Дощ лив як з відра. Фари "Газона" розрізали мокру вечірню дорогу, на котрій не було нікого окрім негоди. Буря бушувала, та їй не було відомо що саме за вантаж знаходився в автівці. Ситуацію змінила блискавка, котра викинула вантажівку на узбіччя і виклала всі карти під грозовим небом – це була одна з міфічних вантажівок смерті.

ПЕРЕГЛЯНУТИ СЮЖЕТ ВИ МОЖЕТЕ НА ARTLINE PLAY

Якщо ж надаєте перевагу текстовому варіанту - просимо дуже!

Наступного дня негода пішла, залишивши за собою руїну. Випадковий сталкер спіткав катастрофу, але не поспішав, був обережним. Один за одним він обшукував тіла, як одне з них немов повернулось з того світу і поглядом розпачу глянуло на свого рятівника, після чого знову провалилось в глибокий і дивний сон. За цей час декорації навколо змінились і тіло вже розпростерлось на столі в підвалі місцевого торговця. Називався він Сидорович, і який подив охопив його, коли він дізнався, що притягнуте тіло є тілом з вантажівки смерті. Сидорович відшукує в сталкера КПК, на дисплеї котрого єдине завдання – вбити Стрілка. Поки торгаш муляє цінами в своїй голові, тіло знову прокидається і відчайдушно відбирає в Сидоровича КПК. На його руці ми бачимо татуювання – S.T.A.L.K.E.R.

Минає деякий час і незнайомець приходить до себе. Через татуювання на руці його називають Міченим, та є тут одна проблемка – Мічений повністю втратив пам’ять і не знає, хто він. Щоб з’ясувати хто такий Стрілок і чому його потрібно вбити, нашому герою потрібно вийти на його слід, після чого отримати відповіді на важливі питання. В цьому нам вирішив посприяти Сидорович, та не за безкоштовно: ти – мені, а я – тобі. Сидорович просить нас відшукати сталкера по кличці Шустрий, котрий ніс йому флешку з важливою інфою, але по дорозі десь загубився.

Нам треба звернутись до Вовка, найбільш досвідченого сталкера в поселенні новачків. Той розповідає нам, що Шустрого полонили бандити і заникали його на місцевому АТП, однак група новачків-сталкерів вже готує план визволення, тому ми тут якраз вчасно. Вовк дає нам пістолет і відправляє на місце штурму, де ми з пацанами вирушаємо мочити бандитів. Після легенької перестрілки ми забираємо флешку в Шустрого і відносимо її Сидоровичу.

Той, в свою чергу, розкопав інфу про Стрілка. Як виявилось, це бувалий сталкер, який мав власну групу. Ця група зуміла проникнути до центру Зони, але ніхто не знає як їм вдалось обійти Випалювач мізків – псі-установку, яка захищає центр Зони від цікавих очей. Сидорович розуміє, що діло попахує великими грішми, тому розповідає Міченому, що він й інші авторитетні торговці Зони вже давно хочуть відкрити шлях до центру, щоб відшукати легендарний клондайк артефактів. Все ж всі спроби марні, так як Випалювач мізків перетворює будь-кого на зомбі, якщо підійти до нього надто близько. Так як справа ця в інтересах обох сторін, Сидорович пропонує допомогти йому відшукати потрібні документи, які знаходяться у військових на Агропромі, щоб відкрити прохід до Центру, а він пошукає інфу про Стрілка та його групу. Мічений погоджується – вибору в нього немає, а діяти треба і якомога швидше. 

Мічений відправляється в дорогу, але не встигає пройти і кілометра, як перед ним виникає проблема – потрібно якось пройти через стару залізничну колію, котра стала пропускним пунктом військових. Ми можемо обійти пункт тунелем з аномаліями, а можемо просто всіх перестріляти за наглість.

