’язково рекомендую до проходження цей шедевр і рекомендую запускати його на крутому ігровому ПК від Артлайн, який дозволить навіть не думати про якісь там вильоти, чорні екрани і лаги. На це було багато скиглення, особисто в мене не було нічого подібного, гра прекрасно оптимізована і портована, що аж дивує. До слова, в нас є ПК в стилі God of War. Зацінив огляд? Став лайк під відосом і потіш нас своєю підпискою на ARTLINE PLAY. Пиши в комент чи грав в Рагнарьок і як тобі такий кінець світу. Ну а з вами був Андрій Безсовісний.