Що якщо Зона – це ілюзія? Ілюзія не в звичному для нас сенсі, не наведена ілюзія і не сон наяву, в котрому ми знайшли собі новий дім. Що якщо Зона – це лише верхівка айсбергу з брехні, котра розкинула свою павутину далеко за її простори? Адже з самого початку Зона була для нас явищем надприроднім та загадковим, допоки не вийшов Сталкер 2, який, злегка розслонивши ширму, оголив занадто багато правди. Думаєте, мутанти і псі-технології контролюють Зону? Сідайте зручніше, якщо так, бо сьогодні я розповім вам про тих, хто насправді стоїть за всім і хто сіпає за ниточки, ведучи гру. Я Андрій Безсовісний, ви на Артлайн Плей, а топовий ігровий ПК для Stalker 2 знайдеш в інтернет-магазині Артлайн. Грай як про, плати менше – хапай 30% знижки на продукцію Hator до середини червня.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
Уявіть сюжет Сталкер 2 як дошку для шахів. По дві сторони розмістились фігури. Одні хочуть підкорити або знищити Зону, інші – звільнити її або залишити такою, як є. Кожен робить свій хід в цій грі, який часто закінчується смертю. Та чи надиктований той чи інший хід власною волею, чи всі ходи на полі бою – це лише холодний розрахунок тих, хто насправді веде гру? Бо якщо Зона – це шахматна дошка, фігури – це люди, то хто, власне, гравець?
Взимку я випускав ролик про Доктора Кайманова, котрий насправді є одним з найважливіших тіньових гравців в серії Сталкер. Хірургічну реалізацію саме його планів ми бачимо в сюжеті Сталкер 2, хоч досі ми далекі від знання всієї правди. Всі ці роки Кайманов хотів виправити ту помилку, котру накоїв. Його дії породили Зону, тож тепер прийшов час звільнити її, спустити її з повідця і дозволити жити. От лиш таке життя повністю змінить життя людства і змінить на свій манер. Подібну самодіяльність не вітають ті, хто вже давно намагається охопити Зону своїми брудними пальцями задля вигоди та контролю. Вони не бажають, щоб Зона була вільною, як і людина майбутнього, оскільки майбутнє в їхніх очах – це час для підкорення.
Дивовижно, та в Сталкері ми знаємо більше про Зону ніж те, що відбувається за її периметром. На відміну від «Пікніка на узбіччі» Стругацьких, в котрому Зона розташовувалась в вигаданій країні десь біля Канади, Сталкер використовує реальний світ, про котрий ми знаємо небагато. Якщо в першій трилогії в справи сталкерів активно втручались українські військові й СБУ, то в Сталкер 2 все перейшло на новий рівень, більш глобальний. Зона в ігровому всесвіті існує вже 15 років, тож заховати її від світу не вийде. Вся планета знає про це місце і про те, які чудеса воно дає, які можливості воно відкриває перед людством. Дане місце унікальне і не має аналогів, тому кожна сила на планеті, котра володіє надзвичайним капіталом і владою, намагається вчепитись своїми довгими пальцями в Зону, щоб відірвати від неї шматочок. Одні шукають лікарства від невиліковних хворіб в артефактах, інші активно досліджують мутантів як нові біологічні види, тоді як треті намагаються відшукати головне – зброю, котра дозволить їм правити світом.
Коли я випускав відео «Істинна кінцівка Сталкер 2», мене щиро здивував об’ємний пласт людей, котрий пішов за Варту, сприйнявши тезу про квартиру за головну сюжетну істину. Продати свій зад і стати зомбованим елементом системи – це класика. Та чи питали такі люди себе хоч раз яка мета стоїть за Вартою, Агатою і Наглядрадою? Щастя для всіх і нехай ніхто не піде ображеним? Щось схоже, от лише таке щастя – це масова ілюзія, котра ощасливлює щойно зомбованих, алегорично демонструючи нам екрани зомбоящиків й інші дисплеї, від котрих ми не можемо відлипнути. Адже щастя для всіх виглядає саме так і розкривається воно в отупінні та деградації людини, яка не створена для життя в стані постійного щастя.