Перетнувши залізну дорогу, на зв’язок виходить Сидорович, який розповідає про сталкера по кличці Лис, який щойно повернувся з рейду. Лис може знати про Стрілка, тому потрібно з ним перетерти. Цього сталкера ми знаходимо неподалік, допомагаємо йому відбитись від сліпих собак, слухаємо про його рідного брата Сєрого, який може щось знати про Стрілка.

Щоб знайти Сєрого, Мічений відправляється на Звалище – це велика локація з горами мотлоху, посеред котрого можна непогано так розжитись артефактами. За звалище йдуть постійні бої між сталкерами та бандитами, тому Мічений одразу потрапляє в перепалку: бандити хочуть пограбувати простого сталкера, але їх зупиняє вчасно випущений з нашого ствола свинець. Неподалік на стоянці техніки ми знайомимось з Бісом, провідником тутешніх новачків. Біс просить нас допомогти йому і його пацанам відбитись від бандюганів. Прохання його ми виконуємо і прямуємо до депо, в котрому допомагаємо Сєрому в тій ж справі. Сєрий теж нічого не шарить про Стрілка, зате шарить про сталкера по кличці Кріт, котрий є дігером, себто любить лазити різними підземеллями. Він може щось знати про групу Стрілка, до того ж зараз він на Агропромі, куди ми й прямуємо. 

Зайшовши на нову локацію, Мічений одразу ж допомагає простому сталкеру відбитись від вояк. Той галопом веде нас до Агропрому, де його братанів накриває солдатня. Перестрілка на Агропромі серйозна. Кулі свистіли над головою, допоки Мічений не відшукав Крота в одній з будівель. Швидким темпом вони виходять з Агропрому, зачистивши територію. Сталкери підходять до входу в підземелля Агропрому, де, за словами Крота, є сховище групи Стрілка. 

Через декілька хвилин все, що ми чуємо – це обертання старої лампочки в темному підземеллі. Не дивлячись на його гротеск, нас дуже тепло зустрічають бандити, котрі незрозуміло скільки вже тут бомжують. Та як виявилось згодом місцева шпана – квіточки, так як на нижніх рівнях нас чекав справжній жах. Мічений заходить за наступний ріг і йде протяжним напів темним коридором, в кінці котрого десь у просторі загорілись очі. Пара білих очей, чий блиск почав супроводжуватись тяжким диханням. Очі ставали все більшими. Воно наближалось. За два кроки до Міченого істота показала себе – це був кровосос, один з найжахливіших та найбільш небезпечних мутантів Зони. В бійці з кровососом завжди невеликі шанси, а в бійці один на один вони й взагалі мізерні. Але не для Міченого.

Тільки-но тіло кровососа падає замертво, як за рогом доносяться чиїсь кроки – це військові, які спустились сюди невідомо для чого. Тунелі Агропрому стали їхнім місцем спочивання назавжди, а Мічений відшукує сходи, котрі ведуть до сховища групи Стрілка. Це таємна кімната зі зброєю та припасами. В ній протагоніст знаходить флешку – флешка від Примари, члена групи Стрілка. На ній від нього записано повідомлення, в котрому той розповідає про Ікло, третього члена групи, а також про те, що знає в кого і де шукати Стрілка. Мічений бере скорострільний АКМ, спускається зі сховища до коридорів, продовжує йти до армійських складів, щоб відшукати вихід. Нічого не передбачало біди, та позаду в кінці довжелезного коридору виходить контролер. Дістатись до дверей неможливо, тому Мічений йде на контролера в чоло, випускаючи цілий ріжок в мутанта. На блакитні джинси проливається багряна-багряна кров.

