Сталкер 2 має безліч цікавих історій, котрі часто залишаються за кадром. Їх може розповідати невелика зачіпка, стара пом’ята записка чи саме місце, хоч головним джерелом розповідей завжди є самі сталкери, теревені котрих швидко перетворюються на місцевий фольклор. Сьогодні я розповім вам декілька цікавих історій, схованих за персонажами. Ви вже на Артлайн Плей, тому сідайте зручніше, а після перегляду забігайте до нашого інтернет-магазину за ігровою збіркою.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
Зона роїться історіями. Декотрі з них – страшні, декотрі – кумедні, тоді як низка інших і взагалі трагічні. Історії в Stalker можуть розміститись як на одному клаптику паперу, так і в розлогих масштабах самої Зони, змушуючи вас долати кілометри, щоб відшукати наступну зачіпку. Та рівня Kingdom Come чи того ж Відьмака гра не сягає, тому що Сталкеру вкрай критично бракує RPG-складової. Замість довгих і, місцями, бентежних квестів з неочікуваними твістами, гра пропонує більш екстравагантне і навіть ювелірне дослідження, в котрому гравцю треба складати пазл воєдино. Там знайшов КПК з нотатками, там – мертве тіло тощо, так і вимальовуються нерозказані історії. І в цьому теж є свій шарм, присутність котрого підтвердить перша історія – історія сталкера Дяді Льоні.
Спочатку і навіть після декількох проходжень Дядя Льоня не фігурує як цікава особистість, за котрою бурхливо квітнуть запитання. Навіть зовнішність сталкера була змінена, та це не сильно впало в око гравцям, так як зустрічаємо ми цього персонажа лише раз і лише по ділу, оскільки друга наша зустріч може стати останньою для дорогого дяді. Історію знають всі – Моноліт в НДІЧАЗІ прошиває всіх колишніх сектантів, ряди котрих поповнював і Дядя Льоня, та про все по порядку. Дядя Льоня – це провідник в Заліссі, бувалий сталкер, котрий, як і Батя, дуже переживає за молодь. Льоня ледь не бавить зелених сталкерів в Заліссі, слідкуючи за кожним їхнім кроком і показуючи красу Зони, красу, котру краще не бачити.
Сталкер мав захоплення – фотографію. І хоч він розсипається в компліментах до Зони і до свого хобі в особистому журналі, та повноцінний фотоальбом ми так і не відшукаємо. Як і самого журналу, в принципі, бо це буде одиночне повідомлення на КПК до Лінзи. Технік Залісся тривалий час товаришує з Льонею, шкода лиш, що така дружба не вберегла його від халепи, в котру той втрапив. Якось Лінза не послухав Дядю Льоню і пішов сам за хабаром. В результаті втратив ногу і сам вже більше нікуди не піде. Льоня відчував провину за це, хоч сам Лінза звинувачував тільки себе. Це свідчить про наявність в провідника такого почуття як емпатія, а саме емпатія, подейкують, і робить нас людьми.
Якщо ви пошаритесь по Малій Зоні, то біля периметру на самому краю зможете знайти точку з невеликою підземкою, в котрій біля трупа мутанта лежить сумка. В сумці буде записка провіднику від якогось сталкера:
«Зв’язку все одно нема – буду писати для себе. Ти коли про цю трубу розповідав, чого не сказав, що тут смердить як у плоті в дупі? Мене потім ніхто до бару не пустить з таким-то парфумом! Тож будеш сам проставлятися, провідник сраний»
Не факт, що записка адресована Дяді Льоні, цілком можливо, що це запис для Ріхтера, котрий любить прибухнути на Ростку, але видається мені, що Ріхтеру немає сенсу відсилати когось так далеко за декількома аптечками і двома пляшками горілки. Локація безпечна, там навіть мутантів немає, тим паче знайти її можна хіба що з наміром, так як дійти туди можна лише з одного боку. Веду я до того, що й тут Дядько Льоня проявляє турботу до місцевих сталкерів, посилаючи їх в безпечні й перевірені місця. Це ми бачимо в Заліссі під час кіпішу Варти. Дядя Льоня заступається за сталкерів і здає місцезнаходження Миклухи, щоб Варта не пресувала місцевих нюбів. В записці від вдячного новачка, а саме – Колі Зеленого, котрого ми зустрічаємо по дорозі в Залісся після сутички в НДІЧАЗ, є такі слова:
«Дядько Льонь, дякую ще раз, що витягли тоді з «Киселю» і пояснили, куди я насправді потрапив. Я вам на перші чесно зароблені харчі притяг. Будьте здорові, я потім ще заскочу»
Коли ми зустрінемо Зеленого особисто, а сталкерів з такою клікухою є немало, ми почуємо останні слова Коляна, котрими той поливає Дядю Льоню – провідник монолітнувся і почав шмаляти по всьому навколо, тоді як Зеленому вдалось втекти. Прийшовши в Залісся, Батя видає нам замовлення на голову Льоні, здаючи його точку. Мисливську хатинку в лісі ви могли й самі відшукати до. Окрім радіо, котре після подій в НДІЧАЗ передасть останнє повідомлення Дяді Льоні голосом Моноліту з закликом знищувати всіх невірних, там в підвалі є невідома могила. Мені так і не вдалось з’ясувати кому вона належить, та здогадки підштовхують мене до простого висновку – це могила справжнього Дяді Льоні, чию особистість забрав колишній монолітівець. Ніхто не знає коли саме Дядя Льоня монолітнувся вперше, та сталкер доволі успішно приховував своє минуле. Він підготував повний список сталкерів Залісся після сигналу, а в кінці отримав кулю від Скіфа. Така от несправедлива історія, котра заслуговує на більший обсяг.