Корпорації, які піклуються про тебе – нова форма політичної пропаганди, котра сьогодні не за горами. Уявіть собі роки роботи, ведення бізнесу з надзвичайними ризиками й капіталами, вибудовування складної ієрархії і внутрішньої ідеології в такій компанії, яка насправді все це робила для тебе. Тому що ти – особливий і заслуговуєш на щастя в нашому гарному й святому суспільстві, яке ми намагаємось взяти під контроль. Саме такою організацією є Наглядрада, інформації про котру майже немає. Наглядрада настільки таємна й секретна організація, що не просто дозволяє собі приватну армію тупих вилупків під назвою «Варта», вона дозволяє собі вмішуватись в справи Зони, а її головне бажання – взяти під контроль ноосферу, щоб керувати всіма мислиннєвими образами, себто керувати людьми. Що це за організація, звідки вона і звідки в неї такі кошти? Що ж, правда, як завжди, лежить на самому дні.
Щоб з’ясувати певні деталі щодо цієї фірми, нам треба відправитись в далекий 1966, в котрому за дослідженнями доцента Сахарова по біологічному радіозв’язку запускається «проект Нитка». Його суть – біологічний радіозв’язок, тобто передача певних ментальних образів, думок чи ідей телепатично. На той час Совок не мав технічних можливостей для перевірки такої теорії, тому проект довелось згорнути до 76-го року. Тоді будується Дуга і обробляється перший псі—сигнал, який підтверджує теорію Сахарова. Щоб розібратись з ситуацію повністю, Совок починає модернізувати Дугу. Йому виходить завершити роботи до Першої катастрофи в 1986. Утворюється Чорнобильська зона відчуження, котру СССР обирає як місце для експериментів. Будуються секретні лабораторії і запускається «проект Х», частиною котрого була програма «Суперсолдат».
В світі часто буває так, що великі наукові відкриття стаються там, де на них не очікували. Безліч технологій, котрі ми використовуємо сьогодні, створювались суворо в військових цілях. Це не дивно, бо перш за все держава, котра вкладає в розвиток науки, розраховує перш за все на прогрес в галузі зброї. Чим більш високо технічна зброя, тим більш високі шанси на панування такої держави чи певної влади на світовій арені. Совок це прекрасно розумів, тому шукав зброю, котра зробить з нього країну-переможця. СССР запускає програму «Суперсолдат», головна мета котрої – створення ідеального воїна, котрий не має страху, сумнівів і докорів, ідеальну ляльку, котрою можна керувати і котру можна створювати в лабораторних умовах. Для цього будується ціла купа лабораторій Х, в кожній з котрих створювали мутантів різного виду. Взагалі це окрема тема для великого відео, якщо хочте відео про повну історію мутантів – залишайте коментар. То що ми з цього маємо? А маємо те, про що ніколи не думаємо, коли граємо в Сталкер, бо похмура атмосфера цієї гри разом з мутантами, котрі час від часу підпалюють нам дупу, сприймаються як щось належне. Безліч гравців досі думають, що мутантів породила радіація, а Зона – це їхній рідний дім, котрий вони не хочуть покидати. Все це абсолютна маячня, так як переважна більшість мутантів в Зоні створена вченими в лабораторіях Х, тоді як лише їхній невеликий пласт є природніми. Це псевдособака, сліпі пси, кабани, плоті, щури, псі-олені тощо, тобто пересічні тварини, котрі дійсно мутували через радіацію й саму Зону. Всі інші – це штучні витвори, котрих розводили як кошенят.
Радянські вчені наплодили стільки мутантів в лабораторіях Х, що їх популяція не закінчується навіть після 30-ти років. Ніколи не замислювались звідки беруться нові мутанти в Зоні, якщо їх постійно винищують сталкери й собі подібні? Тим паче майже всі мутанти не мають статі, не мають статевих органів, через що не можуть розмножуватись. Мутантів-гермафродитів в Зоні немає, звідки тоді беруться нові Контролери і сині джинси від Левіс на них? На Кордоні в лабі Х-3, де ми вперше зустрічаємо Стрільця, на самому виході можна побачити колби з кровососами всередині. Таких колб там безліч, як і в НДІЧАЗІ, де мутантів теж можуть вирощувати штучно. Майже в кожній лабі досі залишається величезна кількість монстрів в таких колбах, котрі лише чекають дня свого народження. Питання лиш – хто їх контролює і хто має владу випустити їх назовні?