Мічений вилазить посеред армійських складів Агропрому. Він піднімає тривогу, після чого доводиться перестріляти всіх вояк. Герой знаходить потрібні Сидоровичу документи, а останній по рації каже, щоб він відніс їх людині на ім’я Бармен в барі "100 рентген", що на заводі Росток. Мічений повертається тією ж дорогою, що прийшов. Легкий дощ січе в лице, а над головою лиш небо, чия сірість переходила в абсолютну суцільність. Підійшовши до кордону між Ростоком та Звалищем, в радіо ефір виходить угрупування Борг, котре просить всіх охочих допомогти їм відбитись від навали мутантів. Мічений приходить вчасно і допомагає відстрілятись від зграї диких кабанів. Не доходячи до заводу, на нього нападає зграя псевдо собак – вони тут місцева проблема, котру вас попрохають вирішити. Та поки в Міченого значно важливіші справи.

В барі "100 рентген" ми знайомимось з Барменом, бувалим мужиком з татухами як в гітариста Slayer. Мічений віддає йому документи, з котрих виясняється, що в Темній Долині є секретна лабораторія X-18. Колись в ній ставили різні досліди, але з появою Зони вона, як і інші, занепала. Нам потрібно проникнути в цю лабораторію і відшукати там секретні документи, які розкажуть, як пройти до центру Зони. Щоб відкрити лаьораторію, треба два ключа – один Міченому дає Бармен, а інший нам треба забрати в провідника тамтешніх бандитів Борова. Щоб підбадьорити головного героя, Бармен розповідає легенду про Моноліт – позаземний артефакт, котрий знаходиться в саркофазі ЧАЕС і котрий може виконати будь-яке бажання. 

Та бажання в Міченого було лише одне – згадати хто він, прояснивши історію з Стрілком. На вході в Темну Долину Мічений зустрічає сталкера Кулю, котрий просить нас допомогти йому врятувати братана з полону. За це Мічений отримує пару песо і оптичний приціл на Калаш. Неподалік видніється велика фабрика, котра й стала базою для місцевих бандитів. Всіх їх ми відправляємо на той світ разом з Боровим, у котрого забираємо ключа до лабораторії і всю горілку з кабінету. Через дорогу заходимо в гості до місцевого кровососа, а після зачищуємо зовнішні приміщення лабораторії від бандитів, після чого проникаємо всередину.

Мічений опиняється в старечих приміщеннях підземної радянської лабораторії, в котрій все віддавало совком. Це приміщення не відчиняли вже багато років, тож хто його зна які секрети воно приховує. Мічений повільно спускається довгими сходами до низу і бачить як по темних коридорах мигцем носяться ледь помітні електричні кулі. Постріли в них допомогли виявити полтергейстів, котрих тут було багацько. Справа в тім, що лабораторія х-18 використовувалась для того, щоб створювати мутантів. В х-18 створили багатьох представників Чорнобильської фауни: від контролерів до полтергейстів, та детальніше про це ви можете дізнатись в наших відео по лору Сталкера. Щоб просунутись далі, Міченому потрібно було відшукати код до зачинених дверей. Поки вам займався пошуком, встиг зустрітись зі снорками і псевдогігантом.

Мічений знаходить шифр і підходить до дверей, в котрі з іншого боку хтось невгамовно б’є. Герой вводить код, двері відчиняються, та за ними нікого немає. Мічений опиняється посеред дослідницького сектору лабораторії х-18, котра загромаджена колбами з зародками малих полтергейстів. Колись тут ставили страшні експерименти над людьми, поєднюючи їхні свідомості з ноосферою, але одного разу експеримент вийшов з-під контролю, піддослідні вбили всіх працівників, більша половина з мутантів вибігла на волю. Мічений знаходить потрібні йому документи на верхньому ярусі, коли починається щось незвичайне. Все починає тремтіти, а на арену виходить палаюча вогняна куля, котра створює телепорти з вогневими струменями. Це так званий король примар, котрого вбиває Мічений, після чого відклюється. Йому сниться ЧАЕС і людина в чорному плащі, сняться щури, які тікають від викиду під його ногами, звуки пострілів і крик «Стрілок!». Мічений прокидається. Потрібно якнайшвидше вибиратись звідси. Він підіймається на поверх вище і потрапляє в засідку, влаштовану військовими. Починається перестрілка, вояки засіли на всіх виходах лабораторії. Міченому вдається прорватись боєм і вийти назовні, де на нього чекала інша група спецназу. Нічого доброго вона не дочекалась, а Мічений попрямував до Кордону, щоб показати документи Сидоровичу. 