В Stalker 2 ми дуже часто можемо зустріти персонажів з попередніх частин і навіть не здогадатись про те, що вони там були. Звісно, їхня зовнішність змінилась, як і вид діяльності – минуло 10 років з часів Поклику Прип’яті, час не стоїть на місці. В тій ж Малій Зоні перед виходом ми можемо повернути направо і потрапити до точки, в котрій переховується снайпер на прізвисько Лісовик. І – так, це легендарний сталкер, котрий зустрічався в Тінь Чорнобиля і Чистому Небі.
Вийти на Лісовика можна, відшукавши радіокабінку на пагорбі недалеко від локації з цистернами. В ній бандити слухають радіоефір, щоб визначити місцезнаходження снайпера, який, виявляється, вбив їхнього пахана Ліктя – труп Ліктя теж можна знайти на тій ж локації. Замовлення на Ліктя видав Варан, амбітний пахан в Темній Долині, котрий вирішив скористатись моментом і порішати всіх інших паханів, щоб мати одноосібну владу. Їхні переписки є в КПК, а сам Лісовик з часом став найманим вбивцею, котрий за хороші гроші може гори перевернути.
В Тінь Чорнобиля Лісовик входить до складу бійців «Волі» і не проявляє якоїсь сюжетної ініціативи, тоді як в Чистому Небі, події якого передують подіям ТЧ, сталкер є частиною головного сюжету. Саме його з групою ми й маємо знайти в Рудому лісі, щоб той допоміг нам пройти на Лиманськ. Тут малюється інший персонаж – Хог, найманець, котрого в Сталкер 2 ми зустрічаємо один раз після виходу з СПП.
Дубний дає Хогу завдання ліквідувати всіх свідків, тому історія Хога на цьому й закінчується. В Чистому небі він разом з групою теж відправився шукати Лісовика, група котрого зникла в просторовій аномалії після Великого Викиду. Хог розповідає, що тоді багато сталкерів зникло в подібних перипетіях, а їхні прохання про допомогу досі пливуть по радіохвилях. Хог є єдиним найманцем в грі, котрий носить екзоскелет, хоч і не має рангу ветеран, тоді як ветерани в його групі такий шмот не тарять. Він ділиться з нами інфою, а після ми рятуємо в Рудому лісі групу Лісовика, з котрою Шрам пробивається в Лиманськ.
В Тінь Чорнобиля був квест від генерала Вороніна на ліквідацію волівця Лісовика, але його потім вирізали. Як бачимо, з часом Лісовик покинув Волю і став найманцем. Ліквідували пацанчика аж в Сталкер 2 – для Скіфа це прекрасна можливість отримати СВД на початку гри.
Останньою історією буде історія Відлюдника, легендарного сталкера, котрого можна було зустріти ще в Чистому небі. Там він був потаємним торговцем, котрий сидів в підземеллях Агропрому і намагався сягнути істини. Відлюдник – сталкер-філософ, котрий розділяє філософію Болотного Доктора. Він вважає, що Зона постає перед кожним в тому образі, в якому її бачить людина. Він вважає Зону місцем сили, сутність котрої потрібно осягнути. Саме тому Відлюдник ходить по Зоні без зброї і не завдає нікому шкоди. Якщо ж зачепити його, то можна схавати снаряд з базуки в фейс. В Чистому небі він продає невеликий ряд предметів і видає квест на пошук КПК сталкера Авеля. Позиціонується як досвідчений, хоч і нікуди не вилазить зі своєї нори.
В Сталкер 2 історія Відлюдника починається в Горілому лісі в селі Черевач. Там є школа, в котрій живе полтергейст, а перед школою лежить труп з КПК. Належить він сталкеру, котрий шукав нички Відлюдника. Про легендарного сталкера в Зоні чуло багато людей, як і про те, що він наскладав в хабарах страшне багатство. Мовляв один з перших сталкерів в Зоні, та ще й від матеріальних благ відмовляється! На ділі ж схрони Відлюдника дуже бідні й пусті, що не дивно, оскільки сталкер ходив по Зоні без зброї. В записках він пише, що щось в Зоні змінилось і вона кличе його до свого Центру. Відлюдник вирушає туди, а його мертве тіло можна знайти в кінцівці за Шрама. Поруч записка: "Я вдома".