Звісно, С-Свідомість. Саме ця організація стоїть не лише за створенням мутантів, але й за виникненням Зони як такої, та про все це ми вже давно знаємо. Не знаємо лиш те, коли саме вона дійсно стала С-Свідомістю. В 89-му радянські вчені відкривають бета-псі. Головною ціллю стає перевірка існування ноосфери. Ці роки є останнім подихом Радянського Союзу, котрий стрімко пробиває дно. Вектори влади змінюються. На пост-совкових поприщах починають з’являтись закордонні капітали. Продається техніка, військові і секретні розробки, котрі активно скуповує Захід. Десь тоді на горизонті й малюється Наглядрада, таємнича організація, котра, швидш за все, є міжнародною.
Наглядрада починає фінансувати «проект Х». В 93-му будують «Веселку» і підтверджують теорію ноосфери, котра обмежує можливості «пригнічувача агресії» або установки для індивідуальної дистанційної комунікації. Десь тоді починають вирощувати мозок в Х-16. 95-й – Перший карибський і перший альфа-артефакт. Створюються сигнатурні картриджі Каймановим. В 1998 – створюють ОКТА, але не знають де покласти установку. Десь тут і формується С-Свідомість, котра вирішує підкоригувати людство. Сім вчених, сім умів, 8 капсул. 8-ма капсула, капсула Кайманова, так і залишиться пустою. В неї покладуть машинку Суслова.
Експеримент з під’єднанням до ноосфери групою вчених з С-Свідомості привів до Другої катастрофи і створення Зони як такої. Ситуація кардинально змінюється. З підконтрольних С-Свідомість стають незалежними, відколюються від Наглядради, закривають Центр Випалювачем мізків, зомбують всіх колишніх військових охоронців, перетворюючи їх на Моноліт. Для збільшення захисту, випускають з лабораторій мутантів – цим хлопці займались тривалий період, а також створюють агентів, щоб знати ситуацію в Зоні і контролювати її. В четвертому саркофазі С-Свідомість ставить псі-установку Моноліт, Виконувач бажань, котрий теж є однією з ліній захисту, оскільки відволікає тих, хто таки зумів дістатись Центру. Невідомо чим саме займались вчені з С-Свідомості після 2006-го року, окрім того що плодили агентів і намагались контролювати Зону, та інші сили теж вирішили втрутитись.
З 2006-го набирає популярність сталкерство, а чудеса Зони вивозяться за периметр, хоч далеко не всі там працюють, як ті ж артефакти. Наглядрада вирішує знову втрутитись в гру, та цього разу не як секретний продюсер проектів, котрі шукають суперзброю і світове панування, а як меценат, світоч науки і справжній Прометей для суспільства. В 2010-му Наглядрада фінансує створення НДІЧАЗ, побудова котрого закінчується в 2012-му. Саме тоді й закінчуються події трилогії: Стрілець знищує С-Свідомість і тунелями виходить до Дегтярьова, вони рятуються з Прип’яті і Стрілець отримує посаду в НДІЧАЗ. З того часу університет вів активну роботу по створенні ферми артефактів і мутантів, та їхньою головною задачею залишалось підключення до ноосфери. Якщо Далін вірив, що це дозволить людству вийти на новий рівень і відкрити нові космічні простори, то Наглядрада мала на все це інший погляд. Благими намірами дорога до пекла вимощена – саме цей вислів і характеризує роботу доктора Даліна та НДІЧАЗ під керівництвом Наглядради, котра використовує технології С-Свідомості, модифікує і розвиває їх. На той час С-Свідомості вже не існувало, але вчені з цієї організації поповнили ряди інших. Одні пішли в Наглядраду, інші в МСОП. Організація позиціонується як Міжнародна охорона периметру, та насправді це монополісти, котрі не дозволяють іншим організаціям робити свої справи в Зоні.
МСОП – це організація на рівні Наглядради. Не виключено, що це дві гілки однієї й тієї ж фірми. Ці хлопці мають величезні бази, як та що з Припоєм, надзвичайне фінансування і власну приватну армію. На них працюють колишні вчені з «проекту Х», які так само шукають, розвивають і створюють нові чудо-технології, базуючись на надбаннях С-Свідомості. Цікаво, що МСОП, С-Свідомість і Наглядрада ніколи не конфліктували між собою. На МСОП можуть працювати колишні співробітники МОСТ (ще один шар С-Свідомості), котрі були настільки круті, що могли рефреймити колишніх агентів С-Свідомості, тобто переписувати їх на новий лад, даючи їм нові вказівки і нову особистість. Саме МОСТ стоїть за рефреймом Шрама, котрий, не відаючи цього, працював саме на них. Якщо МСОП володіє технологіями МОСТ (що швидш за все), тоді вона має більш ніж сильний фундамент, який дозволяє вести свою гру в Зоні, хоч і прикриваєтись історією про «хороших хлопців, які захищають світ від зарази». Між МСОП і Наглядрадою не було ніяких контактів, тому незрозуміло чи це одна організація з різними гілками, чи це різні компанії, чи це конкуренти чи союзники.