Так-так-так...

Торгаш глянув на документи і сказав віднести їх Бармену, але якщо пан бажає затриматись, то є для нього роботка – ще одні розборки з військовими. Після Мічений приходить до Бармена і віддає документи. Виявляється, що є ще одна лабораторія під найменуванням Х-16, яка знаходиться на озері Янтар. В тій лабораторії, як і в х-18, займались вивченням впливу на людську свідомість, та досягли таких успіхів, що зуміли власноруч створити випалювач мізків. Відбулось це в лабораторії Х-16, тому саме там й повинні бути документи, які підкажуть, як вимкнути інший. 

Не гаючи часу, нога Міченого ступає на Дику територію, котру контролюють найманці й бандитські угрупування. Нас радіжно зустрічають кулями снайпери, а після ми встрягнемо в перестрілку вчених з найманцями – останні підбили їхній гвинтокрил і намагались завалити, але Мічений вчасно намалювався і відновив справедливість. Він врятував професора Круглова, разом з котрим відправився до наукової дослідницької станції на Янтарі. Виявляється, що професор несе флешку з якоюсь важливою інформацією, котра повинна потрапити до професора Сахарова, що на станції.

Янтар – гниле і гибле місце, повне радіації і зомбованих сталкерів. Озеро перетворилось на мілководне болото, в котрому повзають снорки, пожираючи мертву плоть. Наукова станція на фона цього краєвиду нагадує мокрий і голий ранок листопаду, похмурий і сірий. Всередині станції атмосфера не краща, та щоб туди дістатись, нам потрібно розстріляти всіх зомбі по сусідству. Міченого зустрічає професор Сахаров, який підтверджує існування лабораторії х-16. Але спуститись в неї просто так не вийде, адже потрібен спеціальний захист від псі-випромінювання. Один такий апарат професор вже майже налаштував, залишилось лише провести останні заміри. Він просить Міченого відправитись разом з його колегою в одне місце неподалік, щоб взяти заміри. Прибувши туди, їх накриває викид, але вижити вдається всім. Вони повертаються до бункера, де професор Сахаров закінчує налаштування захисного апарату. Він розказує нам, що декілька днів тому до лабораторії спустилась експедиція: сталкер по клиці Примара і його науковий співробітник Васильєв. Вони спустились, але згодом їх сигнал зник, а потім зі сторони боліт з’явився сигнал з ПДА Васильєва і назавжди пропав. Сахаров вважає, що обидва вони мертві, але потрібно відшукати труп Васильєва, щоб дізнатись, що там сталось.

Взявши дробовика, Мічений пішов на болота. Він відшукує труп Васильєва з останнім голосовим на його ПДА. Той вів запис від моменту, коли вони відшукали документи в х-16. Зомбі лізли зі всіх сторін, але вони продовжували спускатись в лабораторію. Згодом Васильєв подумав, що Примару накрило псі-випромінюванням, назвавши його поведінку неадекватною, тому він вирішив втекти сам. Васильєв кинув примару і втік каналами на болота, де не зміг зв’язатись з Сахаровим і помер від мертвих рук зомбі. Таким чином Мічений дізнається, що документи і Примара досі там. Він бере налаштований зразок апарату від псі-захисту, який виглядає як навушники, і відправляється на територію заводу Янтар, котра перетворилась на домівку для зомбі та снорків. Це воістину моторошне місце, яке зберігало в собі пам’ять найгірших часів. Повсюди розкинуті трупи, декотрі з них в костюмах Моноліту, інші в військових. Прості ж сталкери снували заводом, не відаючи про те, що тепер вони зомбі. Злісний рик розлітався за рогом…

