Ua
Після 2010-го ігрова індустрія розділилась на три табори. Перший йшов класичним шляхом і випускав повністю нові тайтли, котрі відповідали, або хоча б намагались відповідати сучасним стандартам; другий табір пішов шляхом рімейків і активно створював з нуля нові ігри на базі старих; третій табір найхитріший, вирішив, що два попередніх занадто сильно заморочуються, а це погано впливає на заробітки. Саме тому третій табір пішов шляхом ремастерів.
ДИВИСЬ ЦЕЙ РОЛИК НА YOUTUBE
Якщо хтось скаже, що епоха рімейків та ремастерів почалась після 10-го року, він помилиться, адже вона існувала завжди. І перші, і другі робили навіть на ігри з 90-х років, але масштабного хайпу тоді цієї темою підняти було неможливо, бо не було ні соціалок, ні онлайн-магазинів типу Steam, та й інтернету навіть не було – лише в обраних. Сьогодні ж розробники не лише мають можливості такі штуки створювати, але й швидко та масово їх піарити, фокусуючи на собі погляд мільйонів гравців по цілому світу. Та що якщо я скажу вам, що ця хитра тактика базується на психології геймерів?
Недавнє дослідження стверджує, що 92% свого часу гравці проводять в старих, вже знайомих іграх. Тобто піпл постійно грає в одне і те ж, і це одне і те ж ще й зародилось тоді, коли ти виконував роль пульта в сім’ї. Такі собі моногеймери, не плутати з іншими термінами! Чому так? За декілька простих причин: тут ти все знаєш, заходити сюди – вже давно звичка, ти не хочеш напрягати мізки для нового експірієнсу, старі ігри тягне любе відро. Хлопці в офісах трохи подумали там, трохи подумали тут і дійшли до простої істини: щоб старі ігри не викидати, їх треба просто злегка оновити. Накинути мейкап, так би мовити, лиш не з нафтових відходів, а з того, що ще не було заюзане в рушії при створенні. І все це не віддати гравцям, а ЩЕ РАЗ ПРОДАТИ. По такій ж ціні, а може навіть і вищій, якщо перетворити кінцевий продукт на колекцію з декількох ігор, інші з котрих або застали народження Playstation, або зібрали перуку з негативних відгуків. Тут і починається зло.
А починалось все взагалі дуже щедро! The Last of Us, Bioshok, Resident Evil, дві частини Call of Duty Modern Warfare, котрі з легкістю можна назвати еталоном серії. Ремастери Колди дійсно зайшли «на ура», що ще більше прикріплювало погляд до цих косметичних ноу-хау. Та вже невдовзі розробники починають масово змінювати підхід, і створювати вже не ремастери, а рімейки – нові повноцінні тайтли на старі, створені з нуля. І хайп пішов. Та так пішов, що по сьогодні не може зупинити відлуння Безсумнівно, добру славу рімейкам зробили рімейки 2 і 3-го Резидента, котрі дійсно вийшли пречудовими. Поїзд пішов, а на пероні з великою валізою залишились ремастери, котрі навіть сьогодні, але таки добираються попутками.
Як то часто буває, все встаканилось. Порівнювати рімейки й ремастери просто немає сенсу, оскільки тотальну різницю в якості побачить навіть неозброєне око. Ба більше, за час свого панування ремастери встигли стільки разів замастити штани, що й порахувати важко. Якщо на перших порах ми отримували дійсно покращену картинку, яка більш-менш відповідала стандартам сучасності, то з кожним наступним роком оновлена картинка не лише не відповідала таким стандартам, але й робила зображення гірше за оригінал. Згадаємо Assassins Creed 3, ремастер на котру зумів зібрати по негативному коменту з кожної хати. В цьому ремастері Ubisoft погіршили абсолютно все: від чіткості текстур і їх деталізації, до освітлення, яке немов вибльовує картинку. Даунгрейд був настільки очевидним, що люди одразу почали писати коментарі типу «поверніть нам оригінальну гру!», та човен вже відплив – оригінальну гру прибрали, а замість неї всунули цей ГМО-замінник.
Зробити підміну по тій ж ціні, але підсунути гірший продукт – найменший зі злочинів, котрі скоюють ігрові компанії. Як вам план продати одну й ту ж гру чотири рази? Бо саме такою нахабністю займаються Rockstar, котрі скоро продаватимуть першу Red Dead Redemption на вулицях як стартові пакети. За останній час Рокстар встигла портувати цю гру всюди, куди тільки можна це зробити, продаючи її за фул прайс – 1700 гривень за гру, чия витримка більше нагадує вино. Так вони продали одне і те ж біля 4 разів, додавши до назви «ремастер». На справі маємо підігнану під сучасні монітори гру з нормальною чіткістю, тоді як застарілий геймдизайн разом з абсолютно пустим світом залишається як пам’ять про старі часи? На ці питання Рокстар не дадуть відповіді, як і на питання про GTA Definitive Edition, котре програло на всіх фронтах.