В 2017 Стрілець звільняється з НДІЧАЗ і пробує його підірвати. Невдало. Тікає на Велику і повертається тоді, коли невдало проходить Другий карибський. Запускаються події гри, з котрих ми знаємо долю НДІЧАЗ. Не дивлячись на це, Наглядрада продовжує боротьбу за вихід до ноосфери руками псів з Варти, залучаючи до цього всю військову міць фірми: гвинтокрили, бронетранспортери, автівки – все це без проблем їздить Зоною, хоч в Поклику Прип’яті над нею не могли навіть пролетіти, не те що проїхати. За цей час навколо Зони з’являються міжнародні корпорації, які цікавляться артефактами й технологіями на манер смертельної частоти з квесту Банзая, приватні армії, спецслужби та наукові організації. Взяти в приклад той ж Малахіт – це теж далеко не чиста на руку організація, котра фінансується ззовні. Щоб ви розуміли – все, що є в Зоні, фінансується ззовні. Без подібного фінансування мало що відбувається в цьому житті, навіть революції. Завжди є «щедра рука», яка насправді зацікавлена в чомусь. Від Зони так само всі чогось хочуть, через що Стрілець бажає назавжди закрити її для посторонніх, захистити її від злих помислів і не дозволити іншим використовувати її у власних цілях. Тільки той, хто нічого не хоче від Зони, може по-справжньому стати її обранцем, і такою людиною є Скіф, котрий прийшов за домом, та знайшов новий дім в Зоні. Той ж Малахіт фінансується UNA – це ще одна міжнародна дослідницька організація, чиї мотиви не розкриваються. Хто фінансував Іскру? Сталкери ковбасою і тушонкою? Занадто в них новенькі і чистенькі костюмчики, не кажучи вже про озброєння, що наводить на думку на ту ж організацію UNA або ще гірше – МСОП. А як щодо Волі та Долгу? Хто фінансує настільки великі угрупування? Думаю, частково нам це відкриють в DLC, та якщо говорити зараз – Долг (швидш за все) фінансується нашою державою і позиціонується як якась бойова одиниця секретного призначення з розширеними правами, як то часто буває. Та навіщо правлінню України знищувати Зону – не надто зрозуміло. Що стосується Волі, ці хлопці активно торгують артефактами, пушками і всяким добром на чорному ринку. Швидш за все фінансується закордонними компаніями, але навряд чи має зовнішнє керування, так як переважна більшість бійців тут – прості сталкери. Не варто забувати й про Корпус Дьогтя. Яким макаром ці люди виживають в центрі Прип’яті? Звісно, що структура фінансується СБУ, в котрому й працював Дьоготь. От лише про це ніде не йде мови, так само як і про угрупування бандитів, котрі теж повинні фінансуватись з Великої. Звідти повинен йти набір в ряди, відправка бійців, тоді як назад повертаються дорогоцінні скарби Зони.
Знаючи все це, Зона в Сталкер виглядає як Дісней-Ленд з хоррорами, в котрий просочуються сталкери і котрих відганяють від справжніх цілей мутанти та приватні армії. Те, що ми бачимо: сталкерство, радіація, аномалії, мутанти – все це лише верхівка айсберга, лише шахова дошка, на котрій ведеться гра. Бо за її периметрами на нас чекає безліч гравців, кожен з котрих не розкриває своїх істинних мотивів. Саме Наглядрада створила Генератори по всьому світу за периметром Зони, готуючись до чогось надзвичайно масштабного.
Якщо коли-небудь Сталкер 3 таки з’явиться і якщо кінцівка за Скіфа буде продовжена з Зонами по всьому світу, найбільш очевидним сюжетом є сюжет з повним викриттям всієї схеми, котра зачіпає не лише Зону, а ввесь світ. Які імена насправді стояли за Наглядрадою й іншими гравцями і що робити з планетою, котра частково перетворилась на Зону? Залишимо ці питання для майбутнього, а поки – став лойс і підписуйся, тут завжди цікаво.