Міченому вдається знайти вхід до лабораторії х-16. Він спускається довгими пожежними драбинами, коли перед ним відкривається просторий зал, наполовину залитий темрявою. Якісь маленькі ліхтарики рухаються вдалині, а внизу посеред темряви розноситься рик. Мічений відстрілюється від снорків і зомбованих, заходить глибше до лабораторії, де їх стає ще більше. Він виходить до велетенської зали з величезним мозком в колбі – це рукотворний випалювач мізків, людський мозок, вирощений в умовах сильного радіаційного фону.

Через настільки близьке знайомство захист Міченого починає бити на сполох, йому потрібно швидко перемкнути всі вимикачі, щоб вимкнути випалювач і зупинити генерування псі-випромінювання. Вимкнувши останній важіль, Мічений знову відключається. Йому сниться сон, в котрому на болотах хтось йде від чоловіка з собакою. Чоловік розглядає фото ЧАЕС і каже:

Якщо це так важливо, чому ж ти не пояснив для чого йдеш туди?

Стрілку вдалось зробити те фото. Наступний кадр: Стрілок приносить Доктору невідомий артефакт зі словами "ТИ НАВІТЬ НЕ УЯВЛЯЄШ ДЕ Я БУВ І ЩО Я ТАМ БАЧИВ". Потім він падає додолу, опромінений, і потрапляє на хірургічний стіл до Доктора, який рятує йому життя. Але, одужавши, Стрілок не полишає бажання повернутись туди, де він був, навіть якщо це коштуватиме йому життя.

Мічений прокидається. Потрібно знайти документи і Примару, після чого вибиратись звідси. Герой заходить до подовгуватого залу з клітками, в котрих колись тримали піддослідних. В кінці залу стоїть контролер. Мічений знову виходить переможцем, а неподалік бачить мертве тіло сталкера – це тіло Примари, члена групи Стрілка. Останнє голосове на КПК Примари розставляє всі крапки над і. Виявляється, Васильєв кинув його, злякався і втік, а його самого застав контролер. Тут вже або я, або ти, хто перший встигне до дверей – Примара не встиг. Також в повідомленні він говорив про себе де ж дівся Стрілок і як би він його шукав. Примара каже, що для початку треба знайти Провідника на Кордоні, той вже знає як відшукати Доктора, ну а Доктор знатиме, де Стрілок. Все ж нове діло Примарі та Стрілку провернути не вийшло. Мічений забирає костюм Примари, який за легендою вміє гоїти рани, забирає в нього й документи з лабораторії. Спускається до каналів, де зустрічається зі снорками та псевдогігантом. Мічений вибирається назовні, як на зв’язок виходить Сахаров, який рекомендує не вештатись біля заводу Янтар, адже саме зараз військові гвинтокрили проводять там зачистку. Мічений вислуховує від Сахарова подяку, так як тепер для вчених відкрились нові території для дослідження, а сам прямує до Бармена, котрому й віддає документи з х-16.

Так як з’ясовується, що випалювач мізків – річ рукотворна, виходить, що й установку Кайманова або Райдуга на РЛС Дузі також відомий як подавлювач агресії теж можна вимкнути. Таке завдання і дає Міченому Бармен – проникнути в лабораторію Х-10, що під Радаром, себто випалювачем і вимкнути його, щоб відкрити шлях до центру Зони. Але перед цим Мічений вирішує відшукати Провідника на Кордоні, щоб з’ясувати де йому шукати Доктора. Провідника він знаходить в тому ж місці, де на початку знайшов сталкера Лиса. Провідник – легендарний сталкер, який знає як пройти в будь-яке місце в Зоні. Подейкують, що він був у групі Стрілка, до того ж про нього згадував Примара. Провідник розповідає Міченому, що Доктор зараз знаходиться в сховищі Стрілка, що на Агропромі. Мічений поспішає туди, вкотре залазить до тунелів, вкотре зустрічається з кровососом, та не одним, а двома. Коли він залізав до сховища, зачіпив розтяжку, яку поклав Доктор. Мічений відключився, а коли відкрив очі, над ним стояв Доктор зі словами:

Ти навіщо в розтяжку поліз, це ж твоя ідея, чи ти забув?