Таке ж свинство видає і Bethesda, при чому на постійній основі. Про ремастер Oblivion я говорив в ролику про некстгени, та сказати треба більше – це один з найбільш успішних ремастерів ever, і причиною цього є не більше ніж гра на ностальгії фанатів. Так, Oblivion дійсно отримав куди симпатичніший світ, з травами, деревами, кращим освітленням тощо, та на справі це залишилась та ж застаріла гра, з застарілими анімаціями, застарілим геймдизайном і вічним симулятором завантаження – мені здається, що екрани завантаження Bethesda не прибере навіть в TES 6, хоч модери це зробили вже давно. Виглядає це як натягування твоєї футболки на Шакіла Оніла. Та на цьому Bethesda не зупиняється і випускає Fallout 4 Anniversary Edition, в котрій зміни як такі просто відсутні. Зате прайс в 1700 песо завезли, ну а як ти хотів? Недавно і nextgen завезли в Fallout 4, та так, що гра або припиняла запускатись, або лагала. Дякую, Тод!
Безліч випадків чудо-ремастерінгу стосуються й іншої проблеми – погіршення того, що було. Days Gone – чудовий, хоч і не популярний приклад, та це відносно нова гра. А от наскільки треба бути скіловим чуваком, щоб перетворити Assassins Creed 3 чи 2 на ще гіршу гру в плані якості картинки – цього не знає ніхто. Деякі розробники не тямлять, що колірна палітра того чи іншого витвору мистецтва не лише створює певну атмосферу, а передає її настрій. І саме таких розробників, схоже, завжди призначають очолювати подібні ремастери. Юбісофт такі: «Так, а чого тут все так добре зроблено, хлопчики? Мало ж бути значно, гірше, переробляйте!». Не думаю, що по-іншому можна пояснити подібний результат. Та ж ситуація була і з ремастером Crysis – як можна вмудритись погіршити картинку гри, котра вийшла в середині нульових? Туди ще й багів і фрізів накидали на пам’ять, щоб не забував, що твій комп не лише в нульових Crysis не вигрібав, але й тепер! Ну а щоб грати на максималках - заходь в рубрику ігрових ПК від Артлайн. Все ж як будуть якісь проблеми в розробників відеоігор, то DLSS чи FSR прикрутять і норм! На крайняк скажем, що трасування променів завезли, адже так? О так, саме це можна і НЕ побачити в Crysis Remastered, хоч самі розробники стверджують, що все там є. Є, лиш не працює.
Подібних жертв ремастерів доволі багацько, та щоб вмістити їх всіх треба випустити декілька сезонів подібних роликів. Нагадаємо Batman Arkham Knight, одну з найбільш нещасливих ігор в історії індустрії. На запуску це був повний провал, та й не лиш на запуску, а ще навіть в 2022-му я намагався грати в це і це було неможливо чисто через діряву технічну сторону гри. Не знаю як за стільки мільйонів доларів від Warner Brothers розробники не змогли скласти до купи гру, котра мала всі шанси на те, щоб стати шедевром, та вже через рік розробники скоюють певний успіх для себе, адже створюють ремастер, котрий не просто такий самий кривий як оригінал, а навіть гірший! Через рік гра отримує перевидання, в котрому їй змінюють освітлення, детальки, шаманять з графікою. Результат повністю знищив навіть тих, хто захищав оригінал. Ламай Бетмена щорічно і отримуй мільйони доларів від інвесторів – робота мрії якась.
То чому ж нас і досі пічкають всілякими ремастерами, котрі часто навіть гірші за оригінал, але котрі продаються по ціні оригіналу? Все дуже просто – гроші. Для того, щоб створити ремастер сьогодні, вам не потрібна сума, котра перевищує 20 мільйонів доларів – сума на ремастери якраз таки нижча за сказану. При чому дуже сильно нижча, бо місцями вона навіть і до мільйона може не доходити. Тепер порахуємо скільки коштуватиме рімейк – а коштуватиме він як повноцінна розробка, від 25 до 70 мільйонів доларів. Думаю, казати де тут вигода не має сенсу. Тим паче з сучасними технологіями типу RTX Remix подібні ремастери можна пекти як булочки і продавати їх за фул прайс, водночас забираючи старі версії ігор, котрі й полюбили фанати. Знайдете сьогодні оригінальний перший Dark Souls в Steam? Дідька лисого, бо його замінили недоремастером, котрий вбиває атмосферу оригіналу. Я вважаю, що ігри ремастери повинні бути обмежені ціновою категорією – не вище за пів ціни, оскільки це не є нова повноцінна гра, а лиш злегка оновлена косметично і навіть не технічно. І такі обмеження повинні бути накладені якоюсь Європейською комісією, яка постійно демонструє занепокоєння. Всі ми прекрасно розуміємо, що ігри – це бізнес, та не варто забувати, що перш за все – це мистецтво, а вже потім бізнес. Лутбокси, ремастери, некстгени і всіляке лайно плодиться з космічною швидкістю, генеруючи не менш космічні суми на тих, хто це купує. Біда в тому, що якби не було попиту, не було б і пропозицій, а поки такий попит створюється, чекати правди не варто.