Доктор впізнає в нас Стрілка, даючи зрозуміти, що ввесь цей час ми ганялись за самим собою. То хто ж тоді дав нам завдання вбити самого себе і навіщо? Як ми потрапили до вантажівки смерті? Це потрібно було з’ясувати. Доктор розповідає, що всі історії Стрілка про Моноліт – правда, він дійсно існує, але поки звідти ніхто живим не повертався. Він розповідає нам про двері всередині ЧАЕС, які ведуть до системи керування монолітом. Ці двері можна відкрити тільки за допомогою спеціального декодера, координати котрого нам видають – це готель в Прип’яті. Ну а далі вже за обстановкою, головне – з’ясувати найбільшу таємницю Зони.

Потім Доктор зникає, а ми вилазимо назовні. Стрілок відправляється на Армійські склади, де ведуть війну угрупування Воля та Борг. Одні за дослідження Зони, інші – за її знищення. Ці два ідейно протилежних угрупування постійно воювали за територію, тому й сам Стрілок може бути втягнутий в сутичку, але це за бажанням. Як і туристичний похід до села кровососів. Стрілок заходить все глибше в Зону і заходить на територію угрупування Моноліт. Це відбиті напів зазомбовані фанатики, котрі моляться Моноліту, божественному кристалу, котрий знаходиться в саркофазі четвертого енергоблоку. Угрупування можна назвати релігійною сектою, добре озброєною, невразливою до радіації. Зустріти монолітівців можна тільки поблизу й в центрі Зони. Вони нікого туди не пропускають, адже будь-яке проникнення є загрозою для Моноліту. Все ж гнути спину їм не доводиться, так як випалювач мізків робив більшу частину роботи, але – не тепер.

Чим ближче Мічений підходить до лабораторії х-10, а він нагадаю вам в захисному від псі-опромінення обладнанні, тим більше посилюється радіаційний фон, починаються різноманітні галюцинації.

Герою вдається відстрілятись і зайти до лабораторії х-10 – це величезний лабіринт, абсолютно порожній в глухий. Йдучи по х-10, кров завмирає в жилах. Стрілка не покидало враження про непропорційне співвідношення об’єму і населеності цього місця. Не покидало, до першої зустрічі з чорним кровососом. В лабораторії на Міченого таких чекає три, а потім – вимкнення випалювача мізків і третій сон. В ньому він бачить, що колись таки дістався до Моноліту, але був поранений і не міг до нього дійти. Людина в капюшоні з автоматом, котра стріляла в пацюків під ногами була ним. Одного разу він вже був там, а тепер йому потрібно повернутись туди знову. 

Стрілок прокидається. Лабораторію вже заполонили вояки, та цього разу не військові, а монолітівці. Герой по черзі відправляє всіх на той світ, виходить з лабораторії і отримує натхненне повідомлення від Бармена, в котрому той дякує йому за виконану роботу. Тепер всі ринулись до центру Зони, міфічного центру Зони з клондайком артефактів і виконувачем бажань. З ними пішов і Мічений, зайшовши до Прип’яті, мертвого міста, яке перебувало в ізоляції всі ці роки. В Прип’яті Мічений прибивається до групи легендарних сталкерів в екзоскелетах з угрупування Борг. Разом вони зачищають вулиці, після чого Стрілок прямує до готелю Прип’ять в номер 26, де й знаходиться схований ним колись декодер. Він відшукує гаус-пушку, легендарний Виріб 62, який використовує для пострілу систему електромагнітів. Мічений виходить з Прип’яті і на вході до ЧАЕС застає величезну бійню Монолітівців з військовими, яка отримала назву Операція Моноліт. З дахів станції монолітівці підбивали військові гвинтокрили, а останні намагались з кулеметів накривати монолітівців. Бійня була пекельною, та до завершення її підводив викид, котрий лише посилював хаос. Стрілку вдається врятуватись і проникнути до четвертого енергоблоку, де він спускається в бункер. 

Бункер охороняється елітою угрупування Моноліт, в екзоскелетах, з найпередовішим озброєнням. Стрілок чує голос в себе в голові: «Іди до мене», його кличе Моноліт, величезний кристал позаземного походження, щоб здійснити призначення і виконати його бажання. Стрілок зачищає рівень за рівнем. Він бачить шлях, який веде до Моноліту, але цього разу обирає дізнатись правду. Мічений відшукує потрібні двері і відчиняє їх декодером. За ними і знаходиться правда.

За дверима знаходилась установка, посеред котрої виникла голограма вченого. Він привітався з Міченим і сказав, що він член таємного угрупування Усвідомлення, створене науковцями задля дослідження Зони. Схоже на те, що це товариство розпочало свою діяльність невдовзі після катастрофи 1986 року. Для цього вони використовували лабораторії Х, хоча прямих доказів цього немає, цілком можливо, що ці лабораторії використовувались раніше радянською владою для таких ж цілей. Головною метою угрупування Усвідомлення було встановлення існування ноосфери – інформаційної оболонки Землі, яка містить в собі всі образи мислення людей, є продуктом діяльності людей і величезною силою, під’єднання до котрої здатне змінювати світ. Вчені досягли неабияких успіхів у її вивченні і вирішили об’єднати свої підсвідомості до ноосфери напряму, використовуючи для цього славнозвісні зелені колби. Експеримент вийшов з-під контролю і аномальна енергія ноосфери вирвалась на поверхність, змінюючи Зону відчуження. Усвідомлення, щоб виправити помилку, вирішили закрити прохід до центру Зони, встановивши випалювачі мізків. В саркофазі вони встановили моноліт – ще один випалювач, про котрий вигадали різні легенди. Встановлений він для тих сталкерів, котрі, не дивлячись на настільки високий рівень захисту, все таки пробирались до центру зони. Моноліт відволікав їх і не розсекречував існування Усвідомлення. Також він створений для вербовки сталкерів в спеціальну програму СТАЛКЕР. В кінцівці Чистого Неба саме під таку програму і попав Стрілок. Усвідомлення стерло йому пам’ять, але через програмний збій він отримав завдання вбити самого себе. Програма СТАЛКЕР зомбує людей і змушує їх працювати шпигунами по всій Зоні задля Усвідомлення. Сама організація каже, що на во благо, але це вкрай сумнівно. Коли група Стрілка вперше зуміла пройти до Центру Зони, Зона стала нестабільною. Усвідомлення намагалось знищити їх викидами, але безуспішно, після чого вони почали програмувати своїх шпигунів на вбивство Стрілка, запрограмувавши для цього випадково й самого Стрілка. Угрупування Моноліт – теж їх рук справа, але воно виконує роль охорони, а також ним майже що не потрібно керувати, так як керує ним віра. 

В кінці діалогу голограма вченого з Усвідомлення пропонує Стрілку приєднатись до них, щоб разом стримати ту енергію ноосфери, опанувати її і зробити Зону кращим місцем, але Стрілок обирає знищити їх всіх. Він заряджає свій автомат і розстрілює зелені колби з вченими. Після цього нам показують як хмари навколо розійшлись і над Зоною пролилося світло. На обличчі Стрілка з’явилась посмішка. Він помалу лягає в високу зелену траву і затуляє очі руками. Він не знає, правильно він вчинив, чи ні, але він зробив вибір. Сподіваюсь, він був вірним.